Хосе Марія Морелос

Хосе Марія Морелос
Народився	30 вересня 1765(1765-09-30)[…] Морелія, Мексика
Помер	22 грудня 1815(1815-12-22)[…] (50 років) Екатепек-де-Морелос, Мехіко, Мексика ·вогнепальне поранення
Поховання	Мехіко
Діяльність	священник, військовослужбовець, політик
Alma mater	Universidad Michoacana de San Nicolás de Hidalgod
Вчителі	Мігель Ідальго
Знання мов	іспанська
Учасник	Мексиканська війна за незалежність
Роки активності	з 1810
Військове звання	генералісимус
Конфесія	католицтво
Діти	Juan Almonted
Автограф
Медіафайли у Вікісховищі

Хосе́ Марі́я Море́лос (повне ім'я Хосе́ Марі́я Те́кло Море́лос-і-Пабо́н; ісп. José María Teclo Morelos y Pavón; 30 вересня 1765, Вальядолід — 22 грудня 1815, Екатепек-де-Морелос) — мексиканський римо-католицький священник, революційний лідер повстанців, керівник війни мексиканського народу за незалежність. Національний герой Мексики.

Життєпис

Народився 30 вересня 1765 року в місті Вальядоліді (нині місто Морелія, штат Мічоакан, Мексика) у незаможній сім'ї, що мала африканське, місцеве та іспанське коріння. Його батько, Хосе Мануель Морелос-і-Роблес, тесляр родом із Зіндуріо, переважно індіанського за національним складом села, що лежало за кілька кілометрів на захід від Вальядоліда; мати, Хуана Марія Гуадалупе Перес Пабон, походила з Сан-Хуан-Баутіста-де-Апасео, також поблизу Вальядоліда.

Упродовж 1790—1795 років навчався у духовній семінарії, де був учнем Мігеля Ідальго. Викладав у початковій школі, з кінця 1790-х став сільським священником. У 1810 році, з початком народного повстання в Мексиці, приєднався до повстанських загонів Мігеля Ідальго, а після його загибелі у 1811 році очолив боротьбу за незалежність. Протягом 1812—1813 років здобув низку перемог над іспанськими військами, опанувавши Теуаканом, Оахакою, Акапулько та іншими містами.

Домагався не лише звільнення Мексики від колоніального ярма, а й проведення соціально-економічних і політичних перетворень. Вимагав конфіскації майна багатіїв та церкви. Представив національному конгресу, що зібрався за його ініціативою у вересні 1813 року, в Чильпансінго програмний документ під назвою «Почуття нації», що передбачав встановлення незалежності, здійснення ідеї народного суверенітету, скасування рабства тощо. Конгрес призначив його генералісимусом і поклав на нього функції очільника виконавчої влади, ухвалив декларацію про незалежність Мексики від Іспанії, а також декрети, що мали на меті ліквідувати феодальну експлуатацію і расову дискримінацію.

У кінці 1813 — початку 1814 року війська Морелоса зазнали поразки при спробі опанувати містом Вальядолідом, що призвело до ослаблення позицій патріотів. У листопаді 1815 року головні сили повстанців були розгромлені, а Морелос узятий у полон і страчений 22 грудня 1815 року в околицях Мехіко.

Вшанування

• На честь Морелоса 12 вересня 1828 року місто Вальядолід дістало нову назву Морелія;
• Зображений на мексиканських купюрах 50 песо (1995—2004 років).

Література

• М. С. Альперович. Морелос, Морелос-и-Павон, Хосе Мария // Советская историческая энциклопедия / под ред. Е. М. Жукова. — М. : Советская энциклопедия, 1966. — Т. 9. — стовп. 692.(рос.);
• Морелос, Морелос-і-Павон Хосе-Марія // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1967. — Т. 2 : Кабарда — Полюддя. — С. 546. — 856 с.;
• Морелос Хосе Мария // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
• Н. М. Маркіна. Морелос Хосе Марія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1982. — Т. 7 : Мікроклін — Олеум. — 526, [2] с., [24] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с.;
• М. С. Альперович. Морелос, Морелос-и-Павон Хосе Мария // Латинская Америка. Энциклопедический справочник : в 2 т. / гл. ред. В. В. Вольский. — Москва : Советская энциклопедия, 1982. — Т. 2 : К — Я. — С. 238. (рос.)