Хімічний склад річкових вод Приазов'я

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Хімічний склад річкових вод басейну Приазов'я — вміст розчинених у річкових водах Приазов'я хімічних речовин — основних (головних) іонів, біогенних речовин, мікроелементів, значення мінералізації та твердості води. Річки Приазов'я впадають в Азовське море, р. Молочна — в Молочний лиман Азовського моря.

Умови формування хімічного складу річкових вод басейну

[ред. | ред. код]

За характером природних умов у Приазов'ї вирізняють: 1) північно-східну частину, куди входять верхня половина басейну Кальміусу, верхні дві третини басейну МіусаКринкою) і верхня половина басейну Мокрого Єланчика; 2) південну частину, яка охоплює басейн середньої частини р. Кальміус (з р. Кальчик), басейни річок Берда, Обитічна, Лозуватка, Корсак та верхніх приток р. Молочна; 3) південно-західну частину, яка охоплює басейни Молочної, річки Присивашшя та їх лимани, а також передгирлові ділянки всіх річок Приазов'я.

У північно-східній частині Приазов'я, розташованій на південно-східній околиці Донбасу. Формування хімічного складу річкових вод відбувається за умов змінного і недостатнього зволоження. У напрямку на південь та південний захід збільшується ступінь засолення чорноземних ґрунтів водорозчинними солями, головним чином сульфатами кальцію і натрію, менше — хлоридом натрію. Річкові води тут за складом гідрокарбонатні та сульфатні з переважанням кальцію та натрію.

У південній частині Приазов'я, розташованій на схилах Приазовської височини формування річкових вод відбувається в умовах недостатнього зволоження і посушливого клімату під впливом більш засолених сульфатами і хлоридами ґрунтів і порід. Річкові води тут зазвичай сульфатно-натрієві високої мінералізації.

У південно-західній частині Приазов'я, розташованій на рівнині, формування хімічного складу річкових вод відбувається в умовах посушливого клімату, де сформувалися південні чорноземи, темно-каштанові та каштанові солонцюваті ґрунти в комплексі з солонцями, які значно засолені сульфатами і хлоридами натрію. Річкові води високомінералізовані, за складом хлоридно-сульфатно-натрієві.

Гідрохімічний режим

[ред. | ред. код]

За узагальненими багаторічними даними гідрохімічного моніторингу гідрометслужби України гідрохімічний режим річок Приазов'я залежить від гідрологічного режиму, умов живлення річок, природних умов на водозборі.

Внаслідок танення снігу під час зимових відлиг, а також ранньою весною в річки і тимчасові водотоки надходять переважно слабомінералізовані поверхнево-схилові води, що стікають по замерзлому ґрунту.

Під час весняної повені річкові води верхів'їв річок Міус, Кальміус і Мокрий Єланчик за іонним складом належать до змішаного гідрокарбонатно-сульфатного класу групи кальцію з мінералізацією 300—500 мг/дм³ і твердістю води 3-5 ммоль/дм³.

У цей час на півдні через нестійке промерзання ґрунту в річки надходять ґрунтові води, які підвищують мінералізацію річкових вод до 500—1000 мг/дм³ і надають їм більш вираженого сульфатного характеру.

У південно-західній частині така ж ситуація, як у південній, тільки ґрунтові вод більш мінералізовані. Мінералізація річкових вод у цей час у річках Лозуватка, Корсак та нижній течії р. Молочна коливається в межах 1000—1500 мг/дм³, твердість води — 11-17 ммоль/дм³. Вода належить до сульфатного класу групи кальцію чи натрію.

1. Середні багаторічні концентраціїосновних іонів та мінералізація річкових вод у моніторингових створах річок Приазов'я, мг/дм³[1][2]

Річка — пункт, сезон Ca2+ Mg2+ Na++K+ HCO
3
SO2−
4
Cl Мінералізація води
Весняна повінь
Молочна — м. Токмак 326,5 154,7 323,8 313,8 1373,4 307,9 2800
Обитічна — м. Приморськ 501,5 202,5 257,5 254,2 1631,5 482,5 3330
Кальчик — м. Маріуполь 288,4 81,8 467,8 211,8 1187,4 476,4 2714
Літньо-осіння межень
Молочна — м. Токмак 301,1 146,1 307,5 267,7 1213,5 321,4 2557
Обитічна — м. Приморськ 492,6 204 281,6 251 1956,6 666,6 3852
Кальчик — м. Маріуполь 271,8 80,7 494,6 199 1243,6 557,4 2847
Зимова межень
Молочна — м. Токмак 349,6 156,2 295,7 369,4 1115,1 328 2614
Обитічна — м. Приморськ 509,2 244,3 250,1 352,4 2289 696,2 4341
Кальчик — м. Маріуполь 299,3 78,6 568,9 207,4 1280 586,9 3021

Руслові води, що формуються під час весняної повені і зимових паводків, які бувають під час відлиг, коли сходить сніговий покрив, через їхню низьку і помірну мінералізацію часто акумулюються у водосховищах і ставках для господарського використання.

Під час літньо-осінньої та зимової межені річки Приазов'я живляться лише підземними водами, в основному, безнапірними, а також напірними, в меншій мірі — ґрунтовими водами. Стік у меженний період формується переважно за рахунок високомінералізованих вод сульфатного класу, а на півдні — сульфатно-хлоридного. В цей період найбільш чітко проявляється гідрохімічна зональність річкових вод Приазов'я.

У північно-східній частині, у верхніх течіях річок Міус, Кальміус і Мокрий Єланчик води належать до сульфатного класу групи натрію, мають мінералізацію 1500—2000 мг/дм³ і твердість води 11-20 ммоль/дм³.

У південній частині, у середній і нижній течіях річок Міус, Кальміус, Мокрий Єланчик а також Кальчик, Берда та Обитічна, у верхній та середній течіях р. Молочна мінералізація руслових вод коливається в межах 2000-4000 мг/дм³, твердість води — 15-30 ммоль/дм³, вода належить до сульфатного класу групи кальцію-натрію.

У південно-західній частині, в річках Лозуватка, Корсак та нижній течії р. Молочна мінералізація води досягає 6000 мг/дм³, твердість води — 25-60 ммоль/дм³.

2. Середні багаторічні концентрації біогенних речовин — загального заліза (Fe), мінерального фосфору (P), кремнію (Si), сполук азоту (NO
3
, NO
2
, NH+
4
), мг/дм³ та значення біхроматної окиснюваності (БО, мг О/дм³) у річкових водах за моніторинговими створами річок Приазов'я
[1][2]

Річка — пункт, сезон Fe P Si NO
3
NO
2
NH+
4
БО
Весняна повінь
Молочна — м. Токмак 0,03 0,021 3,4 0,331 0,069 2,106 19,8
Обитічна — м. Приморськ 0,10 0,038 2,3 0,529 0,022 0,499 56,4
Кальчик — м. Маріуполь 0,07 0,025 2,5 0,614 0,087 0,484 28,3
Літньо-осіння межень
Молочна — м. Токмак 0,07 0,023 3,8 0,440 0,013 0,340 37,7
Обитічна — м. Приморськ 0,07 0,039 2,9 0,440 0,022 0,260 41,4
Кальчик — м. Маріуполь 0,03 0,021 3,3 0,620 0,098 0,620 38,0
Зимова межень
Молочна — м. Токмак 0,08 0,015 4,5 1,173 0,051 1,716 24
Обитічна — м. Приморськ 0,02 0,035 3,1 0,656 0,042 0,226 32,6
Кальчик — м. Маріуполь 0,07 0,025 2,8 0,538 0,075 0,523 30,7

Таким чином, вміст основних іонів, біогенних органічних речовин, важких металів у воді річок Приазов'я в значній мірі залежить від специфічних природних чинників (див. табл. 1-3). У річках Приазов'я спостерігається незадовільна якість води за рахунок природних чинників — перевищення мінералізації та твердості води для прісних вод та ГДК для джерел питного водопостачання. В індустріальних районах на хімічний склад та якість води мають вплив промислові стічні води, зумовлюючи забруднення річкових вод (як, наприклад р. Кальміус відчуває вплив м. Маріуполя[3]).

3. Середні багаторічні концентрації важких металів (міді — Cu, цинку — Zn та хрому — Cr) у річкових водах за моніторинговими створами річок Приазов'я, мкг/дм³ [1][2]

Річка — пункт, сезон Cu Zn Cr
Весняна повінь
Молочна — м. Токмак 5 5 46
Обитічна — м. Приморськ 14 9 16
Кальчик — м. Маріуполь 4 3 14,5
Літньо-осіння межень
Молочна — м. Токмак 4,2 8,5 14
Обитічна — м. Приморськ 36 37 11
Кальчик — м. Маріуполь 2 7 9
Зимова межень
Молочна — м. Токмак 11 0 19
Обитічна — м. Приморськ 11,5 23,5 5,5
Кальчик — м. Маріуполь -* - 15

Примітка: * — компонент не визначався.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  1. а б в Горєв Л. М., Пелешенко В. І., Хільчевський В. К. Гідрохімія України. — К.: Вища школа, 1995. — 307 с. — ISBN 5-11004522-4
  2. а б в Хільчевський В. К., Осадчий В. І., Курило С. М. Основи гідрохімії. — К., 2012. — ISBN 978-966-521-559-2
  3. Сочевічек Я. В., Чайка Л. В. Гідрохімічний моніторинг річки Кальміус // Матеріали наук.-практ. конференції «Екологічні проблеми індустріальних мегаполісів». — Донецьк. — 2008.

Посилання

[ред. | ред. код]