Цебро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цебро

Цебро́ або це́бер, цебе́р (від пол. ceber, dzber < прасл. *čьbьrъ[1]) — велика дерев'яна посудина, конічна або циліндрична, має вигляд зрізаної діжки. Велике цебро ще називається баддя́ (від тур. badya)[2], маленькі діжки з ручками називають ряжками.

Залежно від призначення, використовували різні види цебрів:

  • У вигляді дерев'яної (рідше металевої) зрізаної діжки, яку використовують для різних господарських потреб (для збирання помиїв, годівлі худоби і т. ін.).
  • Цеберка — конічна дерев'яна посудина з дужкою, призначена для носіння та зберігання води та іншої рідини; велике відро.
  • Дерев'яне кругле корито, в якому золили — випарювали у попелі білизну, прали. Після використання, жінки перевертали цебро догори дном, і сідали зверху, «би діти легко родилися та черево зразу по весіллі у дочок росло».
  • Цебром називають велику дерев'яну або металеву посудину у вигляді конічного або циліндричного відра, якою підіймають воду з колодязя, руду або ґрунт з шахт.
  • Цебро прохідницьке (баддя прохідницька) — прилад для підіймання породи, матеріалів, обладнання, а також людей при будівництві вертикальних виробок.

Див. також

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  2. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.

Джерела

[ред. | ред. код]