Цимбал Петро Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Цимбал Петро Васильович (1 травня 1952(19520501), с. Булаї Погребищенського району Вінницької області) — доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України, завідувач кафедри кримінального права, процесу та криміналістики Національного університету державної податкової служби України (м. Ірпінь, Київська обл.) НУДПСУ. Голова Спеціалізованої вченої ради[1]. Адвокат з 1995 року[2].

Цимбал Петро Васильович
Народився 1 травня 1952(19520501) (71 рік)

с. Булаї Погребищенського району Вінницької області

Країна СРСР

Україна

Діяльність правник, викладач університету, слідчий
Alma mater Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Заклад Національний університет державної податкової служби України
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор юридичних наук[d]
Нагороди

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1 травня 1952 року в с. Булаї Погребищенського району Вінницької області. Після закінчення Спичинецької середньої школи, з 1969 по 1970 роки працював учителем праці Булаївської восьмирічної школи. З 1970 по 1972 рік проходив строкову службу в лавах Радянської Армії. У 1977 році закінчив історичний факультет Київського державного інституту ім. О. М. Горького (нині Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова). У 1980 році закінчив юридичний факультет Київського державного університету ім. Т. Шевченка(нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

З 1977 по 1997 роки працював на слідчій роботі в органах внутрішніх справ.

Поєднуючи практичну і наукову діяльність, у 1992 році захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю 12.00.09 — кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза на тему: «Удосконалення використання науково-технічних засобів при розслідуванні злочинів». З 1992 по 1997 роки працював викладачем, старшим викладачем кафедри кримінального процесу Національної академії внутрішніх справ НАВС. Полковник міліції у відставці.

В 1977 році був звільнений з органів внутрішніх справ. Протягом 1997 року очолював кафедру теорії та історії держави і права, а з 1998 року і дотепер працює завідувачем кафедри кримінального права, процесу та криміналістики Національного університету державної податкової служби України. У 2000 році за спеціальністю кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза присвоєно вчене звання доцента, в 2007 році за цією ж спеціальністю присвоєні вчені звання старшого наукового співробітника та професора.

У 2009 році — удостоївся почесного звання «Заслужений юрист України». У 2010 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 — кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність на тему: «Податкові злочини: виявлення, розкриття, розслідування». Входить до складу Ради представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ України.

Є автором та співавтором понад 130 наукових праць, з яких — 6 монографій, 24 наукових посібників та понад 100 статей, виданих у фахових виданнях. Підготував 4 кандидати юридичних наук. За його участю при кафедрі відкрито постійно діючу аспірантуру за спеціальністю 12.00.09 — кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність. Брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відмінник освіти. Неодноразово заохочувався керівництвом МВС та ДПА України. Нагороджений відзнакою ДПА України «Почесний працівник державної податкової служби України». Має класний чин радника податкової служби 1 рангу.

Основні наукові праці

[ред. | ред. код]

Енциклопедія судової експертизи / Н. І. Клименко, В. П. Бахін, Т. В. Будко, П. В. Цимбал та ін.; за ред. проф. Н. І. Клименко. Ірпінь : Національний університет ДПС України, 2013. 184 с.

Ознаки правового режиму Чорнобильської зони відчуження та його значення в розслідуванні злочинів (спільно з Мілевським О. О.)

Злочинна діяльність як об'єкт криміналістичного вивчення. Криміналістика. Курс лекцій (спільно з Карпов Н. С., Бахін В. П., Гора І. В.)

Податкова міліція як орган дізнання: Навч. посібник (спільно з Баулін О. В., Мигрин Г. П.)

Цимбал П. В., Шкарупа В К., Чигрина Г Л. Джерела доказів у кримінальних справах про ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів: монографія. Ірпінь, Національна академія ДПС України. 2006. 196 с.

Цимбал П. В., Шкелебей В. А., Азаров Ю. І., Котова А. А. Звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям та примиренням винного з потерпілим у кримінальному провадженні: монографія. Ірпінь. Національний університет державної податкової служби України. 2014. 212 с.

Цимбал М. Судова експертиза: проблеми та перспективи розвитку. Право України.  2002. № 11. С. 127 – 129.

Цимбал П.В., Кимлик Н.В., Ляшенко М.М. Попередження корупційних злочинів. Науковий вісник Національного університету ДПС України (економіка, право). 2012. №4(59). С. 211–216.

Цимбал-Семенчук І.Ю. Правовий статус захисника у кримінальному судовому провадженні: національно-правове регулювання. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: «Юридичні науки». 2013. Вип. 6. Т.2. С. 146–149.

Цимбал П. Приватне обвинувачення як особливий порядок кримінального провадження: історико-правовий аспект  / П. Цимбал, І. Діков // Вісник Національної академії прокуратури України.    2016.  № 3(45). – С. 109- 114.

Цимбал П. В. Зародження та еволюція експертології в кримінальному судочинстві / П. В. Цимбал, А. М. Лазебний // Міжнародний науковий вісник: збірник наукових праць Національного університету державної податкової служби України. 2015.  № 1 (2). С. 53–58.

Цимбал П. В. Перспективи використання технічних засобів виявлення неправдивої інформації при розслідувані кримінальних правопорушень. Міжнародний юридичний вісник: актуальні проблеми сучасності (теорія та практика). 2017. Вип. 4-5 (8-9). С. 144–149.

Цимбал П.В., Омельчук Л.В., Калініченко Л.Л. Напрями вдосконалення електронного судочинства в Україні. Міжнародний юридичний вісник: актуальні проблеми сучасності (теорія та практика). Вип. 4-5 (8-9). 2017. С. 150–155.

Нагороди і почесні звання

[ред. | ред. код]

Заслужений юрист України,

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Спеціалізована вчена рада К 27.855.03. Архів оригіналу за 22 вересня 2013. Процитовано 17 вересня 2013.
  2. Реєстр адвокатів Києва[недоступне посилання з липня 2019]
Україна   Право   Наука   Біографії