Чайчинецький палац
| Чайчинецький палац | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Чайчинецький палац на малюнку Наполеона Орди | ||||
  Чайчинецький палац Чайчинецький палац (Україна) | ||||
| Країна |
 Україна | |||
| Територіальна одиниця | Чайчинці | |||
| 49°51′20″ пн. ш. 25°52′25″ сх. д. / 49.85555555558332941° пн. ш. 25.87361111113888867° сх. д.Координати: 49°51′20″ пн. ш. 25°52′25″ сх. д. / 49.85555555558332941° пн. ш. 25.87361111113888867° сх. д. | ||||
| Сучасний стан | втрачений | |||
 | ||||
 Чайчинецький палац у Вікісховищі | ||||
Чайчинецький палац — втрачена історична будівля в селі Чайчинцях Борсуківської громади Кременецького району Тернопільської области.
Історія[ред. | ред. код]
Літній палац, збудований князем Михайлом Вишневецьким для дружини Теклі з Радзивіллів, на честь якої Чайчинці деякий час називалися Теклеполем[1].
Опис[ред. | ред. код]
Структура палацу демонструє аналогію з палацом Санґушків в Ізяславі, збудованим у 1746—1757 роках за проєктом Паола Фонтани. Схожість із Ізяславським палацом полягає в нагромадженні маси як у фронтальному, так і в бічному плані. Центральна, найвища частина, обрамлена пишним ордером, збільшувала монументальність споруди. Найнижчі кутові елементи не виступали, як павільйони-арки у Вишнівці, а втиснуті до вищих частин палацу[2]. Палац згорів під час Першої світової війни.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Filip Sulimierski, Bronisław Chlebowski, Władysław Walewski: Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, t. I. Warszawa: 1880—1902, s. 729.
- ↑ Rezydencje (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Петраш Б., Цалик, Л. Чайчинці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 681—683. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Czajczyńce, wś, powiat krzemieniecki, gmina Werbowiec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 347. (пол.)