Чан'е-6

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чан'е-6
Основні параметри
Повна назва 嫦娥六号
Оператор КНКУ
Тип апарата спускна платформа
засіб доставки зразків
Вихід на орбіту Місяця
Дата запуску 3 травня 2024[1][2]
Ракета-носій Великий похід 5
Космодром КНР Веньчан
Технічні параметри
Маса спускна платформа 3200 кг

Чан'е-6 (кит. 嫦娥六号, піньїнь Cháng'é liùhào) — роботизована місія для дослідження Місяця Китайського національного космічного управління (CNSA). Під час другої китайської місії повернення зразків планується отримати зразок ґрунту та гірських порід зі зворотного боку Місяця та доставити його на Землю. Як і її попередники в китайській програмі дослідження Місяця, космічний корабель названий на честь китайської богині місяця Чан'е. Запуск пройшов 3 травня 2024 року, очікується, що місія триватиме близько 53 днів.

Огляд[ред. | ред. код]

Китайська програма дослідження Місяця складається з чотирьох[3] етапів поступового технологічного прогресу: метою першого етапу є досягнення орбіти Місяця; це завдання було виконано «Чан'е-1» у 2007 році та «Чан'е-2» у 2010 році. Другий етап спрямований на висадку і пересування на Місяці, що було здійснено «Чан'е-3» у 2013 році та «Чан'е-4» у 2019 році. Третій етап передбачає збір місячних зразків і відправку їх на Землю, вперше завершений «Чан'е-5» у 2020 році та запланований на «Чан'е-6». Четвертий етап складається з розробки роботизованої дослідницької станції поблизу південного полюса Місяця[3][4][5]. Програма має на меті полегшити пілотовані висадки на Місяць у 2030-х роках і, можливо, побудувати пілотований аванпост поблизу південного полюса Місяця[6].

Попередня місія «Чан'е-5» повернула 1,73 кілограма матеріалу з північної півкулі ближнього боку Місяця. Місія «Чан'е-6» натомість спробує здійснити посадку і повернути матеріал з південної півкулі зворотного боку Місяця. Зокрема, посадковий сегмент місії «Чан'е-6» буде спрямований на південну частину кратера Аполлон, який сам лежить у межах більшого ударного басейну Південного полюса — Ейткена (SPA) на зворотному боці Місяця. Є надія, що зразки, зібрані в цільовій зоні, можуть включати матеріал місячної мантії, викинутий у результаті початкового удару, який створив басейн SPA. Спусковий апарат місії призначений для збору до 2 кілограмів матеріалу зі зворотного боку Місяця, включаючи поверхневий ґрунт і каміння (за допомогою совка) і підповерхневі зразки (за допомогою бура)[1]. У разі успіху Китай стане другою країною після Індії, яка успішно здійснить посадку на південну сторону Місяця[7].

Архітектура місії[ред. | ред. код]

Chang'e 5/6 lander and ascender on the Moon (artist's impression)
Посадковий апарат «Чан'е-5/6» на Місяць (задум художника)

«Чан'е-6» було створено як резервну копію «Чан'е-5»[8]. Як повідомляється, місія складатиметься з чотирьох модулів: спусковий апарат збере близько 2 кг зразків з глибини 2 метрів під поверхнею[9] і помістить їх у прикріплений до нього ракетоносій, який буде запущений на місячну орбіту. Потім ракета-носій повністю автономно і роботизовано здійснить стикування з орбітальним апаратом, де зразки будуть роботизовано перенесені в капсулу для повернення зразків для доставки на Землю[10][11]. Орієнтовна стартова маса ракети-носія становить 8200 кг, спускового апарата — 3200 кг, засобу доставки зразків — близько 700 кг[10][12].

Корисне навантаження[ред. | ред. код]

У жовтні 2018 року китайські офіційні особи оголосили, що закликатимуть міжнародних партнерів запропонувати додаткове корисне навантаження до 10 кг для включення в цю місію[13]. У листопаді 2022 року було оголошено, що місія нестиме корисне навантаження від чотирьох міжнародних партнерів[14][15]:

  • Французький прилад під назвою DORN (Detection of Outgassing Radon) для вивчення транспортування місячного пилу та інших летючих речовин між місячним реголітом і місячною екзосферою, включаючи кругообіг води[16].
  • Італійський інструмент під назвою INRRI (INstrument for landing-Roving laser Retroreflector Investigations), що складається з пасивного лазерного ретрорефлектора, який використовується для лазерного визначення дальності посадкового модуля, подібного до тих, що використовувалися в місіях «Скіапареллі» та InSight.
  • Шведський NILS (Negative Ions on Lunar Surface), інструмент для виявлення та вимірювання негативних іонів, відбитих поверхнею Місяця[17].
  • Пакистанський орбітальний апарат ICUBE-Q CubeSat, розроблений Інститутом космічних технологій, який містить дві оптичні камери для зображення поверхні Місяця та отримання даних про магнітне поле Місяця[18][19].

Запуск[ред. | ред. код]

Зонд був запущений ракетою «Великий похід 5» 3 травня 2024 року з Центру запуску супутників Веньчан на острові Хайнань[20].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Jones, Andrew (10 January 2024). China's Chang'e-6 probe arrives at spaceport for first-ever lunar far side sample mission. SpaceNews[en]. Архів оригіналу за 3 May 2024. Процитовано 10 January 2024.
  2. Long March 5 - Chang'e 6. nextspaceflight.com. Архів оригіналу за 29 квітня 2024. Процитовано 3 травня 2024.
  3. а б Chang'e 4 press conference [Архівовано 2020-12-15 у Wayback Machine.].
  4. China's Planning for Deep Space Exploration and Lunar Exploration before 2030 [Архівовано 2021-03-03 у Wayback Machine.].
  5. A Tentative Plan of China to Establish a Lunar Research Station in the Next Ten Years [Архівовано 2020-12-15 у Wayback Machine.].
  6. China lays out its ambitions to colonize the moon and build a «lunar palace» [Архівовано 2018-11-29 у Wayback Machine.].
  7. Bureau, The Hindu (27 серпня 2023). Science This Week | India becomes the first country to land on Moon in the south polar region and more. The Hindu (en-IN) . ISSN 0971-751X. Архів оригіналу за 3 травня 2024. Процитовано 3 травня 2024.
  8. Apollo 13 Crew. Smithsonian National Air and Space Museum. Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 6 січня 2018.
  9. Andrew Jones (7 June 2017). China confirms landing site for Chang'e-5 Moon sample return. GB Times. Архів оригіналу за 28 March 2019. Процитовано 17 December 2017.
  10. а б Future Chinese Lunar Missions [Архівовано 2019-01-04 у Wayback Machine.].
  11. Chang'e 5 test mission. Spaceflight101.com. 2017. Архів оригіналу за 4 October 2017. Процитовано 17 December 2017.
  12. China well prepared to launch Chang e-5 lunar probe in 2017: top scientist [Архівовано 2019-01-10 у Wayback Machine.].
  13. China invites international cooperation in Chang'e-6 Moon sample return mission [Архівовано 2019-12-17 у Wayback Machine.].
  14. CNSA Watcher [@CNSAWatcher] (25 листопада 2022). On Nov 24, CNSA confirmed Chang'e 6 lunar landing mission will launch in 2025. Countries participating: China, EU, Italy, France, Sweden Pakistan. Also confirmed by CNSA: "hopper" probes will explore shadowed craters for iced water in Chang'e 7 & 8 (Твіт) — через Твіттер.
  15. Jones, Andrew (20 December 2022). China picks 4 international payloads for historic sample-return mission to moon's far side. Space.com (англ.). Архів оригіналу за 15 April 2024. Процитовано 1 May 2024.
  16. State visit of President Macron to China - In 2023, Chang'e 6 will deploy the French DORN instrument on the Moon to study the lunar exosphere. CNES. 6 November 2019. Архів оригіналу за 19 December 2020. Процитовано 7 November 2019.
  17. Canu-Blot, Romain; Wieser, Martin; Barabash, Stash (23 September 2022). The Negative Ions at the Lunar Surface (NILS): first dedicated negative ion instrument on the Chang'E-6 mission to the Moon. 16th Europlanet Science Congress 2022. Bibcode:2022EPSC...16..992C. doi:10.5194/epsc2022-992.
  18. Institute of Space Technology, Islamabad. ICUBE-Q. Архів оригіналу за 2 травня 2024. Процитовано 3 травня 2024.
  19. Pakistan's 'historic' lunar mission to be launched on Friday aboard China lunar probe. DAWN (англ.). 30 April 2024. Архів оригіналу за 1 May 2024. Процитовано 1 May 2024.
  20. Stewart, Simone McCarthy, Marc (3 травня 2024). China launches moon probe as space race with US heats up. CNN (англ.). Архів оригіналу за 3 травня 2024. Процитовано 3 травня 2024.

Посилання[ред. | ред. код]