Чигарьова Євгенія Іванівна

Є.Чигарьова, 2009, фото Н.Лозовської

Євгенія Іванівна Чигарьова (нар. 13 лютого 1939, Воронеж) — радянський та російський музикознавець, філолог, педагог, музичний критик. Доктор мистецтвознавства, професор.

Біографічні дані

1962 року закінчила філологічний факультет Московського державного університету.

1968 року закінчила Московську консерваторію за спеціальністю «музикознавство», 1972 року – аспірантуру при консерваторії.

1977 року захистила кандидатську дисертацію (науковий керівник — Є. В. Назайкінський).

У 1992 та 1993 роках проходило наукове стажування в Інституті світової літератури ім. А. М. Горького (відділ теорії літератури, науковий консультант — доктор філологічних наук О. В. Михайлов).

1998 року захистила докторську дисертацію (тема: «Моцарт у контексті культури його часу. Художня індивідуальність. Семантика»).

У 1963–1970 роках викладала в Дитячій музичній школі при Музичному училищі Московської консерваторії.

у 1970–1985 роках — виклалач теоретичних дисциплін Музичного училища при Московській консерваторії.

З 1985 року працює на кафедрі теорії музики Московської консерваторії. З 1986 року — доцент, з 2002 року — професор.

Серед учнів: музикознавці Ю. Бочаров, Л. Кирилліна, В. Ценова; Е. Дубінець, А. Казурова, І. Скворцова; композитори Є. Бутузова, С. Загній, К. Уманський, Є. Фірсова.

Наукова діяльність

Напрями науково-дослідної діяльності: австрійська культура, творчість В. А. Моцарта та його сучасників, проблеми музичної мови в деяких стилях XX століття (Б. Бартока, А. Г. Шнітке, А. Л. Локшина та інших), семантика музичної мови , слово та музика, художня індивідуальність музичного твору

Громадська антивність

• Член Спілки композиторів Росії;
• Член Російського відділення Міжнародного товариства з вивчення творчості І. Гете та культури його часу при Науковій раді з історії світової культури Російської академії наук (Московське відділення Goethe-Gesellschaft in Weimar)

Звання та нагороди

• Лауреат ІІІ Всесоюзного конкурсу музикознавців ім. Б. В. Асаф'єва (1992, за книгу "Альфред Шнітке: нарис життя і творчості", у співавторстві з В. Н. Холопової).

Сім'я

• Перший супруг: Бобровський Віктор Петрович (1906-1979) — доктор мистецтвознавства, професор.
• Другий супруг: Тураєв Сергій Васильович (1911-2008), — літературознавець, доктор філологічних наук, професор.

Друковані праці

Книги

• Альфред Шнитке: Очерк жизни и творчества [у співавторстві з В. Н. Холоповою]. — М., 1990;
• Оперы Моцарта в контексте культуры его времени: Художественная индивидуальность. Семантика. — М., 2000. 2-е изд. 2001;
• Жизнь музыки. К 100-летию со дня рождения В. П. Бобровского. Составитель (совместно с Е. Р. Скурко) и автор статьи. Научные труды Московской государственной консерватории имени П. И. Чайковского. Сборник 64. — М., Научно-издательский центр «Московская консерватория», 2009. 269 с.
• На пути к вере. Воспоминания и размышления. — М.: Волшебный фонарь, 2010. 174 С.
• Бела Барток сегодня. Сборник статей. Научные труды Московской государственной консерватории имени П. И. Чайковского. Сборник 74. — М., Научно-издательский центр «Московская консерватория», 2012. 198 с.
• Художественный мир Альфреда Шнитке. Очерки. — СПб., «Композитор», 2015. 367 с.

Статті

• «Тема-эпиграф» Пятнадцатого квартета (Бетховена) // Советская музыка. 1970. № 12;
• О связях музыкальной темы с гармонической и композиционной структурой музыкального произведения в целом // Проблемы музыкальной науки. Вып. 2. —М., 1972;
• О тематической драматургии в опере Моцарта «Дон-Жуан» // Вопросы оперной драматургии. — М., 1975;
• Стилистические особенности симфоний А. Локшина // Музыка и современность. Вып. 10. — М., 1976;
• Проблемы музыкального языка Белы Бартока в некоторых работах зарубежных музыковедов // Бела Барток. — М., 1977;
• Индивидуализирующий комплекс темообразующих выразительных средств в условиях современного музыкального языка и его классические истоки // Проблемы музыкальной науки. Вып. 4. — М., 1979;
• Памяти Альфреда Шнитке // Альфреду Шнитке посвящается. К 65-летию со дня рождения. Из собраний «Шнитке-центра». Вып. 1. — М., 1999;
• Шнитке и Шёнберг // Альфреду Шнитке посвящается. Из собраний «Шнитке-центра». Вып. 2. — М., 2001;
• Музыкальные формы в литературе (в интерпретации филологов и музыковедов) // Музыковедение к началу века: прошлое и настоящее. — М., 2002;
• Die Symphonien Alexander Lokschins und ihre stilistischen Besonderheiten // Ein unbekanntes Genie: Der Symphoniker Alexander Lokschin. — Вerlin, 2002;
• Годы учения у Альфреда Гарриевича Шнитке // Альфреду Шнитке посвящается. Из собраний «Шнитке-центра». Вып. 3. — М., 2003;
• О методе «функционального анализа» Ханса Келлера // Музыкальное образование в контексте культуры: вопросы теории, истории и методологии музыкального образования. — М., 2003;
• Седьмая и Восьмая симфонии Альфреда Шнитке как макроцикл (в контексте его творчества) // Альфреду Шнитке посвящается... К 70-летию композитора. Вып. 4. — М., 2004;
• Принцип прозы в музыкальном мышлении ХХ века // Музыкальное образование в контексте культуры: вопросы теории, истории и методологии. — М., 2004;
• О позднем стиле [А. Шнитке] // Музыкальная академия. 2004. № 4;
• Бела Барток: «Высочайший музыкальный синтез эпохи» // Венгерское искусство и литература ХХ века. — СПб., 2005;
• Полистилистика // Теория современной композиции. — М., 2005;
• Альфред Шнитке // История отечественной музыки второй половины ХХ века. — М., 2005;
• Ein Komponist im heutigen Russland und sein Werk — Alexander Neduev // Der schmale Pfad. Ortodoxe Quellen und Zeugnisse. B. 9. September 2004;
• Встречи, беседы, музыка // А. Л. Локшин — композитор и педагог. — М., 2006;
• Творчество Альфреда Шнитке в контексте немецко-австрийской романтической традиции // Альфреду Шнитке посвящается… Вып. 5. — М., 2006;
• Бобровский о Шостаковиче // Д. Д. Шостаковичу посвящается… К 100-летию со дня рождения композитора. — М., 2007;
• О музыкальной организации литературного произведения (на примере рассказов Чехова) // Слово и музыка. Вып. 2. Редакторы-составители: Е. И. Чигарёва, Е. М. Царёва, Д. Р. Петров. М., 2008
• Мои воспоминания о Ю. Н. Холопове // AD MUSICUM. К 75-летию со дня рождения Юрия Николаевича Холопова: Статьи и воспоминания / Редактор-составитель В. Н. Холопова. — М., 2008;
• Музыка, молчание, тишина, молитва… // Христианские образы в искусстве. Вып. 2. Сборник трудов РАМ им. Гнесиных. Сборник 171. Составитель и ответственный редактор И. С. Стогний. — М., 2008. — С. 12−19;
• Неоромантизм и неоканонические тенденции в отечественной музыке последней трети ХХ века // Мир романтизма. Материалы международной научной конференции «Мир романтизма». Т. 13 (37). Научный редактор И. В. Карташова. — Тверь, 2008. — С. 77−81;
• О семантике тональностей у Альфреда Шнитке // Альфреду Шнитке посвящается. Вып. 6. Редактор-составитель А. В. Богданова, Е. Б. Долинская. — М.: Композитор, 2008. — С. 19−35;
• О неориторике в музыке ХХ века // Музыкальное образование в контексте культуры: вопросы теории, истории и методологии. Материалы научной конференции РАМ им. Гнесиных. Редактор-составитель Л. С. Дьячкова. — М., 2009. — С. 148−157;
• Семантический и интонационный комплекс «Волшебной флейты» в творчестве Моцарта // От Моцарта до Шнитке. К 70-летию Евгении Ивановны Чигарёвой. Составитель Е. А. Доленко. — М.: Издатель Доленко, 2010. — С. 91−117.

Бібліографія

• Кириллина Л. [О книге Е. Чигарёвой «Оперы Моцарта в контексте культуры его времени. Художественная индивидуальность. Семантика — М., 2000.] // Старинная музыка. 2001. № 1.
• Булычева А. На пороге тайны [О книге Е. Чигарёвой «Оперы Моцарта в контексте культуры его времени. Художественная индивидуальность. Семантика — М., 2000.] // Большой. 2002. № 2.
• Доленко Е. Слово об учителе // От Моцарта до Шнитке. К 70-летию Евгении Ивановны Чигаревой. Составитель Е.А. Доленко. — М.: Издатель Доленко, 2010. — С. 3−7.

Посилання

• Чигарьова Є. І. на сайті Московської консерваторії
• Чигарьова Є. І. на сайті журналу "Музыкальная академия"