Чудомир Начев
| Чудомир Начев | |
|---|---|
| Народився |
24 лютого 1936 Софія, Болгарія |
| Помер | 23 серпня 2005 (69 років) |
| Діяльність | лікар |
Чудомир Кірілов Начев (болг. Чудомир Кирилов Начев; 24 лютого 1936, Софія, Третє Болгарське царство — 23 серпня 2005, Лондон, Велика Британія) — болгарський лікар, доктор медичних наук; професор, академік; спеціаліст у галузі внутрішніх хвороб і кардіології.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 24 лютого 1936 року[1] в Софії[2]. Закінчив Вищий медичний інститут у Софії. Стажувався у Великій Британії, Відні, Дюссельдорфі та Парижі[3][2]. Був одним із видатних болгарських фахівців у галузі внутрішніх хвороб і кардіології[4], а також видатним клінічним фахівцем[1]. Доктор медичних наук[3], завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб Софійського медичного університету у 1989—1999 роках[5], керівник кардіологічної клініки при медичному університеті. Був головним республіканським експертом з внутрішніх хвороб[3]. З 2000 року обіймав посаду директора клініки внутрішніх хвороб при університетській багатопрофільній лікарні активного лікування імені Святої Анни[bg][5]. Колишній директор культурного центру «Вітгенштейн» у Відні[6].
Популярність йому принесли дослідження в поведінці поверхневих вен й аналізу порушень ритму серця[2]. Доктор Начев розробив методику та комп'ютерні пристрої, призначені для глибокого проникнення у регуляцію серця. Він став знаний як автор досліджень ролі особливого виду білка при артеріальній гіпертонії[3][2], розробник 14 нових лікарських препаратів[4], керівник процесу створення нових технологій для виробництва молочних продуктів без шкідливих добавок й один з піонерів виробництва сиру «Здраве»[3]. Займався проблемами гіпертензіології, патобіохімії (визначив функції білків-металлотіонеїнів), епідеміології в галузі серцево-судинних захворювань і неврокардіології[6].
Начев був директором Наукового інституту внутрішніх хвороб Медичної академії у 1989—1994 роках[5] і головою Науково-медичного товариства внутрішніх хвороб[3]. Один із засновників Болгарської ліги гіпертонії, головою якої був з 1992 року[7]. Член Королівського коледжу лікарів Великої Британії[6]. Засновник Болгарської національної медичної академії[4], її президент у 1995—2002 роках[5], за допомогою Болгарської академії наук і Болгарської ліги гіпертонії організував понад 100 медичних симпозіумів, що охоплювали різні галузі медицини[6]. За оцінкою професора Радослава Гайдарського, доктор Начев зробив неоціненний внесок у розвиток болгарської кардіології завдяки своїй дослідній, клінічній, консультаційній та викладацькій діяльності, а також активній участі у наукових форумах Болгарії та за кордоном, всіляко захищав ім'я та досягнення болгарської медицини[3].
Помер 23 серпня 2005 року[8] у Лондоні, де перебував останні два місяці. Відспівування відбулося 6 вересня у Церкві святих Сьомочисельників; на прощанні були присутні такі фахівці в галузі медицини, як-от Петро Червеняков, Тодор Станкушев, Іван Чорноземський і Румен Цанев; художники Борислав Стоєв і Дора Бонева, режисери Вілі Цанков і Людмил Стайков, письменник Антон Дончев і диригент Борис Спасов[3].
Дочка Адріана — архітекторка, мешкала в Лондоні[9].
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден «Стара планина» І ступеня (23 лютого 2006, посмертно)[5]
- Почесний член Болгарської академії наук (2002)[5]
- Почесне звання «Лікар 2004 року Болгарії»[4]
Пам'ять[ред. | ред. код]
4 січня 2006 року було засновано фонд «Академік Чудомир Начев», який ставив за мету збереження та примноження наукової спадщини Чудомира Начева[5].
Ім'я Чудомира Начева названо вулицю у Софії.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Академик Чудомир Начев - 80 години от рождението му (болг.). Съюз на българските медицински специалисти. 24 лютого 2016. Процитовано 8 квітня 2024.
- ↑ а б в г Почина един от най-големите български лекари - акад. Чудомир Начев (болг.). news.bg. 24 серпня 2005. Процитовано 8 квітня 2024.
- ↑ а б в г д е ж и България се прости с акад. Чудомир Начев (болг.). Вести.bg. 6 вересня 2005. Процитовано 8 квітня 2024.
- ↑ а б в г Почина академик Чудомир Начев (болг.). bTV. 24 серпня 2005. Процитовано 8 квітня 2024.
- ↑ а б в г д е ж 10 години от смъртта на Чудомир Начев (болг.). 24 серпня 2015. Процитовано 8 квітня 2024.
- ↑ а б в г Гиньо Ганев: Академик Чудомир Начев е пример, който трябва да следваме (болг.). Cross.bg. 26 лютого 2011. Процитовано 8 квітня 2024.
- ↑ История на БЛХ (болг.). Българска лига по Хипертония. Процитовано 8 квітня 2024.
- ↑ Пет години от кончината на акад. Чудомир Начев (болг.). Български лекар. 27 липня 2010. Процитовано 8 квітня 2042.
- ↑ Дъщерята на акад. Чудомир Начев е в топ 8 на жените архитекти в света (болг.). 24часа.бг. 5 березня 2016. Процитовано 8 квітня 2024.