Шагрікян Арутюн
| Арутюн Мкртічевіч Шагрікян вірм. Հարություն Մկրտիչի Շահրիկյան (Ատոմ) | |
 | |
| Народження: |
1860 Şebinkarahisard, Ґіресун, Туреччина |
|---|---|
| Смерть: |
1915 Анкара, Анкара, Османська імперія або Константинополь |
| Причина смерті: | геноцид вірменів |
| Країна: | Османська імперія |
| Партія: | Дашнакцутюн |
Арутюн Мкртічевіч Шагрікян (вірм. Հարություն Մկրտիչի Շահրիկյան) 1860 рік, Шебінкарахісар, вілайєт Сівас , Османська імперія — 1915, Анкара, Османська імперія, Туреччина — діяч вірменського національно-визвольного руху, юрист, автор публікацій на тему Вірменського питання. Також відомий як Нітра (вірм. Նիթրա), Атом (вірм. Ատոմ).
Біографія[ред. | ред. код]
Арутюн Шагрікян народився в місті Шапін-Карахісар (Когонія), Сівасського вилайета, Османської імперії (нині — провінція Гіресун, Туреччина) .[1]
Закінчив Центральний коледж Константинополя (Getronagan Armenian High School). Здобув вищу освіту в Галатасарайском ліцеї .[2][3] юриспруденція. Продовжує навчання в Константинопольському університеті .[4][2]
-Арутюн Шагрікян з Мер Аватке (English: Our Credo)
(English: Our Credo)[2]Після навчання 1880 працював юристом в Трапезунді з 1889—1895 р.[4][2] У перебігу своєї кар'єри, був адвокатом багатьох політичних ув'язнених вірмен, які проявляли надмірну активність.[5]
Під час Хамідійської різанини 1895 був заарештований .[2] Провів в ув'язненні 13 місяців, після чого, в 1897 році успішно втік і оселився в Батумі, звідки перебрався в Тбілісі.[1][6] У Тбілісі він продовжує свою професійну діяльність як юрист і співпрацює з Олександром Манташевим.[1]
25 липня 1897 року за дорученням партії Дашнакцутюн виїжджає в Персію для організації Ханасорського походу.[2]
Після голосування в конгресі, яке проходило з 16 січня по 26 січня 1899 року в м. Тбілісі, між східними байдаками партії Дашнакцутюн, було прийнято рішення затвердити відповідальними Шагрікяна і Аветіка Саакяна за регіональні підрозділи м. Баку (Восканапат) а також північних регіонів Росії.[3][7]
В 1905—1906 рр. організатор перевезень боєприпасів на вогневі позиції під час Вірмено-татарської різанини (1905—1906), на кошти, зібрані вірменами Північного Кавказу.[2][8]
Після Младотурецької революції 1908 року виїжджає в Константинополь, де стає депутатом Вірменських Національних Зборів від Ускюдара.[1][6] А також пише статті для газети «Азатамарт».[1]
У 1915 році був депортований в район Аяш (Анкару), де після тортур був убитий.[5][6][9]
Публікації[ред. | ред. код]
- Наше кредо, Константинополь, з 1910 року ,[10]
- Задачі шлюбу, правові та дружні аспекти, Константинополь, з 1912 року[11]
- Історія занепаду Османської імперії, Туреччина, з 1913 року[12]
- Питання реформ, Константинополь, з 1914 року[13]
- Національна конституція, Константинополь, з 1914 року[14]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Walker, Christopher (1980). Armenia, the survival of a nation. Croom Helm. с. 383. Архів оригіналу за 28 квітня 2016. Процитовано 8 жовтня 2014.
- ↑ а б в г д е ж Habeshian, Vahe. Voices from the Past: Excerpts from Writings of Armenian Revolutionaries. Hairenik Association. ISBN 1940573092. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 8 жовтня 2014.
- ↑ а б Tasnapetean, Hrach (1990). History of the Armenian Revolutionary Federation, Dashnaktsutiun, 1890–1924 (PDF). Oemme Edizioni. с. 207. Архів оригіналу (PDF) за 3 вересня 2013. Процитовано 8 жовтня 2014.
- ↑ а б Tuncay, Mete (1994). Socialism and nationalism in the Ottoman empire 1876–1923. London: British Academic Press. ISBN 1850437874. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 8 жовтня 2014.
- ↑ а б Balakian, Grigoris (2010). Armenian Golgotha: a memoir of the Armenian genocide, 1915–1918 (вид. 1st Vintage Books ed.). New York: Vintage Books. с. 63. ISBN 1400096774. Архів оригіналу за 14 травня 2015. Процитовано 8 жовтня 2014.
- ↑ а б в Zarakolu, Ragip (24 липня 2010). Basın da geçmişine sansür uyguluyor (Turkish) . Haber Ruzgari. Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 8 жовтня 2014.
- ↑ [ISBN 99930-78-29-8]
- ↑ Kaligian, Dikran Mesrob (2011). Armenian organization and ideology under Ottoman rule, 1908–1914 (вид. Rev. ed.). New Brunswick, NJ: Transaction. с. 245. ISBN 1412848342. Архів оригіналу за 11 листопада 2017. Процитовано 8 жовтня 2014.
- ↑ Kévorkian, Raymond H. (2010). The Armenian genocide : a complete history (вид. Reprinted.). London: I. B. Tauris. с. 525. ISBN 1848855613. Архів оригіналу за 3 січня 2014. Процитовано 8 жовтня 2014.
- ↑ Fundamental Scientific Library National Academy of Sciences Republic of Armenia Наше кредо[недоступне посилання з серпня 2019]
- ↑ Fundamental Scientific Library National Academy of Sciences Republic of Armenia Задачі шлюбу, правові та дружні аспекти. Архів оригіналу за 12 жовтня 2014. Процитовано 8 жовтня 2014.
- ↑ Fundamental Scientific Library National Academy of Sciences Republic of Armenia Історія занепаду Османської імперії. Архів оригіналу за 12 жовтня 2014. Процитовано 8 жовтня 2014.
- ↑ Fundamental Scientific Library National Academy of Sciences Republic of Armenia Питання реформ. Архів оригіналу за 13 жовтня 2014. Процитовано 8 жовтня 2014.
- ↑ Fundamental Scientific Library National Academy of Sciences Republic of Armenia Національна конституція. Архів оригіналу за 13 жовтня 2014. Процитовано 8 жовтня 2014.
Посилання[ред. | ред. код]
- Encyclopedia of found «Hayazg» [Архівовано 13 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- Why is the Armenian Genocide commemorated on April 24?
- Dashnaktsutyun [Архівовано 13 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- F.S.L.National Academy of Sciences Republic of Armenia
- 1984, Армения в политике империалистической Германии (конец XIX начало XX века), Е, 1975; The Armenian Genocide, v. 2, Munchen, 1988; О h a n d j a n ia n A, Oslereich Ungam und Armenien 1914 1918, Wien, 1988 U Օհանջանյան (Ավստրիա)U. Կիրակոսյան [Архівовано 30 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Թոեդիկը ներկայացրել է Եղեռնին զոհ գնացած 763 մտավորականի անուն [Архівовано 13 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- «Հայ գրականության նմուշները 1913 թ.» ` մեզնից թաքցված գոհարները 2012/05/23 [Архівовано 13 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- [1] [Архівовано 12 жовтня 2014 у Wayback Machine.]