Шипов Іван Опанасович
| Шипов Іван Опанасович Шипов Иван Афанасьевич | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 1740 — 1740 | |||
| Попередник: | Рум'янцев Олександр Іванович | ||
| Спадкоємець: | Яків (Джеймс) Кейт | ||
| |||
| 1740 — 1742 | |||
| Попередник: | Бутурлін Петро Іванович | ||
| Спадкоємець: | Сухарєв Олексій Михайлович | ||
| Народження: | 1682 | ||
| Смерть: | 29 вересня 1749 | ||
| Національність: | росіянин | ||
| Країна: |
 Російська імперія | ||
| Рід: | Q4524169? | ||
| Батько: | Шипов Афанасій Андрійович | ||
| Мати: | Шипова Парасковія Дєївна | ||
| Шлюб: | Румянцева Марія Андріївна | ||
| Діти: | Михайло, Іван, Феодосія Пашкова, Григорій | ||
| Військова служба | |||
| Звання: | генерал-аншеф, генерал-майор | ||
Шипов Іван Опанасович (1682—1749) — генерал-аншеф, головний командир Малоросійського тимчасового Правління гетьманського уряду (з 1 березня по 6 липня 1740 року), сибірський губернатор (з 17 вересня 1740 р. по 15 жовтня 1742 р.)
Початок служби[ред. | ред. код]
І.Шипов був наближений до імператора Петра І. Згодом він отримав посаду флігель-ад'ютанта (капітанського рангу), а в 1730 р. звання майора та посаду [командир батальйону]] новосформованого Ізмайловського полку. 8 жовтня 1733 р. призначається членом Військової Колегії.
З 1736 року працює в підпорядкуванні правителя Лівобережної України князя Олексія Івановича Шаховського. Зокрема, Указом від 27 червня йому «повелевалось» набрати і вислати на кордон України 20000 осіб для охорони кордонів від ворожих нападів і набігів[1]
Керівництво Лівобережною Україною[ред. | ред. код]
Після смерті Головного командира Правління гетьманського уряду князя Івана Федоровича Барятинського був призначений 1 липня 1738 року на цю посаду, але не працював. 6 липня розпорядження це за поданням фельдмаршала Бурхарда Кристофа Мініха було скасовано. І.Шипов керував справами малоросійських і слобідських полків, виконував інші важливі доручення.
Лише після звільнення Олександр Іванович Рум'янцева 1 березня 1740 р. І. Шипов був призначений на посаду Головного командира Правління гетьманського уряду в Глухові. Однак його урядування було недовгим — лише до 6 липня 1740 року.
Після призначення на посаду керівника Лівобережною Україною Якова Кейта І.Шипов до 17 вересня 1740 року був на посаді Товариша Головного командира.[2]
Сибірське губернаторство[ред. | ред. код]
17 вересня 1740 р іменним указом Шипов був призначений Сибірським губернатором. На цій посаді він перебував до 15 жовтня 1742 року.
Помер 29 вересня 1749 року в чині генерал-аншефа.[3][4]
Джерела[ред. | ред. код]
- Шипов И. А. в Русском биографическом словаре А. А. Половцова [Архівовано 30 грудня 2019 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://histpol.pl.ua/ru/?option=com_content&view=article&id=11897 История Полтавы.[недоступне посилання з серпня 2019]
- ↑ Макидонов А. В. Персональный состав административного аппарата Новороссии XVIII века. — Запорожье: Просвіта, 2011. — С. 288—289.
- ↑ Биография — Шипов, Иван Афанасьевич. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 квітня 2022.
- ↑ Персональный список — Шипов. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 12 квітня 2022.
|
