Шмайдель Гаврило

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гаврило Шмайдель
Народився 1837(1837)
Помер 1 березня 1899(1899-03-01)
Львів
Громадянство Королівство Польське
Навчання Школа красних мистецтв у Варшавіd
Працював у містах Варшава, Львів
Рельєфи на будинку «Пори року» (вул. Вірменська, 23)
Місце поховання Шмайдель Гаврила

Гаврило Шмайдель (нім. Gabriel Schmeidel справжнє ім'я, ймовірно, Гаврило Красуцький[1][2], або Фелікс Красуцький 1837 — 21 березня 1885, Львів) — львівський скульптор родом з Варшави (за іншими даними — з Наддніпрянської України[1][2]).

Біографія

[ред. | ред. код]

Львівський мистецтвознавець Юрій Бірюльов припускає, що Гаврило Красуцький походить з Варшави і його справжнє ім'я — Фелікс Красуцький. До 1855 року Фелікс Красуцький навчався у варшавській Школі мистецтв, а до 1859 року — в Римі. У 1859—1862 роках творив скульптури і рельєфи на релігійну тематику у Варшаві. Там взяв участь у січневому повстанні, а також у замаху на генерала Теодора Берга. По придушенні повстання засланий на Сибір, звідки ймовірно вдалось утекти.

Прибув до Львова 1871 року. Щоб уникнути переслідувань з боку влади Австро-Угорщини і подальшої екстрадиції до Росії, взяв псевдонім Гаврило Шмайдель. Певний час при вулиці Пекарській, 49 у Львові мав власну майстерню, але не досяг успіхів й надалі працював у майстернях львівських скульпторів Абеля Марії Пер'є (вул. Пекарська, 21), Леопольда Шімзера та Леонарда Марконі. Помер 21 березня 1885 року у Львові в шпиталі в крайньому зубожінні. Був похований на Стрийському цвинтарі. Перепохований на Личаківському цвинтарі. Справжнє ім'я і факти біографії стали відомі лише після смерті.

У роботах Шмайделя помітний перехід від класицизму до реалістичної скульптури другої половини XIX ст.

Роботи

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Овсійчук В. А. Архітектурні пам'ятки Львова. — Львів : Каменяр, 1969. — С. 99.
  2. а б Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
  3. Бірюльов Ю. О. Брати Вітвери — майстри львівського класицизму // Галицька брама. — № 7—12 (115—120), 2004. — С. 15.

Література

[ред. | ред. код]