Член ОУН. Забраний до Червоної армії в танкові війська. Попав у німецький полон, звідки звільнений за сприяння УЦК. Зголосився добровільно до ДУН, згодом — вояк 201-го батальйону шуцманшафту.
Влітку 1943 р. — командир вишкільного куреня Української Народної Самооборони «Чорні чорти» ім. Є. Коновальця. В листопаді того ж року з відділом Бутковського перейшов у Чорний ліс, де став командиром чоти сотні «Месники» куреня «Скажені». Переведений на Коломийщину, де став командиром «Березівської» сотні УПА.
У липні 1945 р. після загибелі Степана Чуйка-«Орлика» очолив сотню «Дністер». У 1947 р. пройшов на Коломийщині вишкіл по лінії СБ, в серпні направлений у складі групи підпільників на Буковину, де став референтом СБ Заставнянського надрайонного проводу ОУН.
Важко поранений під час сутички з опергрупою відділу 2-Н УМДБ 30 листопада1947року. Помер від ран[2].
↑Микола Кричун «Черемшина» / Дмитро Проданик. - Л. ; Торонто : Літопис УПА, 2012. - 126 с. : фотогр. - (Літопис Української Повстанської Армії. Серія "Події і люди"; кн. 19).
Лесів С., Коретчук Я. П. Хмара, сотник УПА. В огні повстання. УПА на відтинку Чорного Лісу 1943—1945. Додатки. — Калуш : Карпатський акцент, 2014. — с. 24. — ISBN 978-966-2728-10-1.