Ян Фурток

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Ян Фурток
Особисті дані
Повне ім'я Ян Фурток
Народження 9 березня 1962(1962-03-09) (62 роки)
  Катовиці, Польща
Зріст 174 см
Громадянство Польща Польща
Німеччина Німеччина
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
1976—1977
1977—1978
Польща «Гурник» (Катовіце)
Польща ГКС (Катовиці)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1979—1988 Польща ГКС (К) 169 (77)
1988—1993 Німеччина «Гамбург» 135 (51)
1993—1995 Німеччина «Айнтрахт» (Ф-на/М) 53 (9)
1995—1998 Польща ГКС (К) 40 (8)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1984—1994 Польща Польща 36 (10)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2005 Польща ГКС (К)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ян Фурток (пол. Jan Furtok; нар. 9 березня 1962, Катовиці, Польща) — польський футболіст і тренер, виступав на позиції нападника.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Футбольну кар'єру Ян розпочав у 1976 році в складі молодіжної команди «Гурника» (Катовіце), наступного року перейшов до іншого клубу з Катовиць — ГКС, у складі якої у 1979 році й розпочав професіональну кар'єру. З 1982 року став основним гравцем команди. У складі клубу з Катовиць тричі поспіль (з 1985 по 1987 рік) виходив до фіналу кубку Польщі. У 1985 та в 1987 роках ГКС поступався своїм суперникам (спочатку у Варшаві — з рахунком 1:3 «Відзеву», а потім — в Ополе з рахунком 3:4 «Шльонську»). А в 1986 році команда з Катовиць з рахунком 4:1 перемогла «Гурник» (Забже).

У 1988 році Ян переїздить до Німеччини, підписуючи контракт з клубом Бундесліги «Гамбурга», якому віддав 5 років своєї кар'єри. Фінансову компенсацію за перехід поляка розділили між собою ГКС (Катовіце) та Польський футбольний союз[1]. У «Гамбурзі» Фурток замінив свого співвітчизника, Мирослава Оконського, й в своєму дебютном поєдинку за «городян» відзначився голом. Тим часом польська вдада, підозрюючи, що перехід Яна є частиною втечі Анджея Рудого, відмовилася відпускати до Гамбурга дружину Фуртока, а також його двох дітей, яким на той час було 4 та 2 роки відповідно[1]. Через два місяці сім'я все ж переїхала до Гамбурга, цьому посприяла допомога у вирішенні конфлікту з боку Німецького футбольного союзу. Згодом Фурток отримав німецьке громадянство, оскільки його предки проживали у Верхній Сілезії та були імперськими підданими[1].

У сезоні 1990/91 років з 20-а забитими м'ячами Фурток став другим найкращим бомбардиром чемпіонату, після Роланда Вольфарта, й встановив рекорд серед польських футболістів у Бундеслізі, який лише у 2012 році зумів перевершити Роберт Левандовський. Зокрема влітку 1991 року римське «Лаціо» придбало Томаса Долля як плеймейкера, який разом з Фуртоком та Нанду, які утворювали грізний атакувальний «кулак». У сезоні 1991/92 років отримав розрив хрестоподібної зв'язки, через що не міг грати близько півроку. Ян був нападником-дриблером, мав гольове чуття, але в той же час міг діяти «підступно», йти на стик з гравцем команди-суперника в його штрафному майданчику, вимагаючи пенальті. Проте серед уболівальників «Гамбурга» й надалі мав славу «живої легенди», не в останню чергу завдяки своїм переможним м'ячам у ворота «Вальдгофа» наприкінці сезону 1989/90 років.

Разом з «Гамбургом» дійшов до 1/4 фіналу Кубку УЄФА 1990 року (в якому за поступився з рахунком 0:2 та 2:1 туринському «Ювентусу»). Також у чвертьфіналі Кубка УЄФА Ян виступав через чотири роки поєдинку проти «Аустрії» (Зальцбург), але вже в футболці франкфуртського «Айнтрахту», за який він виступав у 1993-1995 роках. У 1995 році після 188 матчів у Бундеслізі[2], але не маючи жодного чемпіонського титулу, залишає Німеччину та повертається до ГКС (Катовіце)

Кар'єра в збірній

[ред. | ред. код]

З 1984 року викликався до складу збірної Польщі. У 1986 році разом з «кадрою» був учасником чемпіонату світу в Мексиці. У футболці національної команди зіграв 36 матчів та відзначився 10-а голами. Його м'яч, забитий рукою, врятував польську команду від принизливої нічиєї з Сан-Марино у поєдинку кваліфікації до чемпіонату світу 1994 року.

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

По завершенні кар'єри гравця розпочав тренерську діяльність. У 2005 році був призначений головним тренером, проте під його керівництвом команда вилетіла з Екстракляси. Після цього деякий час тренував другу та юнацьку команду ГКС, а згодом був обраний президентом клубу. На цій посаді пробув до 2009 року.

5 січня 2010 року призначений спортивним директором національної збірної[3].

У 2017 році він отримав нагороду «Супер Бука» — спеціальний приз від ГКС (Катовіце)[4].

Статистика виступів

[ред. | ред. код]

У збірній

[ред. | ред. код]
Виступи в збірній Польщі
Дата Місце Суперник Результат Змагання Грав Примітки
1. 23 травня 1984 Дублін Ірландія Ірландія
0-0
товариський
до 67'
2. 4 вересня 1985 Брно Чехословаччина Чехословаччина
1-3
товариський
до 46'
3. 8 грудня 1985 Туніс Туніс Туніс
0-1
товариський
з 46'
4. 11 грудня 1985 Адана Туреччина Туреччина
1-1
товариський
до 45'
Гол
5. 16 червня 1986 Гвадалахара Бразилія Бразилія
0-4
ЧС 1986
з 60'
6. 7 жовтня 1986 Бидгощ Північна Корея Північна Корея
2-2
товариський
з 46'
7. 12 листопада 1986 Варшава Ірландія Ірландія
1-0
товариський
до 45'
8. 18 березня 1987 Рибник Фінляндія Фінляндія
3-1
товариський
90'
Гол
9. 24 березня 1987 Вроцлав Норвегія Норвегія
4-1
товариський
90'
Гол
10. 12 квітня 1987 Гданськ Кіпр Кіпр
0-0
квал. Євро 1988
до 45'
11. 29 квітня 1987 Афіни Греція Греція
0-1
квал. Євро 1988
до 66'
12. 1 червня 1988 Москва СРСР СРСР
1-2
товариський
до 64'
13. 13 липня 1988 Нью-Бритен США США
2-0
товариський
до 68'
14. 15 липня 1988 Торонто Канада Канада
2-1
товариський
90'
15. 24 серпня 1988 Білосток Болгарія Болгарія
3-2
товариський
90'
Гол
16. 21 вересня 1988 Котбус НДР НДР
2-1
товариський
90'
Гол Гол
17. 19 жовтня 1988 Хожув Албанія Албанія
1-0
квал. ЧС 1990
до 71'
18. 12 квітня 1989 Варшава Румунія Румунія
2-1
товариський
90'
19. 2 травня 1989 Осло Норвегія Норвегія
3-0
товариський
90'
Гол Гол
20. 7 травня 1989 Сульна Швеція Швеція
1-2
квал. ЧС 1990
90'
21. 3 червня 1989 Лондон Англія Англія
0-3
квал. ЧС 1990
90'
22. 11 жовтня 1989 Хожув Англія Англія
0-0
квал. ЧС 1990
з 58'
23. 15 серпня 1990 Париж Франція Франція
0-0
товариський
90'
24. 26 вересня 1990 Бухарест Румунія Румунія
1-2
товариський
до 83'
25. 17 жовтня 1990 Лондон Англія Англія
0-2
квал. Євро 1992
до 75'
26. 27 березня 1991 Оломоуць Чехословаччина Чехословаччина
0-4
товариський
90'
27. 1 травня 1991 Дублін Ірландія Ірландія
0-0
квал. Євро 1992
до 88'
28. 29 травня 1991 Радом Уельс Уельс
0-0
товариський
90'
29. 11 вересня 1991 Ейндговен Нідерланди Нідерланди
1-1
товариський
до 71'
30. 16 жовтня 1991 Познань Ірландія Ірландія
3-3
квал. Євро 1992
90'
Гол ЖК
31. 13 листопада 1991 Познань Англія Англія
1-1
квал. Євро 1992
90'
32. 31 березня 1993 Бжеще Литва Литва
1-1
товариський
90'
33. 28 квітня 1993 Лодзь Сан-Марино Сан-Марино
1-0
квал. ЧС 1994
90'
Гол
34. 19 травня 1993 Серравалле Сан-Марино Сан-Марино
3-0
>квал. ЧС 1994
до 81'
35. 29 травня 1993 Хожув Англія Англія
1-1
квал. ЧС 1994
90'
36. 8 вересня 1993 Лондон Англія Англія
0-3
квал. ЧС 1994
до 45'

Досягнення

[ред. | ред. код]

Як гравця

[ред. | ред. код]
ГКС (Катовиці)

Література

[ред. | ред. код]
  • Thomas Urban: Schwarzer Adler, weißer Adler. Deutsche und polnische Fußballer im Räderwerk der Politik. Göttingen 2011, S. 152–154. ISBN 978-3-89533-775-8

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Thomas Urban. Schwarze Adler, Weiße Adler. Deutsche und polnische Fußballer im Räderwerk der Politik. — Göttingen : Die Werkstatt, 2011. — С. 152–153. — ISBN 978-3-89533-775-8.
  2. Matthias Arnhold (25 серпня 2016). Jan Furtok – Matches and Goals in Bundesliga. RSSSF. Архів оригіналу за 9 листопада 2016. Процитовано 8 вересня 2016.
  3. "życie Warszawy", informacja dot. nominacji na dyrektora kadry [Архівовано 29 червня 2018 у Wayback Machine.] (пол.)
  4. Jubileuszowa edycja zakończona. „Złote buki” rozdane. sportowasilesia.pl. 12 грудня 2017. Архів оригіналу за 29 червня 2018. Процитовано 29 червня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]