Ясіновський Юрій Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття потребує істотної переробки. Можливо, її необхідно доповнити, переписати або вікіфікувати. Пояснення причин та обговорення — на сторінці Вікіпедія:Статті, що необхідно поліпшити.
Тому, хто додав шаблон: зважте на те, щоб повідомити основних авторів статті про необхідність поліпшення, додавши до їхньої сторінки обговорення такий текст:
{{subst:поліпшити автору|Ясіновський Юрій Павлович|2 червня 2024}} ~~~~,
а також не забудьте описати причину номінації на підсторінці Вікіпедія:Статті, що необхідно поліпшити за відповідний день.
Ясіновський Юрій Павлович
Народився 10 вересня 1944(1944-09-10) (79 років)
Ґрац, Австрія
Країна Україна Україна
Національність українець
Діяльність науковець
Галузь музикознавство
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор мистецтвознавства
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ясіновський.

Ясіно́вський Ю́рій Па́влович - (Yuri Yasinovskyi, Jurij Jasinowski, Jurij Jasinovskyi, 10 вересня 1944, Ґрац, Австрія) музикознавець, доктор мистецтвознавства, професор Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка, директор Інституту церковної музики УКУ.

Член Спілки композиторів України, Дійсний член Наукового Товариства ім. Шевченка, голова Музикознавчої комісії. Відомий музикознавець-медієвіст, працює у ділянці давньої української музики.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 10 вересня 1944 р. у м. Ґрац в Австрії (за паспортом у Кракові в Польщі).

Член Спілки композиторів України, Дійсний член Наукового Товариства ім. Шевченка, голова Музикознавчої комісії.

Відомий історик української музики, музикознавець-медієвіст, історик української культури.

Заснував кафедру історії української музики у Львівській консерваторії (1990–1991), а 2000 відновив цю кафедру і був її керівником 15 літ. Створив Інститут церковної музики в УКУ.

Творчий доробок[ред. | ред. код]

Головні наукові зацікавлення давня українська музика.

1996 р. опублікував ґрунтовну працю про українську та білоруську церковну монодію (623 стор.), яка стала справжнім відкриттям майже невідомої ділянки давньої музики Київської митрополії. Відомий американський музикознавець-медієвіст Мілош Велімірович так написав про нцю працю: «публікація цього каталогу музичних рукописів — Ірмолоїв, датованих від кінця 16 і до 18 століть, забезпечило б його авторові почесне місце у сучасному музикознавстві. Ця публікація є винятково важливим і вартісним довідковим знаряддям, що налічує 1111 (тисячу сто одинадцять!) музичних рукописів і в той же час показує історію побутування цього типу музичних рукописів на території і в період, який ще ніколи раніше не був так докладно вивчений, як демонструє ця нова праця. Усі дослідники східноєвропейських, і особливо української, традицій християнських співів і музичної нотації, що застосовувалася східними слов'янами для запису цих співів, будуть звертатися до каталогу Ясіновського як головного довідкового посібника. Він також служитиме зразком кодикологічних студій і гідний захоплення за ретельний і кмітливий підхід у дослідженні. Автор заслуговує на високу похвалу за цю чудову публікацію, що стала результатом понад двадцятирічної важкої праці і студій» [1].Опублікований каталог на сайті https://icm.ucu.edu.ua/proekty/katalog-irmologioniv/vstup-do-internetovogo-vydannya/

2004 р. під його керівництвом завершена розробка комп'ютерної бази “Ірмос”, яка отримала високу оцінку міжнародної наукової спільноти. https://web.archive.org/web/20090601224920/http://www.irm.ils.org.ua/main.php

Учасник багатьох міжнародних конференцій (Київ, Львів, Одеса, Краків, Москва, Санкт-Петербург, Вюрцбург, Ряшів, Михайловці, Лювен, Копенгаген, Париж та ін.).

Співорганізатор Фестивалів музики ім. А. Кос-Анатольського. Понад два десятки років співпрацював з Інститутом українознавства НАН України та УКУ.

Серед наукового доробку — понад 200 публікацій, з них 10 книг і понад десяток окремих публікацій джерел, а також статей, надрукованих в Україні, Польщі, Австрії, Литві, Росії, Білорусі, Словаччині, Данії, Німеччині, Румунії українською та чужоземними мовами. При цьому стосуються вони не лише церковної монодії XVI - XVIII століть, але й музики XI- ХV та ХІХ-ХХ століть.

Юрій Ясіновський досліджує українську музику в таких мало розвинутих напрямках в українському музикознавстві, як музична бібліографія і нотографія, джерелознавство, текстологія, палеографія, біографістика, історіографія, музична іконографія і лексикографія, музичне життя міст та окремих регіонів. Він є дуже добрим знавцем музикалій та україніки в архівах, музеях і бібліотеках Львова, Києва, Харкова, Одеси, Чернігова, Ужгорода, Острога, Луцька, а також Москви і Петербурга, Мінська і Вільнюса, багатьох міст Польщі, німецького Вюрцбурґа, бельгійського Лювена, Словаччини.

Особливо слід відзначити самовіддану працю над збереженням рукописної спадщини композиторів і музикознавців минулого сторіччя. Знаючи заслуги Ю. Ясіновського, визначні композитори, виконавці та музикологи охоче передають йому свої нотні рукописи, спогади й інші матеріяли для вивчення та для забезпечення їх збереження. Наприклад, заініціював перевезення голландського міста Утрехта архів Мирослава Антоновича й здійснив спеціяльну поїздку для перевезення першої партії цього архіву, який уже став основою для низки наукових студій.

Ю. Ясіновський був заступником головного редактора другого тому колективної праці «Українська культура XIII — першої половини XVII століть» і автором текстів про музику до цього тому. http://litopys.org.ua/istkult2/ikult2.htm.

Започаткував періодичні збірники і періодичні " Musica Galiciana", "Musica humana", "Kaлофонія", відновив видання журналу "Українська музика" і впродовж багатьох років був фактичним його упорядником і редактором, "Пам’ятки церковної музики", "Антологія візантійської, слов’янської церкновної монодії" з ірмолоїв. В інституті українознавства 1995 р. започаткував видавничу серію "Історія української музики, джерела, дослідження" (останній 30-й том підгоотований до друку 2023 р.), яка тепер видається в УКУ. В інституті українознавства також був науковим редактором окремих томів матеріялів Міжнародних українознавчих конгресів, праці Я. Ісаєвича "Українське книговидання", бібліографії акад. Ісаєвича. А ще в першій половині 1970-х років був відпов. секретерам щорічника "Українське музикознавство".

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Ісаєвич Я. Юрій Ясіновський — музикознавець, культуролог, джерелознавець / Ярослав Ісаєвич // Καλοφωνια: Науковий збірник з історії церковної монодії та гимнографії. 2007. Ч. 3. C. xiv–xix. https://er.ucu.edu.ua/handle/1/3457

О. Козаренко. Професорові Юрієві Ясіновському — 60; Я. Ісажвич. Юрій Ясіновський — музикознавець, культуролог, дослідник історичного джерелознавства // Юрій Ясіновський: Бібліографічний покажчик. Львів 2006, с. 7–11; 12–18.

Я. Ісаєвич. Юрій Ясіновський — музикознавець, культуролог, джерелознавець // Καλοφωνια 3 ( 2007) xiv–xix. https://er.ucu.edu.ua/handle/1/3457.

Маріанна Копиця. У просторі медієвістики // Laudatio: Ювілейна збіркв наукових статей на пошауну професора Юрія Ясіновського. Львів 2014, с. 8–11.

Ірмологіон

https://icm.ucu.edu.ua/pro-nas/personaliyi/

Основні праці[ред. | ред. код]

Книги та інші окремі видання:

  • Українські та білоруські нотолінійні Ірмолої 16–18 століть: Каталог і кодикологічнопалеографічне дослідження / ред. Ярослав Ісаєвич, Олександра Цалай-Якименко [=Історія української музики, вип. 2: джерела / Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України]. Львів: Місіонер 1996. 623 с. https://icm.ucu.edu.ua/proekty/katalog-irmologioniv/vstup-do-internetovogo-vydannya/
  • Візантійська гимнографія і церковна монодія в українській рецепції ранньомодерного часу / ред. Крістіян Ганнік, Ярослав Ісаєвич [=Історія української музики: Дослідження, вип. 18 / Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України]. Львів 2011. 468 с., 127 іл. https://www.er.ucu.edu.ua/handle/1/2164
  • Бібліотека Унівської Свято-Успенської Лаври: Стародруки, рідкісні видання, рукописи: Каталог / уклад. Юрій Ясіновський / Інститут церковної музики УКУ. Львів 2017. 295 с.
  • Ірмоси Київської Церкви: Критичне видання за Супрасльським нотолінійним ірмологіоном 1598–1601 років, у двох книгах / Редактор Крістіан Ганнік [=Київське християнство XI; Історія української музики 25: Джерела]. Львів: В-во УКУ 2018. xxxix+376, 432 с. http://kyiv-christ.ucu.edu.ua/books/irmosy-kyyivskoyi-tserkvy/
  • Лаврівський невменний Ірмологіон кінця XVI cтоліття: Факсимільна публікація, коментар, дослідження / Підготував Юрій Ясіновський, за участі Марії Качмар, ред. Крістіан Ганнік [=Київське Християнство 18; Історія української музики 26]. Львів: УКУ 2019. хххіі+604 с. http://kyiv-christ.ucu.edu.ua/books/lavrivskyj-nevmennyj-irmologion-kintsya-xvi-stolittya/
  • Церковний спів Галичини Австрійської доби у критиці, персоналіях і нотних джерелах / редактор Марія Качмар [=Василіянські історичні дослідження, т. V]. Варшава: Видавництво «ВАСИЛІАДА» 2020. 404 с.

Джерела[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ясіновський_Юрій_Павлович&oldid=40646102