12776 Рейнольдс
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Відкриття | |
---|---|
Відкривач | Ерік Вальтер Ельст |
Місце відкриття | Обсерваторія Ла-Сілья |
Дата відкриття | 12 серпня 1994 |
Позначення | |
Названа на честь | Осборн Рейнольдс |
Тимчасові позначення |
1994 PT31 1997 GH15 |
Категорія малої планети | Астероїд головного поясу |
Орбітальні характеристики[1] | |
Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD) | |
Велика піввісь | 2,560979342759 а. о. |
Перигелій | 2,418287044297 а. о. |
Афелій | 2,703671641221 а. о. |
Ексцентриситет | 0,055717863896 |
Орбітальний період | 1496,950845722 д |
Середня орбітальна швидкість | 0,240488858420 °/д |
Середня аномалія | 9,871945934264° |
Нахил орбіти | 3,570744190893° |
Довгота висхідного вузла | 210,8679761570° |
Аргумент перицентру | 44,94873255602° |
Фізичні характеристики | |
Стандартна зоряна величина | 14,5 |
12776 Рейнольдс (12776 Reynolds) — астероїд головного поясу, відкритий 12 серпня 1994 року.
Тіссеранів параметр щодо Юпітера — 3,429.
Названо на честь Осборна Рейнольдса (англ. Osborne Reynolds, 1842 — 1912) — англійського інженера і фізика.
- ↑ База даних малих космічних тіл JPL: 12776 Рейнольдс (англ.) . Процитовано 2014.05.13. Останнє спостереження 2013.06.03.
- 12776 Рейнольдс — Об'ємне інтерактивне відображення орбітального руху (англ.)
- Інформація про малі планети на сайті minorplanetcenter.net [Архівовано 13 травня 2014 у Wayback Machine.](англ.)
|
|