Connecticut Open

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Connecticut Open
WTA Тур
Місто проведення турніруНью-Гейвен, Коннектикут
США
АренаCullman-Heyman Tennis Center
КатегоріяПрем'єрний
ПокриттяHard / Outdoors
Турнірна сітка32M/32Q/16D
Призові$235 000
СайтОфіційний сайт
Логотип турніру в 2005-2010 роках

Connecticut Open, раніше Pilot Pen Tennis — професійний тенісний турнір. Проводиться щорічно на відкритих хардових кортах Тенісного центру Cullman-Heyman в Нью-Гейвені, Коннектикут, США, напередодні Відкритого чемпіонату США. До 2010 року відбувався чоловічий турнір, з 2011 — тільки жіночий. Від 2009 року має статус турніру прем'єрного рівня з призовим фондом 776 тисяч доларів і турнірною сіткою, розрахованою на 30 учасниць в одиночному розряді і 16 пар.

Історія

[ред. | ред. код]
Жіночий турнір

1948 року вперше організовано Чемпіонат США на твердих кортах серед жінок (англ. US Women's Hard Court Championships), перші три роки проводився в містах Каліфорнії паралельно з чоловічим Чемпіонатом Тихоокеанського узбережжя. Потім турнір часто міняв не лише місто, а й штат, проте, переважно залишався в Каліфорнії. У 1970 році, невдовзі після початку Відкритої ери в тенісі, турнір скасували, а відновили тільки в 1988 року. Тоді він одразу став частиною реформованого WTA-туру в ранзі турніру IV категорії. Перші кілька розіграшів відродженого чемпіонату пройшли на кортах Сан-Антоніо (Техас), після чого, змінивши за короткий строк три місця і піднявшись до рівня II категорії, турнір з 1998 року влаштувався в Нью-Гейвені з новим титульним спонсором, компанією Pilot Corporation.

Чоловічий турнір

Чоловічий професійний турнір Volvo International вперше відбувся 1973 року в Бреттон-Вудз (Нью-Гемпшир). Протягом десяти років від 1975 року турнір проходив у місті Норт-Конвей у тому самому штаті, потім п'ять років у Страттон-Маунтін (Вермонт) і, нарешті, в 1990 році переїхав до Нью-Гейвена, де став частиною реформованого ATP-туру як турнір середньої категорії, ATP Championship Series. Контракт з фірмою Volvo залишався в силі до 1996 року, а потім роль спонсора взяла на себе компанія Pilot. Однак після того, як в 1998 році до Нью-Гейвена перенесли також і жіночий турнір, спонсором якого стала та ж фірма, проведення чоловічого турніру було припинено.

Спільний турнір

2005 року Тенісна асоціація США викупила у Нью-Йорка права на чоловічий тенісний турнір базової категорії ATP International, що проводився там під егідою банку Toronto-Dominion. Турнір перенесли до Нью-Гейвена і сумістили за часом проведення з жіночим турніром, утворивши перший спільний турнір літнього сезону в Північній Америці, який повинен був стати фінальним турніром створеної за рік до того US Open Series перед початком Відкритого чемпіонату США[1]. Спонсором обох турнірів з цього моменту є компанія Pilot.

2009 року внаслідок реформи турнірних сіток обох професійних турів і чоловічий, і жіночий турнір отримали нову категорію, яка приблизно відповідала їхньому попередньому місцю в ієрархії турів.

Після закінчення сезону 2010 року організатори відмовилися від проведення чоловічого турніру, посилаючись на брак фінансування після відходу титульного спонсора. Чоловічий турнір перенесли до Вінстон-Сейлема, а жіночий 2011 року заручився спочатку підтримкою влади міста, а потім - штату.

Переможниці та фіналісти від початку Відкритої ери

[ред. | ред. код]

Від початку Відкритої ери трьом учасницям турніру вдалося виграти його по чотири рази; це зробили Штеффі Граф, Вінус Вільямс, Кароліна Возняцкі і Ліза Реймонд, при цьому Вільямс і Возняцкі перемагали по чотири рази поспіль. У чоловіків з початку існування турніру по чотири перемоги в ньому здобули також двоє: Джиммі Коннорс (три перемоги в одиночному розряді і одна в парах) і Браян Готтфрід (всі чотири рази в парному розряді). 1980 року Коннорс виграв і одиночний, і парний титули.

Фінали

[ред. | ред. код]

Чоловіки. Одиночний розряд

[ред. | ред. код]
Місце Рік Чемпіонки Фіналістки Рахунок
Нью-Гейвен 2010 Україна Сергій Стаховський Узбекистан Денис Істомін 3–6, 6–3, 6–4
2009 Іспанія Фернандо Вердаско США Сем Кверрі 6–4, 7–6(8–6)
2008 Хорватія Марин Чилич США Марді Фіш 6–4, 4–6, 6–2
2007 США Джеймс Блейк США Марді Фіш 7–5, 6–4
2006 Росія Микола Давиденко Аргентина Агустін Кальєрі 6–4, 6–3
2005 США Джеймс Блейк Іспанія Фелісіано Лопес 3–6, 7–5, 6–1
Long Island 2004 Австралія Ллейтон Г'юїтт Перу Луїс Орна 6–3, 6–1
2003 Таїланд Парадорн Шрічапхан США Джеймс Блейк 6–2, 6–4
2002 Таїланд Парадорн Шрічапхан Аргентина Хуан Ігнасіо Чела 5–7, 6–2, 6–2
2001 Німеччина Томмі Гаас США Піт Сампрас 6–3, 3–6, 6–2
2000 Швеція Магнус Норман Швеція Томас Енквіст 6–3, 5–7, 7–5
1999 Швеція Магнус Норман Іспанія Алекс Корретха 7–6(7–4), 4–6, 6–3
1998 Австралія Патрік Рафтер Іспанія Фелікс Мантілья 7–6(7–3), 6–2
1997 Іспанія Карлос Моя Австралія Патрік Рафтер 6–4, 7–6(7–1)
1996 Україна Андрій Медведєв Чехія Мартін Дамм 7–5, 6–3
1995 Росія Євген Кафельников Нідерланди Ян Сімерінк 7–6(7–0), 6–2
1994 Росія Євген Кафельников Франція Седрік Пйолін 5–7, 6–1, 6–2
1993 Швейцарія Марк Россе США Майкл Чанг 6–4, 3–6, 6–1
1992 Чехія Петр Корда США Іван Лендл 6–2, 6–2
1991 Чехія Іван Лендл Швеція Стефан Едберг 6–3, 6–2
1990 Швеція Стефан Едберг Югославія Горан Іванишевич 7–6, 6–3
Long Island
(exhibition)
1989 Чехія Іван Лендл Швеція Мікаель Пернфорс 4–6, 6–2, 6–4
1988 США Андре Агассі Франція Яннік Ноа 6–3, 0–6, 6–4
1987 Швеція Юнас Свенссон США Девід Пейт 7–6, 3–6, 6–3
1986 Чехія Іван Лендл США Джон Макінрой 6–2, 6–4
1985 Чехія Іван Лендл США Джиммі Коннорс 6–1, 6–3
1984 Чехія Іван Лендл Еквадор Андрес Гомес 6–2, 6–4
1983 США Джін Меєр Швейцарія Гайнц Ґюнтгардт 6–7(9–11), 6–4, 6–0
1982 США Джін Меєр США Йохан Крік 6–2, 6–3
1981 США Браян Тічер Франція Яннік Ноа 4–6, 6–3, 6–4

Жінки, одиночний розряд

[ред. | ред. код]
Місце Рік Чемпіонка Фіналістка Рахунок
Нью-Гейвен 2018 Білорусь Орина Соболенко Іспанія Карла Суарес Наварро 6–1, 6–4
2017 Австралія Дарія Гаврилова Словаччина Домініка Цібулкова 4–6, 6–3, 6–4
2016 Польща Агнешка Радванська Україна Еліна Світоліна 6–1, 7–6(7–3)
2015 Чехія Петра Квітова (3) Чехія Луціє Шафарова 6–7(6–8), 6–2, 6–2
2014 Чехія Петра Квітова (2) Словаччина Маґдалена Рибарікова 6–4, 6–2
2013 Румунія Симона Халеп Чехія Петра Квітова 6–2, 6–2
2012 Чехія Петра Квітова Росія Марія Кириленко 7–6(11–9), 7–5
2011 Данія Каролін Возняцкі (4) Чехія Петра Цетковська 6–4, 6–1
2010 Данія Каролін Возняцкі (3) Росія Надія Петрова 6–3, 3–6, 6–3
2009 Данія Каролін Возняцкі (2) Росія Олена Весніна 6–2, 6–4
2008 Данія Каролін Возняцкі Росія Анна Чакветадзе 3–6, 6–4, 6–1
2007 Росія Світлана Кузнецова Угорщина Агнеш Савай 4–6, 3–0 знялася
2006 Бельгія Жустін Енен США Ліндсі Девенпорт 6–0, 1–0 знялася
2005 США Ліндсі Девенпорт (2) Франція Амелі Моресмо 6–4, 6–4
2004 Росія Олена Бовіна Франція Наталі Деші 6–2, 2–6, 7–5
2003 США Дженніфер Капріаті США Ліндсі Девенпорт 6–2, 4–0 знялася
2002 США Вінус Вільямс (4) США Ліндсі Девенпорт 7–5, 6–0
2001 США Вінус Вільямс (3) США Ліндсі Девенпорт 7–6(6), 6–4
2000 США Вінус Вільямс (2) США Моніка Селеш 6–2, 6–4
1999 США Вінус Вільямс США Ліндсі Девенпорт 6–2, 7–5
1998 Німеччина Штеффі Граф Чехія Яна Новотна 6–4, 6–1
Стоун-Маунтін 1997 США Ліндсі Девенпорт Франція Сандрін Тестю 6–4, 6–1
1996 Не проводився
1995 Не проводився
Стреттон-Маунтін 1994 Іспанія Кончіта Мартінес (2) Іспанія Аранча Санчес Вікаріо 4–6, 6–3, 6–4
1993 Іспанія Кончіта Мартінес США Зіна Гаррісон 6–3, 6–2
Сан-Антоніо 1992 США Мартіна Навратілова Франція Наталі Тозья 6–2, 6–1
1991 Німеччина Штеффі Граф (3) Югославія Моніка Селеш 6–4, 6–3
1990 Югославія Моніка Селеш Швейцарія Мануела Малеєва-Франьєр 6–4, 6–3
1989 Німеччина Штеффі Граф (2) США Анн Генрікссон 6–1, 6–4
1988 Німеччина Штеффі Граф Болгарія Катеріна Малеєва 6–4, 6–1
1987
-
1970
Не проводився
Сакраменто 1969 США Елайза Годвін
Ла-Хойя 1968 ПАР Марина Годвін
Сакраменто 1967 США Джейн Пічіз Барткович
Ла-Хойя 1966 США Біллі Джин Кінг США Патті Гоган Фордіс 7–5, 6–0
Сакраменто 1965 США Розмарі Касалс
1964 США Кейті Гартер
Ла-Хойя 1963 США Дарлін Гард
Сіетл 1962 США Керол Генкс Окамп
Ла-Хойя 1961 США Ненсі Річі
1960 США Кетрін Д. Чабот
Денвер 1959 ПАР Сандра Рейнолдс Прайс
Ла-Хойя 1958 США Беверлі Бейкер Флейц (3)
1957 США Беверлі Бейкер Флейц (2)
1956 США Ненсі Чеффі Кайнер
1955 США Міріам Арнолд
Солт-Лейк-Сіті 1954 США Беверлі Бейкер Флейц
1953 США Аніта Кантер
Сіетл 1952 США Мері Арнолд
Солт-Лейк-Сіті 1951 США Патрісія Кеннінг Тодд (2)
Берклі 1950* США Патрісія Кеннінг Тодд Румунія Магда Рурац 6–2, 6–1
Сан-Франциско 1949* США Доріс Гарт США Дороті Гед Ноуд 6–3, 6–4
1948* США Гертруда Моран США Вірджинія Вольфенден Ковач 2–6, 6–1, 6–2
  • З 1948 до 1950, U.S. Women's Hardcourt Championships було об'єднано з Pacific Coast Championships.

Парний розряд. Чоловіки

[ред. | ред. код]
Місце Рік Чемпіонки Фіналістки Рахунок
Нью-Гейвен 2010 Швеція Роберт Ліндстедт
Румунія Горія Текеу
Індія Роган Бопанна
Пакистан Айсам-уль-Хак Куреші
6–4, 7–5
2009 Австрія Юліан Ноул
Австрія Юрген Мельцер
Бразилія Бруно Соарес
Зімбабве Кевін Ульєтт
6–4, 7–6(3)
2008 Бразилія Марсело Мело
Бразилія Андре Са
Індія Магеш Бгупаті
Багамські Острови Марк Ноулз
7–5, 6–2
2007 Індія Магеш Бгупаті
Сербія Ненад Зімоньїч
Польща Маріуш Фирстенберг
Польща Марцін Матковський
6–3, 6–3
2006 Ізраїль Джонатан Ерліх
Ізраїль Енді Рам
Польща Маріуш Фирстенберг
Польща Марцін Матковський
6–3, 6–3
2005 Аргентина Гастон Етліс
Аргентина Мартін Родрігес
США Ражів Рам
США Боббі Рейнольдс
6–4, 6–3
Long Island 2004 Франція Антоні Дюпюї
Франція Мікаель Льодра
Швейцарія Їв Аллегро
Німеччина Міхаель Кольманн
6–2, 6–4
2003 ПАР Роббі Куніґ
Аргентина Мартін Родрігес
Чехія Мартін Дамм
Чехія Цирил Сук
6–3, 7–6
2002 Індія Магеш Бгупаті
США Майк Браян
Чехія Петр Пала
Чехія Павел Візнер
6–3, 6–4
2001 США Джонатан Старк
Зімбабве Кевін Ульєтт
Чехія Леош Фридль
Чехія Радек Штепанек
6–1, 6–4
2000 США Джонатан Старк
Зімбабве Кевін Ульєтт
США Ян-Майкл Гембілл
США Скотт Гамфріс
6–4, 6–4
1999 Франція Олів'є Делетр
Франція Фабріс Санторо
США Ян-Майкл Гембілл
США Скотт Гамфріс
7–5, 6–4
1998 Іспанія Хуліан Алонсо
Іспанія Хав'єр Санчес
США Брендон Коуп
США Дейв Ренделл
6–4, 6–4
1997 ПАР Маркос Ондруска
Німеччина Давід Пріносіл
США Марк Кейл
США Т. Дж. Міддлтон
6–4, 6–4
1996 США Люк Єнсен
США Мерфі Єнсен
Німеччина Гендрік Дрікманн
Росія Олександр Волков
6–3, 7–6
1995 Чехія Цирил Сук
Чехія Даніель Вацек
США Рік Ліч
США Скотт Мелвілл
5–7, 7–6, 7–6
1994 Франція Олів'є Делетр
Франція Гі Форже
Австралія Ендрю Флорент
Велика Британія Марк Петчі
6–4, 7–6
1993 Німеччина Марк-Кевін Гелльнер
Німеччина Давід Пріносіл
Франція Арно Боеч
Франція Олів'є Делетр
6–7, 7–5, 6–2
1992 США Франсіско Монтана
США Грег Ван Ембург
Італія Джанлука Поцці
Фінляндія Оллі Ранасто
6–4, 6–2
1991 Німеччина Ерік Єлен
Німеччина Карл-Уве Стіб
США Даг Флек
Італія Дієго Наргісо
0–6, 6–4, 7–6
1990 Франція Гі Форже
Швейцарія Якоб Гласек
Німеччина Удо Ріглевскі
Німеччина Міхаель Штіх
2–6, 6–3, 6–4

Парний розряд. Жінки

[ред. | ред. код]
Місце Рік Чемпіонки Фіналістки Рахунок
Нью-Гейвен 2018 Чехія Андреа Сестіні Главачкова
Чехія Барбора Стрицова
Китайський Тайбей Сє Шувей
Німеччина Лаура Зігемунд
6–4, 6–7(7–9), [10–4]
2017 Канада Габріела Дабровскі
КНР Сюй Їфань
Австралія Ешлі Барті
Австралія Кейсі Деллаква
3–6, 6–3, [10–8]
2016 Індія Саня Мірза (3)
Румунія Моніка Нікулеску
Україна Катерина Бондаренко
Китайський Тайбей Чжуан Цзяжун
7–5, 6–4
2015 Німеччина Юлія Гергес
Чехія Луціє Градецька
Китайський Тайбей Чжуан Цзяжун
КНР Лян Чень
6–3, 6–1
2014 Словенія Андрея Клепач
Іспанія Сільвія Солер Еспіноза
Нова Зеландія Марина Еракович
Іспанія Аранча Парра Сантонха
7–5, 4–6, [10–7]
2013 Індія Саня Мірза (2)
КНР Чжен Цзє (2)
Іспанія Анабель Медіна Гаррігес
Словенія Катарина Среботнік
6-3, 6-4
2012 США Лізель Губер
США Ліза Реймонд (4)
Чехія Андреа Главачкова
Чехія Луціє Градецька
4–6, 6–0, [10–4]
2011 Китайський Тайбей Чжуан Цзяжун
Білорусь Ольга Говорцова
Італія Сара Еррані
Італія Роберта Вінчі
7–5, 6–2
2010 Чехія Квета Пешке
Словенія Катарина Среботнік
США Бетані Маттек-Сендс
США Меган Шонессі
7–5, 6–0
2009 Іспанія Нурія Льягостера Вівес
Іспанія Марія Хосе Мартінес Санчес
Чехія Івета Бенешова
Чехія Луціє Градецька
6–2, 7–5
2008 Чехія Квета Пешке
США Ліза Реймонд (3)
Румунія Сорана Кирстя
Румунія Моніка Нікулеску
4–6, 7–5, [10–7]
2007 Індія Саня Мірза
Італія Мара Сантанджело
Зімбабве Кара Блек
США Лізель Губер
6–1, 6–2
2006 КНР Янь Цзи
КНР Чжен Цзє
США Ліза Реймонд
Австралія Саманта Стосур
6–4, 6–2
2005 США Ліза Реймонд (2)
Австралія Саманта Стосур
Аргентина Хісела Дулко
Росія Марія Кириленко
6–2, 6–7(1), 6–1
2004 Росія Надія Петрова
США Меган Шонессі
США Мартіна Навратілова
США Ліза Реймонд
6–1, 1–6, 7–6(4)
2003 Іспанія Вірхінія Руано Паскуаль
Аргентина Паола Суарес
Австралія Алісія Молік
Іспанія Магі Серна
7–6(6), 6–3
2002 Словаччина Даніела Гантухова
Іспанія Аранча Санчес Вікаріо
Італія Татьяна Гарбін
Словаччина Жанетта Гусарова
7–6, 1–6, 7–5
2001 Зімбабве Кара Блек
Росія Олена Лиховцева
Союзна Республіка Югославія Єлена Докич
Росія Надія Петрова
6–0, 3–6, 6–2
2000 Франція Жюлі Алар-Декюжі
Японія Ай Суґіяма
Іспанія Вірхінія Руано Паскуаль
Аргентина Паола Суарес
6–4, 5–7, 6–2
1999 США Ліза Реймонд
Австралія Ренне Стаббс
Росія Олена Лиховцева
Чехія Яна Новотна
7–6(1), 6–2
1998 Франція Александра Фусаї
Франція Наталі Тозья
ПАР Маріан де Свардт
Чехія Яна Новотна
6–1, 6–0
Stone Mt. 1997 США Ніколь Арендт
Нідерланди Манон Боллеграф
Франція Александра Фусаї
Франція Наталі Тозья
6–7(5), 6–3, 6–2
  1996 не проводився
1995 не проводився
Stratton
Mountain
1994 Австралія Elizabeth Sayers-Smylie (2)
США Пем Шрайвер (3)
Іспанія Кончіта Мартінес
Іспанія Аранча Санчес Вікаріо
7–6(4), 2–6, 7–5
1993 Австралія Elizabeth Sayers-Smylie
Чехія Гелена Сукова (2)
Швейцарія Мануела Малєєва-Fragniere
Аргентина Мерседес Пас
6–1, 6–2
San Antonio 1992 США Мартіна Навратілова
США Пем Шрайвер (2)
США Патті Фендік
Чехословаччина Andrea Strnadová
3–6, 6–2, 7–6(4)
1991 США Патті Фендік
Соціалістична Федеративна Республіка Югославія Моніка Селеш
Канада Джилл Гетерінгтон
США Кеті Ріналді
7–6(2), 6–2
1990 США Кеті Джордан
Австралія Elizabeth Sayers-Smylie
США Джиджі Фернандес
США Робін Вайт
7–5, 7–5
1989 США Катріна Адамс
США Пем Шрайвер
США Патті Фендік
Канада Джилл Гетерінгтон
3–6, 6–1, 6–4
1988 США Лорі Макніл
Чехословаччина Гелена Сукова
ПАР Розалін Феербенк
США Гретхен Раш-Магерс
6–3, 6–7(5), 6–2

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. USTA Purchases ATP Men's Tournament to Create First Combined Summer Event (англ.). United States Tennis Association. 10 травня 2005. Архів оригіналу за 17 липня 2011. Процитовано 19 серпня 2010.

Посилання

[ред. | ред. код]