HMS M25

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
M25


Служба
Тип/клас Моніторитипу M15
Держава прапора Велика Британія
Спущено на воду 24 липня 1915 року
Статус Затоплений 19 вересня 1919 року
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 540 тонн
Довжина 54,03 м
Ширина 9,4 м
Осадка 2,06 м
Технічні дані
Рухова установка 4 бойлери
Парова машина
Потужність 800 к.с.
Швидкість 11 вузлів
Екіпаж 69 чоловік
Озброєння
Артилерія 1 x 233,7-мм гармата «BL 9.2-inch Mk IX – X»
1 x 76-мм гармата «QF 12-pounder 12 cwt»
1 x 57-мм гармата «QF 6-pounder Hotchkiss»

«M25» (англ. HMS M25) був монітором типу M15, який служив під час Першої світової війни. Він також брав участь в британській інтервенції в Росії в 1919 році, і був знищений на річці Північна Двіна 16 вересня 1919 року.

Конструкція

[ред. | ред. код]

Призначений для обстрілів берегових цілей, в якості основного озброєння «M25» одну 9,2-дюймову гармату Mk X, зняту з крейсера типу "Едгар" HMS Endymion.[1] Крім того, на моніторі встановили 76,2-мм гармату, а також 57-міліметрову зенітку. Корабель мав чотирициліндровий двигун Боліндера потужністю 640 кінських сил, який дозволяв розвивати швидкість до 11 вузлів. Екіпаж складався з 69 офіцерів і матросів.

Будівництво

[ред. | ред. код]

«M25» замовили у березні 1915 року як частину Воєнної надзвичайної програми з будівництва кораблів. Він була закладена на верфі «Sir Raylton Dixon & Co. Ltd» у березні 1915 року, спущений на воду 24 липня 1915 року та завершений у вересні 1915 року.

Історія служби

[ред. | ред. код]

Перша світова війна

[ред. | ред. код]

«M25» служив у Дуврському патрулі з вересня 1915 по червень 1918 року. На початку 1916 року у «M25» було вилучено її основну 9,2-дюймову гармату, яку використали для посилення артилерії на Західному фронті. замість неї була встановлена 7,5-дюймова (190-міліметрова) гармата BL 7.5-inch Mk III, яка була запасною для загиблого пре-дредноута HMS Triumph. Хоча ці новіші гармати мали менший калібр, але були більш далекобійними, що дозволяло монітору не надто заходити в зону обстрілу німецьких берегових батарей[2].

Росія

[ред. | ред. код]

Наступною місією «M25» стало надання допомоги експедиційним силам Британії на півночі Росії. Разом із п'ятьма іншими моніторами («M23», «M27», «M31», «M33» та HMS Humber), корабель було відправлено до Мурманська в травні 1919 року.

У червні 1919 року «M25» прибув до Архангельські і його неглибока осадка дозволила монітору діяти на Північній Двіні для покриття виведення британських сил і Білої армії. «M25» та однотипний «M27» не вдалося відступити вниз за течією, коли рівень річки впав, і 16 вересня 1919 року їх було підірвано командами.[3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Randal Gray (ed) (1985). Conway's All The Worlds Fighting Ships, 1906–1921. Conway Maritime Press. с. 48. ISBN 0-85177-245-5.
  2. Буянов, Дмитрий (22.07.2019). Любые орудия — в дело. Warspot (російська) . Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 09.09.2019.
  3. Буянов, Дмитрий (13.08.2019). Мониторы Его Величества против большевиков. Warspot (російська) . Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 09.09.2019.

Список літератури

[ред. | ред. код]
  • Colledge, J. J.; Warlow, Ben (2006) [1969]. Ships of the Royal Navy: The Complete Record of all Fighting Ships of the Royal Navy (Rev. ed.). London: Chatham Publishing. ISBN 978-1-86176-281-8. OCLC 67375475.
  • Dittmar, F. J. & Colledge, J. J., "British Warships 1914–1919", (Ian Allan, London, 1972), ISBN 0-7110-0380-7