Halicephalobus mephisto

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Halicephalobus mephisto
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Нематоди (Nematoda)
Клас: Сецернентії (Secernentea)
Ряд: Рабдітіди (Rhabditida)
Родина: Rhabditidae
Рід: Halicephalobus
Вид: H. mephisto
Halicephalobus mephisto
(Borgonie & Onstott, 2011)[1]
Посилання
NCBI: 2559892

Halicephalobus mephisto — вид нематод, один з кількох, відкритих Гетаном Боргоні і Тулісом Онстотом у 2011. Ця нематода була знайдена в руді, отриманій з кількох золотодобувних копалень у Південній Африці, з глибини 0,9 км, 1,3 км і 3,6 км.[1] Онстот сказав, що він «мало не до смерті перелякався, коли вперше побачив як вони рухаються», і пояснив, що «вони виглядали як щось чорне, маленьке і вертке».[2] Ця знахідка є важливою у зв'язку з тим, що досі жодний інший багатоклітинний організм не був відмічений на більшій ніж 2 км глибині під поверхнею Землі.[3]

Halicephalobus mephisto стійкий до високих температур, розмножується нестатево і живиться підземними бактеріями. За результатами радіовуглецевого аналізу, вік підземних вод, у яких жили ці черви, становив від 3 до 12 тисяч років.[1] Також вони були здатні виживати у воді з екстремально низьким рівнем кисню.[2] Вид було названо за Мефістофелем ,[2] що значить «той, що не любить світла», тому що ці круглі черви живуть глибоко під землею.[1]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Borgonie, J.; García-Moyano, A.; Litthauer, D.; Bert, W.; Bester, A.; van Heerden, E.; Möller, C.; Erasmus, M.; Onstott, T. C. (2011). Nematoda from the terrestrial deep subsurface of South Africa. Nature. 474 (7349): 79—82. doi:10.1038/nature09974.
  2. а б в Carpenter, Jennifer (2 червня 2011). Deepest living land animal found. BBC. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 3 червня 2011.
  3. Kaufman, Marc (1 червня 2011). Discovery of ‘worms from hell’ deep beneath Earth’s surface raises new questions. The Washington Post. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 1 червня 2011.