Peucedanum japonicum
Peucedanum japonicum | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Айстериди (Asterids) |
Порядок: | Аралієцвіті (Apiales) |
Родина: | Окружкові (Apiaceae) |
Рід: | Смовдь (Peucedanum) |
Вид: | P. japonicum
|
Біноміальна назва | |
Peucedanum japonicum Thunb.
|
Смовдь японська (Peucedanum japonicum), також відома як прибережний свинячий фенхель [1] - вид рослин роду смовдь (Peucedanum).
Опис[ред. | ред. код]
P. japonicum має суцвіття-зонтик 30–100 см. Стебло часто згинається. Листочки широкі яйцеподібно-трикутні, 35 х 25 см.
Цвіте з червня по липень, а плодоносить із серпня по вересень.[2]
Середовище існування[ред. | ред. код]
Рослина зростає в прибережних районах та на морських берегах.[2][3]
Поширення[ред. | ред. код]
P. japonicum можна зустріти в китайських провінціях Фуцзянь, Гонконг, Цзянсу, Шаньдун, Тайвань і Чжецзян, Японії, Кореї та Філіппінах.[2]
Використання[ред. | ред. код]
Корея[ред. | ред. код]
У Кореї рослину називають bangpung (방풍 ) або bangpungnamul ( 방풍나물 ), gaetgireumnamul ( 갯기름나물 ).[4] У корейській кухні листя вживають у свіжому вигляді як овоч-ссам для хе або маринують у соєвому соусі та оцті для приготування джангаджі. Його можна використовувати як основний інгредієнт страви намуль, або додавати як зелень до страв із крохмального желе (мук), оладок та млинців, супів з локшиною та тіста, смаженої скляної локшини (чапчхе), рису чи навіть корейської лазаньї.[5]
Японія[ред. | ред. код]
В Японії peucedanum japonicum відома як трава довголіття, що має лікувальні властивості. Подається в традиційних японських стравах під час ширайої, церемонії називання новонароджених, та яхнуйой, святкування кінця будівництва нового будинку. Компанія Shiseido продає P. japonicum як здорову їжу, Shiseido Longevity Herb, у формі таблеток, порошку та напою.[6] У давнину листя та коріння P. japonicum використовувались як ліки для хворих на ангіну на островах Рюкю.[7]
Китай[ред. | ред. код]
Люди, які страждають від жару, не повинні приймати його, оскільки це викликає божевілля і вони бачитимуть духів. — Тао Хунцзін (456-536 рр. н. е.) - даоський посередник Маошаня і послідовник Ґе Хуна — написано в 510 р. н. е.
На відміну від корейської традиції вживати рослину в їжу, в Китаї її вважали такою, що може спричинити марення:
Список літератури[ред. | ред. код]
- ↑ English Names for Korean Native Plants (PDF). Pocheon: Korea National Arboretum. 2015. с. 568. ISBN 978-89-97450-98-5. Архів оригіналу (PDF) за 25 May 2017. Процитовано 6 грудня 2016.
- ↑ а б в Peucedanum japonicum in Flora of China @ efloras.org. www.efloras.org. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 25 липня 2018.
- ↑ Kyoung, Kang, Hee; Min, Kim, Seong; Hee, Han, Je; Seon, Song, Hong (2015). Vegetation and Habitat Conditions of Peucedanum japonicum in Uninhabited Islands of Incheon Korea. Korean Journal of Medicinal Crop Science (англ.). 23 (3): 214—222. doi:10.7783/KJMCS.2015.23.3.214. ISSN 1225-9306. Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 20 жовтня 2020.
- ↑ 류, 수연 (20 квітня 2016). 류수연 기자의 잡·학·다·식 (雜學多食)(31)·끝 방풍 [Journalist Ryu Suyeon's trivial erudition(31)·The end Bangpung]. The Farmers Newspaper (кор.). Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 15 грудня 2016.
- ↑ CJ프레시웨이 추천 힐링 레시피 - 방풍나물 버섯잡채 & 방풍나물 라자냐 [CJ Freshway's recommendation Healing recipe - bangpungnamul mushroom japchae & bangpungnamul lasagne]. Munhwa Ilbo (кор.). 12 квітня 2016. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 15 грудня 2016.
- ↑ Production of peucedanum japonicum up eight-fold in the last five years. Ryukyu Shimpo - Okinawa, Japanese newspaper, local news (амер.). Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 25 лютого 2018.
- ↑ Morioka, T., Suzui, M., Nabandith, V., Inamine, M., Aniya, Y., Nakayama, T., ... Yoshimi, N. (2004). The modifying effect of peucedanum japonicum, a herb in the ryukyu islands, on azoxymethane-induced colon preneoplastic lesions in male F344 rats. Cancer Letters. 205 (2): 133—141. doi:10.1016/j.canlet.2003.10.002. PMID 15036645.
|