Tephroseris palustris

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Tephroseris palustris

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Ембріофіти (Embryophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Euphyllophyta
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Angiospermae)
Евдикоти (Eudicots)
Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Підродина: Asteroideae
Триба: Senecioneae
Рід: Попелівка (Tephroseris)
Вид: T. palustris
Tephroseris palustris
(L.) Rchb., 1842

Синоніми
Senecio congestus (R.Br.) DC.
Senecio arcticus Rupr.
Senecio palustris (L.) Hook.
Посилання
Вікісховище: Tephroseris palustris
Віківиди: Tephroseris palustris
IPNI: 244583-1
ITIS: 36086
NCBI: 2527776

Tephroseris palustris (жовтозілля болотяне як Senecio congestus (R.Br.) DC.[1], жовтозілля арктичне як Senecio arcticus Rupr.[2] (Tragopogon ucrainicus) — вид рослин з родини айстрових (Asteraceae), поширений у Європі, помірних областях Азії, Канаді й США.

Багаторічна трав'яниста рослина 30–60 см завдовжки. Рослина залозисто запушена. Прикореневі листки не зібрані в розетку. Нижні стеблові листки коротко-черешкові, довгасто-ланцетні, виїмчасто-зубчасті або ж майже надрізані; середні — сидячі, напів-стебло-осяжні, виїмчасто-зубчасті; верхні — майже цілокраї. Суцвіття щитковидне. Язички світло-жовті, 7–9 мм довжиною, донизу відігнуті. Сім'янки голі, 1.5–2 мм довжиною, з 10 реберцями і чубчиком значно довшим від сім'янки[2].

Поширення

[ред. | ред. код]

Поширений у Європі, помірних областях Азії, Канаді й США[3][4][5].

В Україні вид зростає на заболочених і вологих луках, торфовищах — на Поліссі та в Лісостепу, звичайно; в Степу, рідко. Лікарська рослина[2].

Галерея

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Tragopogon ucrainicus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 343. (рос.)(укр.)
  3. Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 29.04.2019. (англ.)
  4. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 29.04.2019. (англ.)
  5. Euro+Med Plantbase. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 29.04.2019. (англ.)