The Peanuts
| The Peanuts | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Жанр | поп-музика |
| Роки | з 1958 |
| Країна |
 Японія |
| Місто | Наґоя |
| Лейбл | King Records |
|
| |
The Peanuts у Вікісховищі | |
Сестри Дза Пінац або The Peanuts (яп. ザ・ピーナッツ, Дза Пі:натцу, «Арахісові горішки») — японський вокальний дует двох сестер-близнюків: Емі Іто (1 квітня 1941 — 15 червня 2012) і Юмі Іто (1 квітня 1941 — 18 травня 2016).
Сестри-близнюки народилися в японському місті Токонаме (Айті) 1 квітня 1941 року[1]. Незабаром після народження сім'я переїхала в місто Нагою.
Дебютували дівчата на сцені 11 лютого 1959 року[2]. Перші роки група виконувала японські і зарубіжні хіти, а потім перейшли до власного репертуару, який писав їх продюсер Хіросі Міягава, а також автори пісень Коїті Сугіяма, Рей Наканісі та інші.
Сила їх впливу була в практично ідентичних голосах з трохи зсунутими частотами, що створювало відчуття виконання пісень одним голосом з певним ефектом реверберації.
Найбільшу популярність вони отримали завдяки своєрідному виконанню відомих європейських пісень і ряду японських пісень, таких як «Фурімуканайде» («Не оглядайся»). У 1963 році сестри Дза Пінац записали один з найвідоміших своїх хітів — «Канікули кохання», що прозвучав у всій Європі і в СРСР, де в перекладі Леоніда Дербеньова він став шлягером 1960-х років під назвою «У моря, у синего моря…».[3] На радянських платівках дует називався «Дза пінац».
Пізніше сестри почали робити акторську кар'єру. Найбільш відомою була їх робота у фільмі «Мотра проти Ґодзілли» в 1964 році.
У 1975 році сестри Дза Пінац остаточно пішли зі сцени.
Емі Іто померла від раку 15 червня 2012 року[4]. Юмі померла 18 травня 2016 року[5].
- Милі Пінац (каваї пінацу) — 1959
- Пінац серед людей (пінацу мінеу окуні мегурі) — 1960
- Хіт-парад — 1960
- Я буду бачити тебе у сні — 1961
- Хіт-парад. Диск 2 — 1962
- Хіт-парад. Диск 3 — 1962
- The Folk Songs — 1963
- Popular Standards — 1963
- Хіт-парад — 1963
- Хіт-парад. Диск 4 — 1964
- Хіт-парад. Диск 5 — 1964
- Хіт-парад. Диск 6 — 1965
- Сувеніри Токіо — 1965
- Хіт-парад. Диск 6. Навколо Європи — 1966
- The Peanuts Best — 1967
- Golden Deluxe — 1968
- Feelin' Good new dimension of the Peanuts — 1970
- The Peanuts Double Deluxe — 1971
- The Peanuts Best Album — 1971
- Пісні з фільмів у виконанні сестер Пінац — 1971
- Жінки в нашому світі (секаї но оннатачі) — 1972
- Superdisc 20 — 1972
- Пінац на сцені — 1972
- Найкращі 20 пісень сестер Пінац — 1973
- Superdisc 20 — 1973
- Неспокійні чутки. Найкраще сестер Пінац — 1974
- Найкращі 20 пісень сестер Пінац — 1974
- Вічне! — 1975
- Найкращі 20 пісень сестер Пінац — 1975
- Big Star Series — 1976
- Big Star W Series — 1977
- The Peanuts Original — 1978
- The Peanuts Pops — 1978
- The Peanuts Love — 1978
- Best Star W Deluxe — 1979
- Super Star Best Album The Peanuts — 1979
- Monument — 1980
- The Peanuts Best — 1980
- The Peanuts History Vol.1 — 1983
- The Peanuts History Vol.2 — 1983
- The Peanuts Best — 1984
- Сестри Пінац на сцені — 1984
- The Peanuts Best Album — 1985
- D. C. koi no fuuga — 1987
- Ｄ.Ｃ. (Retro) — 1987
- ↑ Ryfle, 1998, с. 101.
- ↑ Ryfle та Godziszewski, 2009, 23:03.
- ↑ Избранное с родных дисков 100 песен. Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 2 липня 2020.
- ↑ Yomiuri Shimbun online [Архівовано 27 червня 2012 у Archive.is] at www.yomiuri.co.jp (accessed July 5, 2012)
- ↑ Yahoo!Japan headlines[недоступне посилання з 01.06.2018] at http://headlines.yahoo.co.jp/ [Архівовано 14 квітня 2004 у Wayback Machine.] (accessed July 11, 2016)
- Ryfle, Steve (1998). Japan's Favorite Mon-Star: The Unauthorized Biography of the Big G. ECW Press. ISBN 1550223488.
- Ryfle, Steve; Godziszewski, Ed (2009). Mothra Audio Commentary (DVD). Sony.
- Вибране з рідних дисків 100 пісень [Архівовано 3 липня 2020 у Wayback Machine.]
- Музика Планети: ретро-музика Росії і світу [Архівовано 28 травня 2020 у Wayback Machine.]
- Фуга любові [Архівовано 31 березня 2017 у Wayback Machine.]
|
