USS Otter (DE-210)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Оттер» (DE-210)
USS Otter (DE-210)
Американський ескортний міноносець «Оттер» у поході. 28 травня 1944
Служба
Тип/клас ескортний міноносець класу «Баклі»
Держава прапора США США
Належність  Військово-морські сили США
На честь єдиний корабель американських ВМС, названий на честь загиблого у боях за Коррехідор лейтенанта ВМС США Бетеля Оттера
Корабельня США Charleston Naval Shipyard, Норт-Чарлстон
Замовлено 8 червня 1942
Закладено 26 липня 1943
Спущено на воду 23 жовтня 1943
Введено в експлуатацію 21 лютого 1944
На службі 19441966
Виведений зі складу флоту 1947
Статус 10 липня 1970 року затоплений як корабель-мішень поблизу берегів Пуерто-Рико
Нагороди 1 бойова зірка
Нашивка за участь у бойових діях (США)
Почесна стрічка до медалі «За Європейсько-Африкансько-Близькосхідну кампанію»
Почесна стрічка медалі «За Американську кампанію»
Почесна стрічка медалі Перемоги у Другій світовій війні (США)
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва за Атлантику
Холодна війна
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 1 422 т (стандартна)
1 768 т (повна)
Довжина 93 м
Ширина 11 м
Осадка 4,11 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парових турбіни General Electric
2 × водотрубних котли Foster Wheeler
Гвинти 2
Потужність 12 000 к.с.
Швидкість 23,6 вузол (43,7 км/год)
Дальність плавання 5 500 миль (10 190 км) на швидкості 15 вузлів (28 км/год)
Екіпаж 213 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія 3 (3 × 1) × 76-мм універсальних гармати 3"/50
Торпедно-мінне озброєння 3 (1 × 3) × 533-мм торпедних апарати
8 бомбоскидувачів
протичовнова РСЗВ «Хеджхог» Mk10 (144 ракети)
до 200 глибинних бомб
Зенітне озброєння 2 (1 × 2) × 40-мм зенітних гармати Bofors L60
8 (8 × 1) × 20-мм автоматичних зенітних гармат «Ерлікон»
Радіолокаційне озброєння радари типу SC, SL, SA; сонари типу 128D

«Оттер» (англ. USS Otter (DE-210) — військовий корабель, ескортний міноносець класу «Баклі» військово-морських сил США за часів Другої світової війни.

«Оттер» був закладений 26 липня 1943 року на верфі Charleston Naval Shipyard у Норт-Чарлстоні, де 23 жовтня 1943 року корабель був спущений на воду. 21 лютого 1944 року він увійшов до складу ВМС США.

Ескортний міноносець «Габбард» брав участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні, супроводжував транспортні конвої союзників в Атлантиці. За час війни брав участь у затопленні у взаємодії з іншими протичовновими кораблями німецького підводного човна U-248.

За бойові заслуги, проявлену мужність та стійкість екіпажу в боях «Габбард» удостоєний бойової зірки, нашивки за участь у бойових діях, медалей «За Європейсько-Африкансько-Близькосхідну», «За Американську кампанії» і Перемоги у Другій світовій війні.

Історія служби

[ред. | ред. код]

16 січня 1945 у Північній Атлантиці північніше Азорських островів американські ескортні міноносці «Хейтер», «Оттер», «Варіан» та «Габбард» виявили німецький підводний човен U-248. Унаслідок проведеної глибинними бомбами атаки американських есмінців ворожий човен був затоплений разом з усіма 47 членами екіпажу[1].

У квітні 1945 року ця оперативна група приєдналася до великої оперативної групи ескортних есмінців і ескортних авіаносців, які патрулювали судноплавні шляхи Північної Атлантики та шукали підводні човни. При проведенні операції «Тірдроп» есмінець «Фредерік К. Девіс» був торпедований і затоплений німецьким підводним човном U-546, і в той час як інші кораблі групи вступили в бій і потопили ворожу субмарину, «Оттер» допомагав у порятунку тих, хто вижив на борту постраждалого есмінця.

Після закінчення війни в Європі «Оттер» був одним із кораблів, призначених для прийняття капітуляції німецьких підводних човнів. Він перехопив підводний човен на схід від Ньюфаундленду, висадив на борт абордажну команду та супроводжував підводний човен, що здався, понад тисячу миль до східного узбережжя США.

Потім «Оттер» почав переобладнання для тихоокеанської війни. Але, швидке закінчення бойових дій змінило плани, і «Оттера» відправили на базу підводних човнів ВМС у Нью-Лондон, штат Коннектикут, для допомоги в навчанні екіпажів підводних човнів.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
Джерела
  1. U - 248. u-boote.ru. Архів оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 4 березня 2019 року.(рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Гайсинский П. Эскортные миноносцы США. История создания и конструкция. Морская коллекция № 1 (2008) — Москва: Моделист-конструктор, 2008. — 32 с. — (Морская коллекция)