Апулія
Апулія | |||||
---|---|---|---|---|---|
італ. Puglia | |||||
| |||||
Регіон Італії | |||||
Адм. центр | Барі | ||||
Найбільше місто | Барі | ||||
Країна | Італія | ||||
Провінції | |||||
| |||||
Комуни | 258 | ||||
Офіційна мова | італійська, тарантинська, франко-провансальська, грецька | ||||
Населення | |||||
- повне | 4 079 278 (8) | ||||
- густота | 209 осіб/км² (6) | ||||
Площа | |||||
- повна | 19 541 км² (7) | ||||
- ширина | 295 км | ||||
- довжина | 235 км | ||||
Висота | |||||
- середня | 184 м | ||||
- максимальна | 1152 м (гора Корнаккія) | ||||
Часовий пояс | UTC+1 (зима), UTC+2 (літо) | ||||
Губернатор | Michele Emilianod | ||||
Вебсайт | www.regione.puglia.it | ||||
- ISO 3166-2 | IT-75 | ||||
- NUTS | ITF4 | ||||
- ISTAT | 16 | ||||
|
Апу́лія (лат. Apulia; італ. Puglia) — один із найрозвинутіших регіонів Італії розміщений на півдні країни. Складається з провінцій Барі, Барлетта-Андрія-Трані, Бриндізі, Лечче, Фоджа, Таранто. Адміністративний центр і найбільше місто — Барі. На сході омивається водами Адріатичного моря, на південному заході — Іонічного. Населення 4 083 971[1] осіб (2012, 7 % всього населення країни), площа 19,4 тис. км². Поширені мови — італійська та тарантинська мова.
Назва[ред. | ред. код]
- Апу́лія (лат. Apulia; грец. Ἀπουλία, Apoulía)
- Пу́лья, Пу́лля (італ. Puglia, [ˈpuʎːa]), Пу́є (неап. Púgghie / Puie / Puje )
Географія[ред. | ред. код]
Апулія — найсхідніша область Італії: мис Капо д'Отранто поблизу міста Отранто на півострові Салентина знаходиться приблизно за 80 км від берегів Албанії — це крайня східна точка країни.
Більша частина Апулії — горбиста рівнина (плато Ле-Мурдже), на півночі гірський масив Гаргано (1056 м). Найвищі гори: Корнакк'я (1 152 м), Кальво (1 056 м). Річок мало. Найбільші річки: Офанто (165 км), Черваро (93 км). Найбільші озера: Варано, Лезіна. У посушливих районах — вічнозелені чагарники.
Національний парк Альта Мурджа. Національний парк Ґарґано. Регіональні природні парки: Лама Баліче, дюни Торре Канне — Торре Сан Леонардо, ліс та болото Рауччо — джерела Ідуме. Пам'ятки історії й культури: Труллі (Альберобелло), базиліка Санта Кроче (Лечче), кафедральний собор (Барі), кафедральний собор (Трані), замок Кастель дель Монте (Андрія), Національний музей (Таранто).
Для області характерний середземноморський клімат. Середня температура січня становить близько 9 °C, липня — 24 °C.
Історія[ред. | ред. код]
- Грецька колонізація
- Римська імперія
- Італійське королівство готів
- Східна Римська імперія
- Барійський емірат
- до 1130: Апулійське герцогство
- 1130—1282: Сицилійське королівство
- 1282—1861: Неаполітанське королівство
- 1282—1442: Анжуйський дім
- 1442—1458: Арагонський дім
- 1458—1501: Трастамарський дім
- 1501—1714: Арагонська корона Іспанії
- від 1861: Італійське королівство (об’єднане)
Адміністративний поділ[ред. | ред. код]
Область розділена на 6 провінцій, адміністративний центр — місто Барі.
Економіка[ред. | ред. код]
Апулія — аграрний район з великим поміщицьким землеволодінням. Дає 1/2 збору оливок у країні, близько 1/4 збору тютюну і винограду. З зернових сіють пшеницю, ячмінь і овес. У центральній частині розвинуте вівчарство. Апулія багата на боксити (щорічний видобуток — бл. 300 тис. т). Розвинуті харчова й легка промисловість, а також переробка нафти, корабле- та машинобудування (мотори і сільськогосподарські машини). У місті Таранто розміщена військово-морська база й арсенал.
В Апулії активно розвивається промисловість, насамперед сільськогосподарське машинобудування, авіабудування та кораблебудування. У Барі працює багато підприємств харчової, паперової, швейної та деревообробної промисловості.
Також економіка регіону розвивається завдяки туризму, адже мальовни́чі природні краєвиди та численні курортні містечка органічно доповнюються пам'ятками архітектури стародавніх цивілізацій та смачною їжею з великим вибором овочевих страв та морепродуктів.
Головні порти — Бриндізі, Барі, Таранто.
Туризм[ред. | ред. код]
Серед туристичних місць виділяється місто Лечче, яке по праву вважається однією зі світових столиць епохи бароко, та м. Барі, де досі зберігаються мощі святого Миколая Чудотворця.
Типова страва — орекк'єтте алле чіме ді рапа (макаронні черепашки з бадиллям ріпи, анчоусами й тертим сиром пекоріно).
Типові вина — Алеатіко[it] Апулії, Гірський замок[it], Примітиво Мандурії, Сан Северо.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Демографічний баланс, червень 2012. ISTAT. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 26 лютого 2013.(італ.)
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Апулія
- Сайт регіона Апулія [Архівовано 27 червня 2013 у Wayback Machine.]
- Апулія на сторінках інтернет-газети про Італію [Архівовано 20 січня 2012 у Wayback Machine.]
|
|
|