Карлос Бабінгтон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Карлос Бабінгтон
Карлос Бабінгтон
Карлос Бабінгтон
Карлос Бабінгтон у 1974 році
Особисті дані
Народження 20 вересня 1949(1949-09-20) (74 роки)
  Буенос-Айрес, Аргентина
Зріст 175 см
Вага 73 кг
Громадянство  Аргентина
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1969–1974 Аргентина «Уракан» 190 (81)
1974–1978 Німеччина «Ваттеншайд 09» 120 (46)
1978–1982 Аргентина «Уракан» 115 (45)
1982 США «Тампа-Бей Роудіс» 12 (4)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1971–1974 Аргентина Аргентина 13 (2)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1986–1987 Аргентина «Платенсе»
1988–1991 Аргентина «Уракан»
1992–1993 Аргентина «Банфілд»
1993 Аргентина «Расінг» (Авельянеда)
1995 Аргентина «Рівер Плейт»
1997 Аргентина «Уракан»
1997 Аргентина «Расінг» (Авельянеда)
1999–2001 Аргентина «Уракан»
2001–2002 Мексика «Леон»
2002 Аргентина «Уракан»
2003 Аргентина «Чакаріта Хуніорс»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Карлос Бабінгтон (ісп. Carlos Babington, нар. 20 вересня 1949, Буенос-Айрес) — аргентинський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав, зокрема, за клуби «Уракан» та «Ваттеншайд 09», а також національну збірну Аргентини.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1969 року виступами за команду «Уракан», в якій провів шість сезонів, взявши участь у 190 матчах чемпіонату і вигравши чемпіонат Метрополітано в 1973 році[1][2]. Більшість часу, проведеного у складі «Уракана», був основним гравцем атакувальної ланки команди і одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,43 гола за гру першості.

Карлос Бабінгтон під час виступів за «Уракан». 1969 рік.

У 1974 році він перейшов в німецький клуб «Ваттеншайд 09»[3] і за чотири роки провів 120 матчів у 2-й північній Бундеслізі, в яких забив 46 голів.

У 1979 році Бабінгтон повернувся в «Уракан». Цього разу відіграв за команду з Буенос-Айреса наступні п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри і знову був серед найкращих голеодорів, відзначаючись забитим голом в середньому щонайменше у кожній третій грі чемпіонату, забивши загалом за два приходи у клуб 126 голів у чемпіонаті[4].

Завершив ігрову кар'єру у американській команді «Тампа-Бей Роудіс», за яку виступав протягом сезону 1982 року.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

1971 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 4 роки, провів у її формі 13 матчів, забивши 2 голи.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1974 року у ФРН, де зіграв у п'яти матчах.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру, повернувшись до футболу після невеликої перерви, 1986 року, очоливши тренерський штаб клубу «Платенсе» (Вісенте-Лопес).

1988 року став головним тренером команди «Уракан», в яку згодом повертався ще тричі вигравав з нею чемпіонати Другого дивізіону в 1990 і 2000 роках, допомагаючи рідній команді повернутися до Примери. Загалом працював у команді протягом 1988—1991, 1997, 1999—2001 та 2002 років.

Згодом протягом 1992—1993 років очолював тренерський штаб клубу «Банфілд», а 1993 року прийняв пропозицію попрацювати у клубі «Расінг» (Авельянеда).

Протягом 1995 року був головним тренером команди «Рівер Плейт», а 1997 року недовго очолював тренерський штаб команди «Расінг» (Авельянеда).

Протягом 2001—2002 років очолював тренерський штаб мексиканського клубу «Леон», а останнім місцем тренерської роботи став клуб «Чакаріта Хуніорс», головним тренером команди якого Карлос Бабінгтон був протягом 2003 року.

2006 року Бабінгтон був обраний президентом «Уракана». Під його керівництвом команда досягла чергового підвищення в Прімері, залишаючись у вищому дивізіоні до сезону 2010/11, коли знову вилетіла. До того ж Бабінгтон став лише другою людиною (після Даніеля Пассарелли з «Рівер Плейт»), який був футболістом, головним тренером і президентом одного футбольного клубу в Аргентині[5].

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

«Уракан»: Метрополітано 1973

Особисте життя[ред. | ред. код]

Походить з відомого британського роду Бабінгтонів[en]. Його дід, Колвілл Берроуз Бабінгтон, переїхав до Аргентини і одружився з Лауреаною Карро в 1889 році[6]. В результаті за своє походження Карлос носив прізвисько англієць (ісп. El Inglés).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Huracán 73 [Архівовано 1 лютого 2019 у Wayback Machine.] on El Gráfico, 2008
  2. ↑ El fútbol hecho fantasía [Архівовано 7 березня 2021 у Wayback Machine.], Clarín, 7 Sep 2002
  3. ↑ Carlos Babington (German) . Fussballportal.de. Архів оригіналу за 28 липня 2007. Процитовано 14 листопада 2008.
  4. ↑ Zas, Tony. Carlos Babington... (Spanish) . Argentina Deportiva. Архів оригіналу за 3 March 2016. Процитовано 26 February 2012.
  5. ↑ Jugador, técnico y presidente [Архівовано 2 лютого 2018 у Wayback Machine.] by Pablo Aro Geraldes
  6. ↑ Anna Mary Babington was initiated into the Hermetic Order of the Golden Dawn during 1893 at its Isis-Urania temple in London. www.wrightanddavis.co.uk. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 27 серпня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]

1 Карневалі (в) • 2 Аяла • 3 Бабінгтон • 4 Бальбуена • 5 Бархас • 6 Бріндісі • 7 Карраскоса • 8 Часаррета • 9 Гларія • 10 Ередія • 11 Гаусман • 12 Фільйоль (в) • 13 Кемпес • 14 Перфумо • 15 Пой • 16 Са • 17 Скео • 18 Тельч • 19 Тоньєрі • 20 Вольфф • 21 Санторо (в) • 22 Ясальде • Тренер: Владислао Кап
Аргентина
«Леон» – Тренери

Лопес Ерранс (1951–1952) · Лопес Ерранс (1955–1958) · Гріль (1966–1967) · Карбахаль (1969–1970) · Гріль (1970) · Карбахаль (1970–1972) · Хаурегі (1975–1976) · Фекете (1981) · Фаччо (1982) · Фекете (1983–1985) · Гарсія Баррос (1987–1988) · Вучетич (1989–1993) · Лазароні (1993–1994) · Сапоріті (1994) · Мендісабаль (1995) · Мілок (1995–1996) · Сальдівар (1996) · Лопес (1996) · Рейносо (1997) · Руїс (1997–1998) · Герра (1998) · Рейносо (1999–2000) · Сальдівар (2000) · Лопес Сарса (2001) · Сентроне (2001) · Бабінгтон (2001–2002) · Флорес (2002) · Рейносо (2003) · Бракамонтес (2004) · Чавес (2005) · Сантільян (2005) · Гуадалупе Крус (2006) · Чавес (2006) · Буено (2007–2008) · М. Гарсія (2008) · Медфорд (2008–2009) · Скатоларо (2009) · Реєс (2009) · Сальґадо (2010) · Ордунья (2010) · Пінтадо (2010) · Тіта (2011) · Муньйос (2011) · Матосас (2012–2014) · Піцці (2014–2016) · Тена (2016) · Торренте (2016–2017) · Аяла (2017) · Діас (2017–2018) · Амбріс (2018–2021) · Голан (2021–2022) · Пайва (2022) · Ларкамон (2022–)

«Рівер Плейт» – Тренери

Кааманьйо (1931–33) · Паскуччі (1933) · Магдьєші (1934) · Гіршль (1934–38) · Платтко (1940) · Чезаріні (1940–44) · Пеусельє (1945–46) · Мінелья (1947–59) · Галан (1960) · Гіршль (1961) · Россі (1961–62) · Мінелья (1962–63) · Лабрунав.о. (1963) · Фернандес Віола (1963) · Чезаріні (1964–65) · Пеусельє (1966) · Лоренсо (1967) · Д'Аміко (1967) · Д'Аміко (1968–70) · Діді (1970–71) · Урріолабейтія (1972) · Делем (1973) · Россі (1974) · Лабруна (1975–81) · Ді Стефано (1981–82) · Кап (1982) · Варакка (1983) · Пандов.о. (1983) · Кубілья (1984) · Вейра (1984–87) · Ареанв.о. (1987) · Грігуоль (1987–88) · Менотті (1988–89) · Мерло (1989–90) · Пассарелла (1990–94) · Гальєго (1994–95) · Бабінгтон (1995) · Діас (1995–2000) · Гальєго (2000–01) · Діас (2001–02) · Пеллегріні (2002–03) · Астрада (2004–05) · Мерло (2005) · Пассарелла (2006–07) · Гордільйов.о. (2007) · Сімеоне (2008) · Родрігесв.о. (2008) · Горосіто (2009) · Астрада (2009–10) · Каппа (2010) · Лопес (2010–2011) · Алмейда (2011–2012) · Сапатав.о. (2012) · Діас (2012–14) · Гальярдо (2014–)

Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Карлос_Бабінгтон&oldid=40826770