Копані (Джанкойський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Копані
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Джанкойський район
Рада Єрмаківська сільська рада
Облікова картка Копані 
Основні дані
Населення 75
Поштовий індекс 96123
Телефонний код +380 6564
Географічні дані
Географічні координати 45°50′59″ пн. ш. 34°27′37″ сх. д. / 45.84972° пн. ш. 34.46028° сх. д. / 45.84972; 34.46028Координати: 45°50′59″ пн. ш. 34°27′37″ сх. д. / 45.84972° пн. ш. 34.46028° сх. д. / 45.84972; 34.46028
Місцева влада
Адреса ради 96123, АРК, Джанкойський район, с. Єрмакове, вул. Гагаріна, 3
Карта
Копані. Карта розташування: Україна
Копані
Копані
Копані. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Копані
Копані
Мапа
Мапа

CMNS: Копані у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Копані.

Копа́ні (до 1945 року — Копан, крим. Qopan) — село Джанкойського району Автономної Республіки Крим. Підпорядковане Єрмаківській сільській раді. Населення становить 75 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Копані - село на півночі району, у степовому Криму, на березі одного з заток Сиваш, висота над рівнем моря - 2 м [1]. Сусідні села: Єрмакове за 1 км на схід та Стовпове за 1,5 км на південь. Відстань до райцентру - близько 14 кілометрів, найближча залізнична станція - Пл. 1361 Км за 2 кілометри

Історія[ред. | ред. код]

Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму ... 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Кобан Китай входив в Діп Чонгарський кадилик Карасубазарського каймакамства [2].

Після захоплення Криму Російською імперією (8) 19 квітня 1783 [3], (8) 19 лютого 1784, на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село було приписане до Перекопському повіту [4]. Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входило в Перекопський повіт Новоросійської губернії [5]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 Таврійської губернії [6], Копань була включена до складу Біюк-Тузакчинської волості Перекопського повіту.

За Відомостями про всі селища в Перекопському повіті... від 21 жовтня 1805 року, у селі Копань значилося 6 дворів, 53 кримських татарина та 2 ясирів [7]. На військово-топографічній карті 1817 року позначене село Копанка з 10 дворами [8]. Після реформи волосного поділу 1829 року Копан, згідно «Ведомости про казенних волостях Таврійської губернії 1829 р» , залишився у складі Тузакчинської волості [9]. На карті 1842 року Копань позначена умовним знаком «мале село», тобто, менше 5 дворів [10].

У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село приписали до Байгончецької волості того ж повіту. Згідно «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року», складеним за результатами VIII ревізії 1864 року, Копан - власницьке татарське село, з 1 двором і 3 жителями при колодязях [11]. Згідно «Пам'ятної книжки Таврійської губернії за 1867 рік», село Копань було покинуте жителями в 1860-1864 роках, внаслідок еміграції кримських татар, особливо масової після Кримської війни 1853-1856 років, в Туреччину [12] і залишалося в руїнах[13], але на триверстовій мапі 1865-1876 року в селі Копань відзначені 7 дворів [14]. Згідно енциклопедичного словника «Німці Росії», в 1888 році німцями, вихідцями з бердянських колоній, на 1100 десятинах землі, було засновано лютеранське поселення Копань, або Берберівка [15]. В «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889 року» за результатами Х ревізії 1887 записана Капан, з 5 дворами і 34 жителями.

Після земської реформи 1890 року[16] Копань віднесли до Богемської волості. Згідно «... Пам'ятної книжки Таврійської губернії на 1892 рік», у селі, що становила Копаньську громаду, було 77 жителів в 11 домогосподарствах [17]. За «... Пам'ятною книжкою Таврійської губернії за 1900 рік» в Копані числилося 109 жителів у 12 дворах [18], в 1911 році, відповідно до словника «Німці Росії», у селі числилося 73 жителі [15]. У Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 [19], у Богемській волості Перекопського повіту значиться село Копань [20] з населенням 102 жителя, з яких 101 німець [15].

Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту був створений Джанкойський район [21]. У 1922 році повіти перетворили в округу [22]. 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, до адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, у результаті яких округи були ліквідовані, основний адміністративною одиницею став Джанкойський район [23] і село включили до його складу. Згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року, Копань, з населенням 132 жителя [15] входило до складу Таганашської сільради Джанкойського району [24]. Незабаром після початку німецько-радянської війни, 18 серпня 1941року кримські німці були виселені, спочатку в Ставропольський край, а потім в Сибір та північний Казахстан [25]. Після звільнення Криму від фашистів у квітні, 12 серпня 1944 було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму» [26] і у вересні 1944 року в район приїхали перші новосели (27 сімей) з Кам'янець-Подільської та Київської областей, а на початку 1950-х років пішла друга хвиля переселенців з різних областей України [27]. За селом так і закріпився русифікований варіант тюркського ойконіму Qopan - Копані - одне з небагатьох кримських сіл, що зберегли давню назву.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Прогноз погоди в с. Копані (Крим). Weather.in.ua. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 7 квітня 2015.
  2. ↑ Лашков Ф. Ф. каймаканства і в оних каймаканамі хто складається. // Камеральний опис Криму, 1784 года. — 1888.
  3. ↑ Гржибовська та 1 999, Маніфест про прийняття півострова Кримського, острова Тамані і всієї Кубанської сторони під російську державу. 1783 с. 96.
  4. ↑ Гржибовська, 1999, Указ Катерини II про утворення Таврійської області. 8 лютого 1784, стор. 117.
  5. ↑ Про новий поділі Держави на Губернії. (Саме, даний Сенату.)
  6. ↑ Гржибовська, 1999, З Указу Олександра I Сенатові про створення Таврійської губернії, с. 124.
  7. ↑ Лашков Ф. Ф. Відомість про всіх селищах в Перекопському повіті перебувають з показанням в якій волості скільки числом дворів і душ ... від 21 жовтня 1805 . // Известия таврійської вченої комісії, т. 26. Стор. 105. — 1897.
  8. ↑ Карта Мухіна 1817 року. Археологічна карта Криму. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 19 березня 2015.
  9. ↑ Гржибовська, 1999, Відомість про казенних волостях Таврійської губернії 1829 року з. 136.
  10. ↑ [http: //www.archmap.ru/1842/42-1-4 .jpg Карта Бетева і Оберга. Військово-топографічне депо, 1842 р]. Археологічна карта Криму. Процитовано 21 березня 2015.[недоступне посилання з липня 2019]
  11. ↑ Таврійська губернія. Список населених місць за відомостями 1864 Стор. 75. Санкт-Петербург. Друкарня Карла Вульфа. 1865. Архів page = 75 оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 березня 2015.
  12. ↑ Сейдаметов Е. Х. Еміграція кримських татар в XIX-поч. XX ст. // Архівована копія. — 2005. Архівовано з джерела 19 жовтня 2013
  13. ↑ Ханацкій К. В. Архівована копія. — Сімферополь : друкарня Таврійського Губернського Правління, 1867. — С. 422. Архівовано з джерела 26 червня 2015 Архівована копія. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 3 грудня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  14. ↑ Трехверстовая карта Криму ВТД 1865-1876. Лист XXXII-13-b. Археологічна карта Криму. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 25 березня 2015.
  15. ↑ а б в г В. А. Ауман, В. Ф. Баумгертнер, В. Бретт и другие (гл. ред. В. Ф. Дизендорф). Немцы России. Населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь. — М.: ЭРН, 2006. — 470 с. ISBN 5-93227-002-0 (рос.)
  16. ↑ Борис Веселовский. Історія земства за сорок років. Т. 4; Історія земства. — 1 911.
  17. ↑ { {Книга: Календар і Пам'ятна книжка Таврійської губернії на 1892 | 57 | 1}}
  18. ↑ Таврический Губернский Статистический комитет (1900). Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. Симферополь. Таврическая Губернская типография.
  19. ↑ Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.1-я. Статистичний нарис, випуск четвертого Перекопський повіт, 1915
  20. ↑ Гржибовська, 1999, Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.I-я. Статистичний нарис, випуск четвертого Перекопський повіт, 1915 рік, с. 234.
  21. ↑ Історія Джанкойського района. Архів IDpub = 26 оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 16 серпня 2013.
  22. ↑ Население і промисловість. І.М.Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  23. ↑ Административно-территориальное поділ Крыма. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
  24. ↑ Гржибовська, 1999, Список населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926, с. 316.
  25. ↑ Указ Президії ВР СРСР від 28.08.1941 про переселення німців, які проживають в районах Поволжя
  26. ↑ Постанова ДКО від 12 серпня 1944 року № ГКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму»
  27. ↑ Як заселяли Крим (1944-1954). Ельвіна Сеітова, аспірант історичного факультету ТНУ. Архів /? p = 9229 оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 26 червня 2013.
Населені пункти Джанкойського району
Міста
Селища
Села
Антонівка • Апрелівка • Арбузівка • Армійське • Бай-Кончек • Благодатне • Ближнє • Ближньогородське • Болотне • Бородіно • Веселе • Випасне • Відрадне • Вітвисте • Джадра-Шейх-Елі • Дмитрівка • Дніпровка • Єрмакове • Жилине • Житомирське • Зарічне • Зелений Яр • Зернове • Ізумрудне • Істочне • Калинівка • Кіндратове • Ковильне • Колоски • Копані • Конурча • Костянтинівка • Краснодольне • Кримка • Кучук-Алкали • Лобанове • Луганське • Майське • Мар'їне • Мішен-Найман • Мартинівка • Маслове • Медведівка • Мирнівка • Мисове • Мілководне • Мічурінівка • Многоводне • Нахідка • Нижні Отрожки • Низинне • Нове Життя • Новокостянтинівка • Новокримське • Новопавлівка • Новосільцеве • Новостепове • Новофедорівка • Овочеве • Озерки • Озерне • Орак-Аджи • Орденоносне • Павлівка • Пахарівка • Передмістне • Перепілкине • Побєдне • Польове • Придорожнє • Пробудження • Прозрачне • Просторне • Пушкіне • Рисакове • Рідне • Розкішне • Рощине • Рубинівка • Рюмшине • Світле • Сєрноводське • Слов'янка • Слов'янське • Солоне Озеро • Солонцеве • Стальне • Стефанівка • Стовпове • Суміжне • Табачне • Тарасівка • Тархан-Сунак • Тимофіївка • Тімірязєве • Томашівка • Тургенєве • Тутове • Федорівка • Хлібне • Цілинне • Чайкине • Ярке • Ярке Поле • Яснополянське • Яструбці



Крим Це незавершена стаття з географії Криму.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Копані_(Джанкойський_район)&oldid=39065588