Кордунер Лазар Ісаакович
| Кордунер Лазар Ісаакович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
5 січня 1901 Вінниця, Подільська губернія, Російська імперія |
| Помер |
14 січня 1946 (45 років) Москва, СРСР |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Країна |
.svg){kind=small} СРСР |
| Діяльність | інженер |
| Alma mater | Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова |
| Учасник | німецько-радянська війна |
| Нагороди |
      |
Лазар Ісаакович Кордунер (1901—1946) — радянський інженер-механік.
Біографія[ред. | ред. код]
Лазар Ісаакович Кордунер народився 5 січня 1901 року у Вінниці (нині Україна). У 1920-1922 роках служив у РСЧА. У 1923 році Кордунер закінчив Миколаївський суднобудівний інститут, після чого працював на Миколаївському ССЗ, пройшов шлях від техніки до начальника технічного відділу заводу. З 1930 року працював відповідальним виконавцем відділу проєктування, заступником начальника цеху, головним механіком ХТЗ. У 1936-1937 роках Кордунер обіймав посаду головного інженера Коломенського МСЗ, у 1938- 1940 роках був головним механіком заводу друкарських машин, головним інженером СТЗ. У 1940—1941 роках він знову працював на ХТЗ головним інженером[1].
З 1941 Лазар Кордунер працював головним інженером Сталінградського заводу № 264, а з липня 1942 року — головним інженером Уральського танкового заводу № 183 в Нижньому Тагілі. Під його керівництвом на заводі впроваджувалися поточно-конвеєрні методи виробництва. Під час Великої Вітчизняної війни Кордунер зробив внесок у вдосконалення технологій виробництва танків «Т-34», зокрема, впровадження автоматичного зварювання. Організував та керував журналом «Технічний бюлетень» на Уральському танковому заводі. Інженер-полковник.
У грудні 1945 року переведений до Москви. Раптово помер 14 січня 1946 року, похований у колумбарії Новодівичого цвинтаря Москви[1].
Нагороди і премії[ред. | ред. код]
- Сталінська премія першого ступеня (1946 — посмертно) — за докорінне вдосконалення технології та організацію високопродуктивного потокового методу виробництва середніх танків при значній економії матеріалів, робочої сили та зниженні собівартості
- два ордени Леніна
- орден Вітчизняної війни І ступеня
- орден Кутузова II ступеня
- орден Трудового Червоного Прапора
- медалі[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- Народились 5 січня
- Народились 1901
- Уродженці Вінниці
- Померли 14 січня
- Померли 1946
- Померли в Москві
- Поховані на Новодівичому цвинтарі в Москві
- Випускники Національного університету кораблебудування
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Кутузова II ступеня
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Лауреати Сталінської премії I ступеня
- Радянські інженери
- Механіки СРСР
- Лауреати Сталінської премії
- Уродженці Подільської губернії