Костенів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Костенів
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Львівський район
Громада Перемишлянська міська громада
Код КАТОТТГ UA46060330240085774
Основні дані
Засноване 1500
Населення 286
Площа 1,77 км²
Густота населення 161,58 осіб/км²
Поштовий індекс 81245
Географічні дані
Географічні координати 49°35′41″ пн. ш. 24°35′47″ сх. д. / 49.59472° пн. ш. 24.59639° сх. д. / 49.59472; 24.59639Координати: 49°35′41″ пн. ш. 24°35′47″ сх. д. / 49.59472° пн. ш. 24.59639° сх. д. / 49.59472; 24.59639
Середня висота
над рівнем моря
274 м
Місцева влада
Адреса ради 81244, Львівська обл., Перемишлянський р-н, с. Брюховичі
Карта
Костенів. Карта розташування: Україна
Костенів
Костенів
Костенів. Карта розташування: Львівська область
Костенів
Костенів
Мапа
Мапа

CMNS: Костенів у Вікісховищі

Ко́стенів — село в Україні, у Львівському районі Львівської області. Населення становить 286 осіб. У селі є церква, школа, річка. озеро.

Географія[ред. | ред. код]

Через село тече річка Домброва, ліва притока Гнилої Липи.

Історія[ред. | ред. код]

В околицях села було знайдено скарб римських монет. Перша писемна згадка про село відноситься до 1600 року.

Відомо, що в 1600 р. село платило податок з одного лану землі (лан-близько 20 га). Костенів належав до маєтків дрібної шляхти.

У 1628 р. на військовому огляді шляхти у Львові був Іван Каліцький з Костенева в супроводі слуг. На черговому огляді в квітні 1630 р. його місце зайняв Станіслав Струлович. Є скарга у Львівському міському суді з 1667 р. двох селян з Костенева — Тимка Берези та Гриця Гвоздика. Від імені громади села, вони жалілися на утиски орендаря Йосипа Білінча, що відбирав у них землю, змушував до понаднормової панщини. У тому році село грабували загони польського війська, що 4 рази проходило через село. Солдати розбивали комори, брали все, що їм подобалось. Рятуючись від побоїв та насильства селяни тікали в навколишні ліси. Загальна вартість одних лиш забраних речей становила близько 700 золотих (для порівняння вгодована свиня коштувала 18 злотих). На початку XVIII ст. село перебувало у володінні Войцеха Лося. В 1740 р. в селі нараховувалось 30 господарств, була церква Івана Богослова.

Відомо, що весною 1772 р. дідич Костенева, Білки та Плетенич Юзеф Лось повідомляв митрополита Льва Шептинського, що Костенівський священик є надто старим і просив прислати йому помічника о. Василя Стуницького.

В 1773 р. в селі було 42 хати. Селяни мали 72 коней, 30 волів, 51 корову, 48 телят, 49 свиней, у середньому одно господарство висіло 1.5 корця озимини та 3 корці ярини. Сіна з своїми сінокосів селяни збирали на 2 вози. Дідич повинен був отримати із сула 4012 днів панщини, 194 курки, 4.5 горця меду та 199 золотих грошового податку.

В 1775 р. весь прибуток з села становив 1594 золотих на рік, у тому числі 800 золотих з корчми. Кури тоді коштували 3 гроші, вулик з бджолами та медом — 6 золотих.

В 1820 р. в Костеневі був фільварок, корчма, виннища, млин, церква. Всього було 52 жилих будинків, сільські поля займали 1983 морги, луки 564 морги, пасовища 57 морги, ліси 20 моргів.

В 1861 р. громада с. Костенева та Білки писали митрополиту Григорію Якимовичу лист із 140 підписами, якими доручали йому представляти і відстоювати перед цісарем свої інтереси. У цьому же році громада села пожертвувала 3 золотих для політичної організації «Народний дім» у Львові.

28 серпня 1861 р. в селі була заснована привільна школа. Церковна консисторія визначила вчителів. Платили 105 римських на рік, 24 зерна, 8 сагів дров, 8 арів городу.

У 1867 р. до школи ходило 18 дівчаток та 17 хлопців.

8 липня 1897 р. газета «Діло» писала, що багато людей із Костенева поїхали на заробітки до Бразилії.

В 1904 році в селі проживали 454 особи. Власником земель в селі був Руський народний дім зі Львова.

Перед початком 1-світової війни в 1913 р. в селі проживало 573 чоловіків, існувало товариство «Просвіта», «Пожежна дружина», громадська крамниця. У школі навчалось 90 учнів.

У 1926 р. Михайло Качеровський поновлює діяльність читальні, до якої надходило три періодичні видання. Через 10 років читальна нараховувала 42 члени, а в бібліотеці було 300 книг. В 1938 р. в селі нараховувалось 90 господарств.

Церква[ред. | ред. код]

Дерев'яна церква св. Йоана Богослова (1830 р.), котру почергово використовують громади ПЦУ (Перемишлянський деканат, Львівська єпархія ПЦУ) і УГКЦ (Перемишлянський деканат, Стрийська єпархія УГКЦ). Храм внесено до реєстру пам'яток місцевого значення за охоронним номером 485/1-М. 1902 року церкву відвідав глава УГКЦ Андрей Шептицький, підтвердженням цього є його власноручний підпис в «Апостолі»

Відомі люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. І. Чорновол. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів: Тріада плюс, 2010. — 228 с.; іл. — C. 185
  2. П. Гуцал. Телішевський Костянтин Гнатович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — 788 с. — ISBN 978-966-528-318-8. — С. 612

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]