Мови поліфункційні мононаціональні
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Поліфункційні мононаціональні мови — це мови, які в межах своєї держави є повноетнічними повнотериторіальними, а за її межами використовується як засіб спілкування, залишаючись рідною лише для однієї нації. Наприклад, російська мова. Поліфункційні мононаціональні мови, яких є понад 60, виконують функцію міжнаціонального спілкування. До них належать мови суахілі, хауса (Африка), турецька, гінді, китайська (Азія), арабська (Азія й Африка). Одним з результатів функціонування мононаціональних мов за межами території своєї держави є розвиток білінгвізму.
Див. також[ред. | ред. код]
- Одноосібні мови
- Частковогенераційні мови
- Частковоетнічні мови
- Повноетнічні частковотериторіальні мови
- Повноетнічні повнотериторіальні мови
- Мови з позатериторіальною монофункційністю
- Поліфункційні полінаціональні мови
- Поліфункційні поліетнічні мови
- Соціолінгвістична класифікація мов
Література[ред. | ред. код]
- Ткаченко О. Б. До соціолінгвістичної оцінки мов // Мовознавство — 1988. — № 2. — С. 23-24.
- Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства. — К. — Одеса, 1991. — С. 105—109.