Населення Харківської області
Чисельність населення[ред. | ред. код]
Динаміка чисельності населення[ред. | ред. код]
Історична динаміка чисельності населення Харківської області (у сучасних кордонах)[1][2][3][4][5][6]
- 1926 — 2 328 000▲
- 1939 — 2 554 000▲
- 1941 — 2 643 100[7]▲
- 1944 — 1 668 300[8]▲▼
- 1959 — 2 520 129▲
- 1970 — 2 826 122}▲
- 1979 — 3 055 655▲
- 1989 — 3 174 675▲
- 2001 — 2 914 212▼
- 2014 — 2 737 242▼
- 2021 — 2 619 900▼
- 2022 — 2 596 250[9]▼
Чисельність населення по районах на 1 лютого 2022 року та середня чисельність у січні 2022 року[ред. | ред. код]
За даними Головного управління статистики у Харківській області [10]
| Наявне населення | Постійне населення | |||
| на 1 лютого 2022 року | середня чисельність у січні 2022 року | на 1 лютого 2022 року | середня чисельність у січні 2022 року | |
| Харківська область | 2596250 | 2597606 | 2580614 | 2581970 |
| Богодухівський район | 122058 | 122172 | 122570 | 122684 |
| Ізюмський район | 171886 | 172003 | 173179 | 173296 |
| Красноградський район | 103713 | 103785 | 104473 | 104545 |
| Куп’янський район | 129927 | 130019 | 130710 | 130802 |
| Лозівський район | 147160 | 147261 | 148691 | 148792 |
| Харківський район | 1727611 | 1728330 | 1707670 | 1708389 |
| Чугуївський район | 193895 | 194036 | 193321 | 193462 |
Природний рух[ред. | ред. код]
Показники народжуваності, смертності та природного приросту населення у 1950–2021 рр.[ред. | ред. код]
| Коефіцієнт (на 1000 осіб) | 1950[11] | 1960[11] | 1970[1] | 1990[12] | 1995[13] | 2000[12] | 2005[13] | 2010[12] | 2015[13] | 2020[12] | 2021[13] |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| народжуваності | 19,7 | 17,3 | 14,0 | 11,4 | 8,8 | 6,8 | 7,9 | 9,5 | 9,2 | 6,3 | 5,9 |
| смертності | 7,3 | 6,9 | 9,2 | 12,8 | 16,5 | 16,4 | 16,5 | 15,2 | 15,6 | 16,7 | 21,0 |
| природного приросту | 12,4 | 10,4 | 4,8 | -1,4 | -8,5 | -9,6 | -8,6 | -5,7 | -6,4 | -10,4 | -15,1 |
| Природний рух населення Харківської області у 1950—2020 році [14] [12] | ||
|---|---|---|
| ||
| Народжених Смертей |
Динаміка очікуваної тривалості життя при народженні[10][ред. | ред. код]
| Середня очікувана тривалість життя при народженні, роки | |||
| обидві статі | чоловіки | жінки | |
| 1990 | 70,31 | 65,29 | 74,85 |
| 1991 | 69,25 | 64,23 | 73,97 |
| 1992 | 68,94 | 63,58 | 74,04 |
| 1993 | 68,00 | 62,70 | 73,08 |
| 1994 | 67,00 | 61,60 | 72,35 |
| 1995 | 66,31 | 60,58 | 72,17 |
| 1996 | 67,12 | 61,26 | 73,11 |
| 1997 | 67,54 | 61,96 | 73,13 |
| 1998 | 68,61 | 63,24 | 73,85 |
| 1999 | 68,00 | 62,48 | 73,50 |
| 2000 | 67,47 | 61,73 | 73,34 |
| 2001 | 68,14 | 62,52 | 73,78 |
| 20021 | 68,69 | 63,13 | 74,29 |
| 20031 | 68,79 | 63,34 | 74,24 |
| 20041 | 68,72 | 63,15 | 74,31 |
| 20051 | 68,58 | 62,96 | 74,26 |
| 20061 | 68,99 | 63,55 | 74,41 |
| 20071 | 69,20 | 63,76 | 74,61 |
| 20081 | 69,19 | 63,71 | 74,61 |
| 20091 | 70,11 | 64,87 | 75,21 |
| 20101 | 71,20 | 66,28 | 75,82 |
| 2011 | 71,60 | 66,70 | 76,08 |
| 2012 | 71,69 | 66,85 | 76,23 |
| 2013 | 72,14 | 67,34 | 76,61 |
| 2014 | 71,11 | 66,06 | 75,97 |
| 2015 | 71,15 | 66,35 | 75,71 |
| 2016 | 71,46 | 66,63 | 76,05 |
| 2017 | 71,88 | 67,05 | 76,45 |
| 2018 | 71,40 | 66,37 | 76,27 |
| 2019 | 71,84 | 66,86 | 76,62 |
| 2020 | 71,11 | 66,23 | 75,84 |
| 2021 | 68,73 | 64,53 | 72,83 |
| 1 Дані розраховано за два суміжні роки. | |||
Динаміка народження дітей жінками, які не перебували у зареєстрованому шлюбі[ред. | ред. код]
Частка дітей народжених жінками, які не перебували у зареєстрованому шлюбі, по відношенню до загальної кількості народжених у % мала збільшення з 1990 року до 2005 року (максимальний показник за період 1990-2005 становив 26,9%), з 2005 року частка дітей почала поступово зменшуватися[13].
| Частка дітей, %[13] | |
| 1990 | 12,6 |
| 1991 | 14,8 |
| 1992 | 15,0 |
| 1993 | 15,8 |
| 1994 | 16,4 |
| 1995 | 17,2 |
| 1996 | 16,6 |
| 1997 | 19,1 |
| 1998 | 21,2 |
| 1999 | 22,9 |
| 2000 | 22,5 |
| 2001 | 23,1 |
| 2002 | 23,9 |
| 2003 | 25,0 |
| 2004 | 25,6 |
| 2005 | 26,9 |
| 2006 | 26,0 |
| 2007 | 25,8 |
| 2008 | 25,4 |
| 2009 | 25,5 |
| 2010 | 26,1 |
| 2011 | 26,2 |
| 2012 | 25,4 |
| 2013 | 26,4 |
| 2014 | 25,1 |
| 2015 | 24,7 |
| 2016 | 23,4 |
| 2017 | 24,1 |
| 2018 | 23,5 |
| 2019 | 24,2 |
| 2020 | 24,6 |
| 2021 | 23,8 |
Показники причин смертності серед населення за окремими причинами (з 2005 року)[ред. | ред. код]
| Всього померлих, осіб (A00-U85) | За окремими причинами, осіб: | |||||||||
| хвороби системи кровообігу (I00−I99) | новоутворення (C00−D48) | зовнішні причини смерті
(V01−Y89) |
хвороби органів травлення (K00−K92) | хвороби органів дихання (J00−J98) | деякі інфекційні та паразитарні хвороби
(A00−B99) |
причини смерті, позначені кодами для особливих цілей (U00−U85) | з них від | |||
| COVID-19,
вірус іденти-фікований (U07.1) |
COVID-19,
вірус неіденти-фікований (U07.2) | |||||||||
| 2005 | 46941 | 32707 | 4724 | 4199 | 1591 | 902 | 707 | − | − | − |
| 2006 | 45496 | 32043 | 4752 | 3845 | 1468 | 817 | 620 | − | − | − |
| 2007 | 45512 | 31882 | 4876 | 3833 | 1666 | 888 | 631 | − | − | − |
| 2008 | 45109 | 31786 | 4868 | 3494 | 1790 | 836 | 718 | − | − | − |
| 2009 | 42544 | 30571 | 4855 | 2866 | 1593 | 702 | 573 | − | − | − |
| 2010 | 42106 | 30269 | 5229 | 2646 | 1394 | 666 | 507 | − | − | − |
| 2011 | 40079 | 27877 | 5833 | 2615 | 1448 | 701 | 541 | − | − | − |
| 2012 | 40130 | 27713 | 6172 | 2472 | 1510 | 713 | 534 | − | − | − |
| 2013 | 39465 | 27546 | 5886 | 2309 | 1562 | 748 | 468 | − | − | − |
| 2014 | 41891 | 29265 | 6117 | 2582 | 1652 | 794 | 398 | − | − | − |
| 2015 | 42606 | 30123 | 6158 | 2416 | 1615 | 768 | 454 | − | − | − |
| 2016 | 42229 | 29799 | 5927 | 2362 | 1528 | 860 | 386 | − | − | − |
| 2017 | 40881 | 28409 | 5977 | 2282 | 1637 | 694 | 387 | − | − | − |
| 2018 | 42600 | 29863 | 5804 | 2234 | 1690 | 902 | 385 | − | − | − |
| 2019 | 40611 | 28079 | 5714 | 2225 | 1624 | 810 | 348 | − | − | − |
| 2020 | 44199 | 30072 | 5659 | 2131 | 1682 | 1295 | 285 | 1542 | 1420 | 122 |
| 2021 | 55056 | 32400 | 5406 | 2097 | 1729 | 3468 | 277 | 7923 | 7275 | 648 |
Шлюб та розлучення серед населення області[ред. | ред. код]
| Кількість зареєстрованих
шлюбів, одиниць[13] |
Кількість зареєстрованих
розірвань шлюбів, одиниць[13] | |
| 1990 | 30319 | 14282 |
| 1991 | 30927 | 15054 |
| 1992 | 23869 | 15850 |
| 1993 | 26561 | 15438 |
| 1994 | 24584 | 14233 |
| 1995 | 26833 | 13651 |
| 1996 | 18237 | 13671 |
| 1997 | 21023 | 12783 |
| 1998 | 19557 | 12845 |
| 1999 | 21767 | 12151 |
| 2000 | 16636 | 13780 |
| 2001 | 19074 | 12685 |
| 2002 | 19462 | 12335 |
| 2003 | 22779 | 11606 |
| 2004 | 16161 | 11049 |
| 2005 | 19667 | 11620 |
| 2006 | 20507 | 11454 |
| 2007 | 24732 | 11390 |
| 2008 | 19110 | 10744 |
| 2009 | 18707 | 8936 |
| 2010 | 17637 | 81871 |
| 2011 | 20635 | 11105 |
| 2012 | 16143 | 10401 |
| 2013 | 18351 | 10704 |
| 2014 | 19839 | 9120 |
| 2015 | 21416 | 9039 |
| 2016 | 16312 | 9367 |
| 2017 | 17849 | 9428 |
| 2018 | 16046 | 11929 |
| 2019 | 16834 | 10852 |
| 2020 | 12020 | 9034 |
| 2021 | 15458 | 9450 |
| 1 За даними органів державної реєстрації актів цивільного стану
без урахування розірвань шлюбів, здійснених у судовому порядку. | ||
Міське та сільське населення[ред. | ред. код]
чисельність населення,% |
міського населення,% | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| Рік | міське | сільське | |||
| 2002 | 2914212 | 2289174 | 625038 | 99,2 | 78,5 |
| 2003 | 2887897 | 2272491 | 615406 | 99,1 | 78,7 |
| 2004 | 2866695 | 2260343 | 606352 | 99,3 | 78,8 |
| 2005 | 2848347 | 2251883 | 596464 | 99,4 | 79,0 |
| 2006 | 2829016 | 2243491 | 585525 | 99,3 | 79,3 |
| 2007 | 2812131 | 2235607 | 576524 | 99,4 | 79,5 |
| 2008 | 2795919 | 2227858 | 568061 | 99,4 | 79,7 |
| 2009 | 2782422 | 2221944 | 560478 | 99,5 | 79,8 |
| 2010 | 2769089 | 2214470 | 554619 | 99,5 | 80,0 |
| 2011 | 2755108 | 2205545 | 549563 | 99,5 | 80,0 |
| 2012 | 2742180 | 2197616 | 544564 | 99,5 | 80,1 |
| 2013 | 2744419 | 2204935 | 539484 | 100,1 | 80,3 |
| 2014 | 2737242 | 2202474 | 534768 | 99,7 | 80,5 |
| 2015 | 2731302 | 2201732 | 529570 | 99,8 | 80,6 |
| 2016 | 2718616 | 2193536 | 525080 | 99,5 | 80,7 |
| 2017 | 2701188 | 2178792 | 522396 | 99,4 | 80,7 |
| 2018 | 2694007 | 2179498 | 514509 | 99,7 | 80,9 |
| 2019 | 2675598 | 2168353 | 507245 | 99,3 | 81,0 |
| 2020 | 2658461 | 2158121 | 500340 | 99,4 | 81,2 |
| 2021 | 2633834 | 2140944 | 492890 | 99,1 | 81,3 |
за даними Держкомстату[16][17] | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад[ред. | ред. код]
За даними Всеукраїнського перепису населення на території області проживали представники 111 національностей і народностей. У національному складі населення області переважна більшість українців, чисельність яких становила 2048,7 тис. осіб, або 70,7 % від загальної кількості населення. За роки, що минули від перепису населення 1989 року, кількість українців зросла на 2,8% , а їх питома вага серед жителів області - на 7,9 відсоткових пункти. Друге місце за чисельністю посідали росіяни. Їх кількість порівняно з переписом 1989 року зменшилась на 33,2% і нараховувала на дату перепису 742,0 тис. осіб. Питома вага росіян у загальній кількості населення зменшилась на 7,6 відсоткових пункти і становила 25,6%.
Національний склад населення[18][2][3][5][4]
| 1926 | 1959 | 1970 | 1989 | 2001 | |
|---|---|---|---|---|---|
| українці | 75,4 | 68,8 | 66,1 | 62,8 | 70,7 |
| росіяни | 19,4 | 26,4 | 29,3 | 33,2 | 25,6 |
| євреї | 3,8 | 3,3 | 2,7 | 1,5 | 0,4 |
| білоруси | 0,1 | 0,5 | 0,6 | 0,7 | 0,5 |
| інші | 1,3 | 1,0 | 1,2 | 1,8 | 1,8 |
Національний склад районів та міст Харківської області за переписом 2001 року[19]
Мовний склад[ред. | ред. код]
Українську мову вважали рідною 53,8% населення області, що на 3,3 відсоткового пункта більше, ніж за даними перепису 1989 року. Російську мову визначили як рідну 44,3% населення, у порівнянні з минулим переписом населення цей показник зменшився на 3,8 відсоткового пункта. Частка інших мов, які були вказані як рідна, за межпереписний період збільшилась на 0,5 відсоткового пункта і становила 1,9%.
Рідна мова населення Харківської області за результатами переписів, %[18][20][3][5][4]
| 1926 | 1959 | 1970 | 1989 | 2001 | |
|---|---|---|---|---|---|
| українська | 71,0 | 61,2 | 56,5 | 50,5 | 53,8 |
| російська | 26,1 | 37,9 | 42,6 | 48,1 | 44,3 |
| інша | 2,8 | 0,9 | 0,9 | 1,4 | 0,9 |
Рідна мова населення районів і міст обласного підпорядкування Харківської області за переписом населення 2001 р.[21]
| українська | російська | вірменська | білоруська | |
|---|---|---|---|---|
| Харків | 31,8 | 65,9 | 0,2 | 0,1 |
| м. Ізюм | 74,2 | 23,8 | 0,3 | 0,1 |
| Куп'янськ | 69,3 | 25,6 | 0,1 | 0,1 |
| Лозова | 77,2 | 17,6 | 0,1 | 0,1 |
| Люботин | 86,1 | 12,6 | 0,1 | 0,1 |
| Первомайський | 42,8 | 52,7 | 0,1 | 0,1 |
| Чугуїв | 29,6 | 69,5 | 0,2 | 0,1 |
| Балаклійський район | 70,4 | 28,9 | 0,1 | 0,1 |
| Барвінківський район | 91,2 | 7,8 | 0,1 | 0,1 |
| Близнюківський район | 92,1 | 6,7 | 0,3 | 0,3 |
| Богодухівський район | 93,7 | 5,6 | 0,2 | 0,3 |
| Борівський район | 91,5 | 8,1 | 0,1 | 0,1 |
| Валківський район | 94,2 | 5,2 | 0,2 | 0,2 |
| Великобурлуцький район | 71,8 | 27,3 | 0,2 | 0,3 |
| Вовчанський район | 85,7 | 13,2 | 0,4 | 0,2 |
| Зміївський район | 76,4 | 22,5 | 0,1 | 0,2 |
| Дворічанський район | 84,2 | 15,0 | 0,1 | 0,2 |
| Дергачівський район | 78,1 | 21,3 | 0,1 | 0,1 |
| Зачепилівський район | 84,0 | 14,9 | 0,6 | 0,1 |
| Золочівський район | 85,7 | 13,3 | 0,4 | 0,3 |
| Ізюмський район | 91,7 | 7,5 | 0,1 | 0,2 |
| Кегичівський район | 92,1 | 5,5 | 0,3 | 0,6 |
| Коломацький район | 94,0 | 4,5 | 0,1 | 1,1 |
| Красноградський район | 77,2 | 21,9 | 0,1 | 0,3 |
| Краснокутський район | 94,9 | 4,4 | 0,3 | 0,2 |
| Куп'янський район | 88,9 | 10,4 | 0,1 | 0,2 |
| Лозівський район | 88,5 | 10,7 | 0,0 | 0,2 |
| Нововодолазький район | 77,7 | 21,5 | 0,2 | 0,1 |
| Первомайський район | 58,2 | 41,2 | 0,1 | 0,2 |
| Печенізький район | 92,8 | 6,9 | 0,0 | 0,2 |
| Сахновщинський район | 94,4 | 4,5 | 0,3 | 0,2 |
| Харківський район | 63,9 | 35,2 | 0,2 | 0,2 |
| Чугуївський район | 45,2 | 53,9 | 0,3 | 0,1 |
| Шевченківський район | 91,2 | 7,8 | 0,2 | 0,2 |
| Xарківська область | 53,8 | 44,3 | 0,2 | 0,1 |
Вільне володіння мовами[ред. | ред. код]
За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, 88,55% мешканців Харківської області вказали вільне володіння українською мовою, а 83,84% - російською мовою. 95,60% мешканців Харківської області вказали вільне володіння мовою своєї національності.
Вільне володіння мовами найбільш чисельних національностей Харківської області за даними перепису населення 2001 р.[22][23]
| своєї
націнальності |
українська | російська | |
|---|---|---|---|
| Українці | 95,95% | 78,25% | |
| Росіяни | 98,97% | 70,33% | |
| Білоруси | 35,75% | 70,64% | 86,94% |
| Євреї | 4,24% | 75,80% | 98,41% |
| Вірмени | 61,22% | 52,16% | 90,89% |
| Азербайджанці | 69,77% | 44,85% | 86,51% |
| Грузини | 53,27% | 55,60% | 86,34% |
| Татари | 35,33% | 60,08% | 95,86% |
| Молдовани | 48,58% | 71,53% | 83,35% |
| В'єтнамці | 98,89% | 8,93% | 32,38% |
| Цигани | 74,37% | 62,62% | 73,59% |
| Поляки | 21,23% | 82,90% | 87,24% |
Місце народження[ред. | ред. код]
За переписом 2001 року 85,5% населення Харківської області народилися на території України (УРСР), 14,5% населення на території інших держав (зокрема 10,6% - на території Росії/РРФСР). 73,1% населення народилися на території Харківської області, 12,4% - у інших областях України.[24]
Питома вага уродженців різних регіонів України у населенні Харківської області за переписом 2001 року:
| уродженців області | кількість | частка у населенні |
| Харківської | 2117886 | 73,1 |
| Сумської | 50249 | 1,7 |
| Донецької | 47348 | 1,6 |
| Полтавської | 42568 | 1,5 |
| Луганської | 31005 | 1,1 |
| Дніпропетровської | 19686 | 0,7 |
| Чернігівської | 15611 | 0,5 |
| Житомирської | 15109 | 0,5 |
| Вінницької | 12826 | 0,4 |
| АР Крим | 11698 | 0,4 |
| Хмельницької | 10621 | 0,4 |
| Запорізької | 9984 | 0,3 |
| Рівненської | 9809 | 0,3 |
| Київської | 9020 | 0,3 |
| Львівської | 9005 | 0,3 |
| Черкаської | 8845 | 0,3 |
| Кіровоградської | 8563 | 0,3 |
| Одеської | 7303 | 0,3 |
| Закарпатської | 6578 | 0,2 |
| Волинської | 5917 | 0,2 |
| Івано-Франківської | 5594 | 0,2 |
| Миколаївської | 4945 | 0,2 |
| Херсонської | 4847 | 0,2 |
| м. Києва | 4725 | 0,2 |
| Тернопільської | 3835 | 0,1 |
| Чернівецької | 2284 | 0,1 |
| Севастополя (міськрада) | 894 | 0,0 |
Міграційні процеси[ред. | ред. код]
| Міграційний приріст, скорочення (–), осіб | |
| 1990 | 2800 |
| 1991 | 2900 |
| 1992 | 6600 |
| 1993 | –4400 |
| 1994 | –11000 |
| 1995 | –9100 |
| 1996 | –8600 |
| 1997 | –5600 |
| 1998 | –4800 |
| 1999 | –1900 |
| 2000 | –100 |
| 2001 | 0,0 |
| 2002 | 2661 |
| 2003 | 4053 |
| 2004 | 5648 |
| 2005 | 5159 |
| 2006 | 4586 |
| 2007 | 4031 |
| 2008 | 4405 |
| 2009 | 1985 |
| 2010 | 1839 |
| 2011 | 834 |
| 2012 | 15125 |
| 2013 | 5588 |
| 2014 | 8261 |
| 2015 | 4981 |
| 2016 | 797 |
| 2017 | 12069 |
| 2018 | 4534 |
| 2019 | 5436 |
| 2020 | 2843 |
| 2021 | 4701 |
Зайнятість населення[ред. | ред. код]
Сфери зайнятості населення області за переписом 2001 року[25]
| сфера діяльності | кількість зайнятих | частка |
|---|---|---|
| Обробна промисловість | 232 865 | 22,9% |
| Сільське господарство, мисливство та лісове господарство | 144 143 | 14,2% |
| Оптова та роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту | 120 758 | 11,9% |
| Освіта | 92 804 | 9,1% |
| Охорона здоров'я та соціальна допомога | 75 565 | 7,4% |
| Транспорт і зв'язок | 67 666 | 6,7% |
| Державне управління | 58 425 | 5,7% |
| Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам | 48 270 | 4,8% |
| Виробництво електроенергії, газу та води | 41 321 | 4,1% |
| Неточно вказали або не вказали вид діяльності | 38 416 | 3,8% |
| Будівництво | 31 811 | 3,1% |
| Колективні, громадські та особисті послуги | 29 945 | 2,9% |
| Готелі та ресторани | 13 342 | 1,3% |
| Фінансова діяльність | 9 132 | 0,9% |
| Добувна промисловість | 7 794 | 0,8% |
| Послуги домашньої прислуги | 3 209 | 0,3% |
| Рибне господарство | 470 | 0,0% |
| Екстериторіальна діяльність | 165 | 0,0% |
| Всього зайнятих економічною діяльністю | 1 016 101 | 100,0% |
За даними Державної служби статистики України у 2021 році в Харківській області усього було зайнято у секторах господарства 1 181,1 тис. осіб населення у віці 15–70 років.[26]
| Види діяльності | Кількість зайнятих, тис.осіб |
|---|---|
| сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство | 153,3 |
| промисловість | 217,9 |
| будівництво | 55,2 |
| торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів | 285,4 |
| транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність | 75,3 |
| тимчасове розміщування й організація харчування | 17,0 |
| інформація та телекомунікації | 27,6 |
| фінансова та страхова діяльність | 10,0 |
| операції з нерухомим майном | 33,2 |
| професійна, наукова та технічна діяльність | 36,9 |
| діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування | 20,7 |
| державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування | 52,5 |
| освіта | 97,9 |
| охорона здоров'я та надання соціальної допомоги | 65,2 |
| мистецтво, спорт, розваги та відпочинок | 13,2 |
| інші види економічної діяльності | 19,8 |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Статистический сборник. Население СССР (Численность, состав и движение населения) [Архівовано 18 квітня 2021 у Wayback Machine.] — М., 1975
- ↑ а б Чорний С. Національний склад населенняв України в ХХ сторіччі (2001)
- ↑ а б в Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
- ↑ а б в Перепис 1989. Розподіл населення за національністю та рідною мовою (0,1). Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 19 березня 2022.
- ↑ а б в Всеукраїнський перепис населення 2001. Розподіл населення за національністю та рідною мовою. Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 20 серпня 2014.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 20 серпня 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ на 1 липня 1941, згідно з Атлас «Історія України. 11 клас» (ДНВП «Картографія», 2015)
- ↑ на 1 травня 1944, згідно з Атлас «Історія України. 11 клас» (ДНВП «Картографія», 2015)
- ↑ ukrstat.gov.ua(укр.)
- ↑ а б Чисельність населення (щомісячна інформація) — Головне управління статистики у Харківській області. kh.ukrstat.gov.ua. Процитовано 18 травня 2024.
- ↑ а б «Численность, состав и движение населения СССР» Статистические материалы. — М., 1965. Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 12 квітня 2015.
- ↑ а б в г д Демографічний паспорт регіонів — Кількість живонароджених, померлих і природний приріст (+/-) населення [Архівовано 16 травня 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в г д е ж и Населення — Головне управління статистики у Харківській області. kh.ukrstat.gov.ua. Процитовано 18 травня 2024.
- ↑ (рос.) Естественное движение населения регионов республик СССР (кроме РСФСР), 1933-1976, 1977-1990 [Природний рух населення регіонів республік СРСР (крім РРФСР), 1933-1976, 1977-1990]. Демоскоп Weekly (статистичний збірник). М. Архів оригіналу за 24 грудня 2021.
- ↑ Демографічний щорічник "Населення Харківської області", 2020 Укрстат. Процитовано 11 травня 2023
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України на 1 січня 2014 року», — Київ, Державна служба статистики України, 2014. Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 4 жовтня 2014.
- ↑ При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2013 по січень 2014 року
- ↑ а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. Том .XI-XIII Украинская ССР - М.: Изд-е ЦСУ Союза ССР.
- ↑ Дністрянський М. C. — Етногеографія України: навч. посібник [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Кабузан В. М. — «Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год: формирование этнических и политических границ украинского этноса». Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 12 квітня 2015.
- ↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 28 березня 2013.
- ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство | Розподіл населення окремих національностей за іншими мовами, крім рідної, якими володіють | Результат вибору:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 12 серпня 2016.
- ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство | Розподіл населення за національністю та рідною мовою | Результат вибору:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 12 серпня 2016.
- ↑ Статистичний збірник «Населення України за місцем народження та громадянством за результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року». Архів оригіналу за 17 травня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.
- ↑ Статистичний збірник «Зайняте населення України. Кількість зайнятого населення та його розподіл за видами економічної діяльності». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 квітня 2015.
- ↑ Робоча сила України, 2021. Статистичний збірник. Державна служба статистики України Процитовано 11 травня 2023
- ↑ Зайняте населення за видами економічної діяльності по регіонах у 2021 році Держстат України. Процитовано 18 травня 2024 року
