Латинське письмо для мови гаро було введене баптистськими місіонерами на початку 20 століття[2].
P p
B b
T t
D d
K k
G g
M m
N n
S s
Ch ch
J j
/p/
/b/
/t/
/d/
/k/
/g/
/m/
/n/
/s/
/t͡ʃ/
/d͡ʒ/
R r
H h
W w
L l
Ng ng
·
I i
E e
A a
O o
U u
/r/
/h/
/w/
/l/
/ŋ/
/ʔ/
/i/
/e/
/a/
/o/
/u/
Особливістю даного алфавіту є передача гортанного зімкнення [ʔ] інтерпунктом·. Іноді замість нього пишуть апостроф ʼ[3].
Дифтонги передаються сполученням двох букв для голосних: ai, au, oi, eo, ui[4].
Поєднання гортанного зімкнення та приголосного звука записується сполученням букви для приголосного й інтерпункта: m·, n·, ng·, l· (наприклад: sin·a (холодний), ring·a (співати), rim·a (ловити, тримати, працювати))[5].
Інтерпункт для позначення гортанного зімкнення пишеться між буквами для голосних, та між буквою для голосного і буквою для приголосного (наприклад: so·a (горіти), ka·a (гіркий), ja·si(палець ноги))[5].
↑G. A. Grierson. "Linguistic survey of India. Vol. III. Tibeto-Burman family. Part II. Specimens of the Bodo, Nāgā and Kachin groups". Ст. 69 — 77. (Приклад тексту.) [1] або [2]
↑Rev. M. Ramkhe. "Bengali-Garo dictionary". [3] або [4]
Також наведено приклад сторінки із книги «বাঙ্গালা-গারো অভিধান / Bengali-Garo dictionary» (бенгальсько-гаро словник). В колонці першими слідують бенгальські слова, за ними після тире — слова гаро.