Сунична весна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сунична весна
англ. Strawberry Spring
Жанр жахи
Форма оповідання
Автор Стівен Кінг
Мова англійська
Опубліковано 1968
Країна  США
Видання Нічна зміна

«Сунична весна» (англ. Strawberry Spring; інша назва — «Березневий виповзень») — оповідання американського письменника Стівена Кінга, яке спочатку було опубліковано в журналі «Ubris» навесні 1968 року, потім знову опубліковано в листопаді 1975 року в журналі «Cavalier», а в 1978 році увійшло до складу збірки «Нічна зміна»[1].

Сюжет[ред. | ред. код]

Події оповідання відбуваються у вигаданому коледжі Нью-Шерон у Новій Англії. Основні події відбуваються у березні 1968 року.

Безіменний оповідач бачить у газеті ім'я «Спрінґхіл Джек». Це ім'я нагадує йому про студентські роки в коледжі Нью-Шерон вісім років тому. Його спогади ностальгійні, майже меланхолійні.

16 березня 1968 року почалась рання, «сунична» весна, подібна до бабиного літа, що супроводжувалась густим туманом, що вночі вкривав кампус. Туман був ідеальним прикриттям для серійного вбивці, на ім'я Спрінґхіл Джек. Того ж вечора знайшли тіло дівчини на автостоянці. Серія вбивств продовжилась, відтоді було вбито ще кілька студенток. Оповідач згадує думки спільноти навчального закладу та суперечливі чутки про жертв. Поліція арештовувала Карла Амалару, хлопця першої жертви, за підозрою у скоєнні злочину, однак поки він був під арештом, було здійснене ще одне вбивство, тож поліція випустила його, як невинного. Розслідування ускладнювалось через паніку серед студентів, поліціянтів та сторожів: був епізод, коли нажаханий сторож прийняв студента без свідомості за трупа. Зрештою, жодного можливого підозрюваного не було знайдено.

Через вісім років, наступає нова сунична весна. Спрінґхіл Джек також повернувся, та знайшов нову жертву в коледжі Нью-Шерон. Після повернення додому пізно ввечері оповідача охоплює страх, коли його дружина повідомляє про його відсутність попередньої ночі. Він безплідно намагається згадати, що сталося, і лише згадує про туманну погоду, яка перебувала за вікном, схожу на ту, що була під час серії жорстоких вбивств в минулому. Під час того, як дружина плаче в іншій кімнаті, оповідач виявляє жахливе усвідомлення, що, напевно, сам є вбивцею, попри те, що нічого не пам'ятає.

Адаптації[ред. | ред. код]

У 2021 році, Audio Up Media та iHeart Media випустили подкаст-адаптацію оповідання. Продюсером серії подкастів був Лі Мецґер[2], сама серія складалась із шости епізодів, що почали виходити у вересні 2021 року[3]. Це був перший випадок, коли роботу Кінга офіційно адаптували, як подкаст[4][5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ King, Stephen (26 липня 2011). Night Shift. USA: Turtleback Books. с. 544. ISBN 978-0606351805.
  2. ↑ After conquering TV and film, Stephen King moves to podcasts with 'Strawberry Spring' adaptation. SYFY Official Site (амер.). 20 липня 2021. Процитовано 1 грудня 2021.
  3. ↑ Strawberry Spring: Stephen King podcast releases first 2 episodes. JoBlo (амер.). 1 вересня 2021. Процитовано 1 грудня 2021.
  4. ↑ Listen To The Trailer For Stephen King's STRAWBERRY SPRING Podcast. Fangoria (англ.). Процитовано 1 грудня 2021.
  5. ↑ Burnham, Emily (26 серпня 2021). The 1st podcast based on a Stephen King story debuts next month. Bangor Daily News (амер.). Процитовано 1 грудня 2021.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Стивен Кинг «Копилка Сатаны», Харьков, «ПЛАТАН», 1996 (с.367-377)

Посилання[ред. | ред. код]

Романи

Керрі (1974) • Салимове Лігво (1975) • Сяйво (1977) • Протистояння (1978) • Мертва зона (1979) • Та, що породжує вогонь (1980) • Куджо (1981) • Крістіна (1983) • Кладовище домашніх тварин (1983) • Талісман (1984; разом з П. Страубом) • Цикл перевертня (1984) • Воно (1986) • Очі дракона (1987) • Мізері (1987) • Томмінокери (1987) • Темна половина (1989) • Нагальні речі (1991) • Джералдова гра (1992) • Долорес Клейборн (1992) • Безсоння (1994) • Роза Марена (1995) • Зелена миля (1996) • Відчай (1996) • Мішок з кістками (1998) • Дівчина, що кохала Тома Гордона (1999) • Ловець снів (2001) • Чорний дім (2001; разом з П. Страубом) • З Б'юїка 8 (2002) • Хлопець з Колорадо (2005) • Зона покриття (2006) • Історія Лізі (2006) • Острів Дума (2008) • Під куполом (2009) • 11/22/63 (2011) • Країна розваг (2013) • Доктор Сон (2013) • Містер Мерседес (2014) • Відродження (2014) • Що впало, те пропало (2015) • Кінець зміни (2016) • Сплячі красуні (2017; разом з О. Кінгом[en]) • Аутсайдер (2018) • Інститут (2019) • Згодом (2021) • Біллі Саммерс (2021) • Останнє завдання Ґвенді[en] (2022; разом з Р. Чізмаром) • Казка (2022) • Голлі (2023)

Цикл «Темна Вежа»
Під псевдонімом
Річард Бахман
Оповідання / Повісті

Сунична весна (1968) • Я дверний проріз (1971) • Поле бою (1972) • Вантажівки (1973) • Інколи вони повертаються (1974) • Газонокосар[en] (1975) • Карниз (1976) • Чоловік, який любив квіти (1976) • Діти кукурудзи (1977) • Корпорація «Кидайте палити» (1978) • Імла (1980) • Ріта Гейворт і втеча з Шоушенка (1982) • Метод дихання (1982) • Тіло (1982) • Здібний учень (1982) • Сонячний пес[ru] (1990) • Таємне вікно, таємний сад (1990) • Бібліотечна поліція (1990) • Лангольєри (1990) • Сліпий Віллі (1994) • Для чого ми у В'єтнамі? (1999) • Карлики в жовтих плащах (1999) • Тіні ночі спадають з небес (1999) • Серця в Атлантиді (1999) • Дуже тісний кут[en] (2008) • N.[en] (2008) • Ур (2009) • Біллі Блокада (2010) • Справедливе подовження (2010) • Пульт Ґвенді (2017; разом з Р. Чізмаром) • Піднесення (2018) • Щур (2020) • Якщо кров тече (2020) • Життя Чака (2020) • Телефон містера Харрігана (2020)

Авторські збірки
Документалістика
Електронні книги

Верхи на кулі (2000) • Рослина (2000) • Ур (2009) •

Інші збірки
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сунична_весна&oldid=42362306