Тур (село)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Тур
Герб села Тур Прапор села Тур
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Ковельський район
Громада Заболоттівська селищна громада
Облікова картка Тур 
Основні дані
Населення 2285
Поштовий індекс 44140
Телефонний код +380 3366
Географічні дані
Географічні координати 51°40′40″ пн. ш. 24°16′42″ сх. д. / 51.67778° пн. ш. 24.27833° сх. д. / 51.67778; 24.27833Координати: 51°40′40″ пн. ш. 24°16′42″ сх. д. / 51.67778° пн. ш. 24.27833° сх. д. / 51.67778; 24.27833
Середня висота
над рівнем моря
158 м
Водойми оз. Турське, Святе, Веліхове, Довге
Відстань до
обласного центру
150 км
Відстань до
районного центру
16 км
Найближча залізнична станція Заболоття
Місцева влада
Адреса ради вул. Незалежності, 6, смт Заболоття, Ратнівський район, Волинська область, 44142

староста — с. Тур, Ратнівський район, Волинська область, 44140

Староста Борошук Світлана Володимирівна
Карта
Тур. Карта розташування: Україна
Тур
Тур
Тур. Карта розташування: Волинська область
Тур
Тур
Мапа
Мапа

CMNS: Тур у Вікісховищі

Тур — прикордонне село Ковельського району Волинської області України. Населення 2 259, Входить до складу Заболоттівської селищної громади. До 22 вересня 2016 року — центр Турської сільської ради. Герб села є промовистим.

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване на березі Турського озера. За 4 км на північний схід від села проходить державний кордон із Білоруссю — пункт пропуску Тур—Сушитниця. Село Тур оточене озерами: Турське, Довге, Святе, Веліхове. Відстань до селища Ратне становить 16 км і проходить автошляхом місцевого значення.

Назва[ред. | ред. код]

За однією версією назва села походить від бика тура, який, за легендою, переплив через озеро та був застрелений Заліськими мисливцями. Озеро було названо Турським.

Проте, як було досліджено місцевим істориком, село було названо на честь слов'янського Бога Тура. Тур — ім'я якого в первинному сенсі означає Бик. Це Бог сили, лицарської честі, заступник воїнів і чередників. У деяких українських племен — бог Сонця. Зображувався багаторогим биком з золотою шерстю; туром-оленем; золотим барилом з рогами і т. ін. Культ Тура встановився з розвитком скотарства. Згідно з деякими легендами, Тур-Бик мав десять рогів, на одному з яких містився золотий терем, а в ньому — чарівна діва. З образом Тура волхви пов'язували єднання неба й землі.

Важливі місця села[ред. | ред. код]

У селі є Святомикитівська церква, загальноосвітня школа, Сільський будинок культури, магазини, прикордонна застава, дитяча музична школа.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2617 осіб, з яких 1247 чоловіків та 1370 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2255 осіб.[2]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,51 %
російська 0,27 %
білоруська 0,22 %

Уродженці[ред. | ред. код]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Озеро Тур — заповідне урочище. Статус надано з метою збереження екологічної рівноваги Турського озера. Місце розмноження цінних видів риб та водоплавних птахів (всього понад 200 видів).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.

Література[ред. | ред. код]

  • Тур // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.602