Центрально-Міський район (Кривий Ріг)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Центрально-Міський район
Герб Центрально-Міського району
Розташування району
Основні дані
Країна: Україна Україна
Місто: Кривий Ріг
Утворений: 1939
Населення: 87 373
Площа: 66,42 км²
Густота населення: 1 357 осіб/км²
Поштові індекси: 50000, 50001 і 50004
Географічні координати: 47°52′09″ пн. ш. 33°17′57″ сх. д. / 47.869166670027773591° пн. ш. 33.29944444002777715° сх. д. / 47.869166670027773591; 33.29944444002777715Координати: 47°52′09″ пн. ш. 33°17′57″ сх. д. / 47.869166670027773591° пн. ш. 33.29944444002777715° сх. д. / 47.869166670027773591; 33.29944444002777715
Районна влада
Адреса адміністрації: 50000, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, 27, 90-08-12
Вебсторінка: Центрально-Міська райрада
Голова районної ради: Нєженцев Сергій Володимирович
Мапа
Мапа
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Центрально-Міський район.

Центра́льно-Міськи́й райо́н — адміністративний район міста Кривий Ріг на заході міста, у якому зосереджений історичний центр Кривого Рогу.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Центрально-Міський район за своїм географічним положенням межує з Широківським та Криворізьким районами Дніпропетровської області та з Металургійним й Інгулецьким районами міста.

Річка Саксагань впадає в Інгулець з півночі. На заході району річка Інгулець перегороджена греблею, що утворює Карачунівське водосховище.

Історія[ред. | ред. код]

Район утворений 1939 року[1]. Місто Кривий Ріг виросло з козацького поселення, що входило до складу Інгульської паланки Запорозького Коша. До 1939 року Центрально-Міський район носив назву Єжовський[2].

Населення[ред. | ред. код]

Мовний склад[ред. | ред. код]

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Чисельність, осіб Доля
Українська 58 187 64,13%
Російська 31 587 34,82%
Інше 956 1,05%
Разом 90 730 100,00%

Житлові райони і населені пункти[ред. | ред. код]

Центр (або Місто), Гданцівка, Чорногорка, Карачуни (Бутівське, Богданівка), Весела Дача, Всебратське, Новогданцівка, Змичка, Карнаватка, Західний, Олександрів Дар (Рахманівка), Рудничне, Валявко. Села Авангард, Степне (знято з обліку у 2009 р.).

Головні вулиці[ред. | ред. код]

Перехрестя вул. Олександра Поля та пр. Поштового

Визначні об'єкти[ред. | ред. код]

Храм Різдва Пресвятої Богородиці м. Кривий Ріг
Човнова станція в парку ім. Федора Мершавцева

Низка курганів: курган (охоронний № 7808), курганний могильник «Ляхова могила».

Пам'ятники[ред. | ред. код]

Важливі установи[ред. | ред. код]

Синагога Бейс Штерн Шульман, збудована у 2010

Релігійні громади[ред. | ред. код]

Православні[ред. | ред. код]

Підприємства[ред. | ред. код]

Транспорт[ред. | ред. код]

П: У Вікіпедії є проєкт
«Кривий Ріг»

Трамвай[ред. | ред. код]

№п/п Маршрут Траса маршруту
вул. Українська — Пивзавод вул. Прорізна — вул. Ньютона — вул. Окружна
Площа Домнобудівельників — вул. Буковинська вул. Соборності — вул. Святогеоргіївська — вул. Вітчізни — вул. Криворіжсталі — вул. Тбіліська — вул. Джека Лондона — вул. Широківська — вул. Свято-Миколаївська — вул. Прорізна — вул. Ньютона — вул. Буковинська
вул. Буковинська — вул. Акціонерна вул. Вантажна — вул. Акціонерна — вул. Цимлянська — вул. Криворіжсталі — вул. Тбіліська — вул. Джека Лондона — вул. Широківська — вул. Свято-Миколаївська — вул. Прорізна — вул. Ньютона — вул. Буковинська
вул. Буковинська — ПГЗК

вул. Буковинська — вул. Ньютона — вул. Прорізна — вул. Свято-Миколаївська — вул. Широківська — вул. Джека Лондона — вул. Каховська — вул. Тбіліська — Автошлях R74 — вул Чумацький шлях — Південний проспект

вул. Буковинська — вул. Збагачувальна вул. Буковинська — вул. Ньютона — вул. Прорізна — вул. Свято-Миколаївська — вул. Широківська — вул. Джека Лондона — вул. Каховська — вул. Тбіліська — Автошлях R74 — вул Чумацький шлях — Південний проспект — вул. Панаса Мирного — вул. Збагачувальна
ст. Кривий Ріг-Головний — вул. Буковинська вул. Башкирська — вул. Магистральна — вул. Кокчетавська — вул. Соборності — вул. Святогеоргіївська — вул. Вітчізни — вул. Криворіжсталі — вул. Тбіліська — вул. Джека Лондона — вул. Широківська — вул. Свято-Миколаївська — вул. Прорізна — вул. Ньютона — вул. Буковинська

Тролейбус[ред. | ред. код]

№п/п Маршрут Траса маршруту
Площа Визволення — ст. Кривий Ріг-головний вул. Лермонтова — Проспект миру — Проспект Гагаріна — вул. Дніпровське шосе — вул. Вечерньокутська — вул. Транспортна
Площа Визволення — ст. Елекктрозаводська вул. Лермонтова — Проспект миру — вул. Волгоградська — вул. Марійська — вул. Світлогірська — вул. Байди Вишневецького — вул. Дишинського — вул. Кирило-Мефодіївська — вул. Січеславська — вул. Сержанта Рзянкіна — вул. Шурупова — вул. Десантна — вул. Електрозаводська
Площа Визволення — ПГЗК вул. Лермонтова — вул. Кобилянського — вул. Каховська — вул. Тбіліська — Автошлях R74 — вул Чумацький шлях — Південний проспект
Площа Визволення — Розвилка вул. Лермонтова — Проспект миру — Проспект Гагаріна — вул. Дніпровське шосе
Площа Визволення — ст. Кривий Ріг-головний (ч-з Розвилку) вул. Лермонтова — Проспект миру — Проспект Гагаріна — вул. Дніпровське шосе — вул. Серафимовича — вул. Башкирська — вул. Вернадського — вул. Високовольтна— вул. Серафимовича
Площа Визволення — Площа Толстого

вул. Грицевця — вул. Сергія Колачевського — вул. Тимірязєва — вул. Мусоргського, вул. Стасова (в зворотньому шляху) — вул. Ватутіна — вул. XX партз'їзду — вул. Ракітіна — вул. Електрична — вул. Січеславська — вул. Едуарда Фукса — Проспект 200-річчя Кривого Рогу — Майдан 30-річчя Перемоги — вул. Володимира Великого — вул. Волгоградська — Проспект миру — вул. Лермонтова

Авіаколедж — мкрн. Східний-2 вул. Лермонтова — вул. Кобилянського — вул. Вокзальна — вул. Криворіжсталі — Проспект Металургів —Проспект Гагаріна — вул. Дніпровське шосе — Об'їзна дорога — вул. Водоп'янова — вул. Сімонова — вул. Лісового

Маршрутне таксі[ред. | ред. код]

  • 75. вул. Галаховська – вул. Дунайська
  • 201. вул. Українська — ж/м Східний-3
  • 203. пл. Визволення — Розвилка
  • 205. Школа № 23 — ст. Кривий Ріг-Головний
  • 214. пл. Визволення — мкр. 5-й Гірницький
  • 217. маг. «Чебурашка» — вул. Мерецкова
  • 266. пл. Визволення — ПГЗК
  • 286. пл. Визволення — ст. Кривий Ріг-Головний
  • 287. Гімназія №95 — вул. Миколаївське шосе
  • 293. ж/м Східний-1 — вул. Українська
  • 295. 4 мкр. Карачуни — мкр. Індустріальний
  • 312 мкр. Сонячний — 4 мкр. Карачуни

Залізничні станції[ред. | ред. код]

Постаті[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Відомості Верховної Ради СРСР. — 1939. — № 28 (51). — 20 серпня. — С. 4.
  2. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 25 серпня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання[ред. | ред. код]

Адміністративний поділ Кривого Рогу
Райони:
Села:
Селища:

Криворізький фаховий коледж[ред. | ред. код]

Відокремлений структурний підрозділ «Криворізький фаховий коледж Національного авіаційного університету» заснований на загальнодержавній власності, підпорядкований Міністерству освіти і науки України. Місце знаходження: вулиця Туполєва, 1, Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50000.

Історія коледжу бере початок з червня 1951 року. За роки свого існування коледж став сучасним навчальним закладом і підготував понад 35 тисяч фахівців, які працюють не лише в Україні, але і поза її межами, більш як у 45 країнах світу. Для практичної підготовки навчальна авіаційна технічна база поповнилась літаками Іл-12, Іл-14, Ан-2, Ту-104, Мі-4, Мі-8, Іл-18, Ан-10, Ан-24 та інші. У 70-80 роки НАТБ училища поповнилася новою авіаційною технікою: Як-40, Ан-24, Ту-134, Ту-114, Ан-12, гелікоптерами різної модифікації. У зв'язку з виходом на трасу літаків Ту-154 та Як-40 зросло на них замовлення, а значить директивно збільшена чисельність курсантів до 600 чоловік. Училище було перейменовано в Криворізьке авіаційне технічне училище цивільної авіації (КРАТУ ЦА).

На початку 80-х років була розроблена концепція розвитку і вдосконалення навчального закладу. Відповідно до цієї програми було побудовано навчальний корпус на 1200 місць, два гуртожитки на 800 місць, корпус навчальної авіаційної технічної бази, 2 житлових будинки на 60 і 70 квартир, дитячий садок, спортивний зал; проведено реконструкцію котельні. Практично подвоїлись навчальні і виробничі площі. Придбані нові літаки Ту-154, Як-42, Ту-134 та комп'ютерна техніка. У 1991 році училищу присвоєно статус коледжу. За 67 років свого існування навчальний заклад підготував для авіаційної галузі понад 22 тис. спеціалістів та майже 3 тис. спеціалістів для країн усього світу., та отримав I—II рівень акредитації. 2006-го року коледж став частиною Національного авіаційного університету.

Основним завданням розвитку вищої освіти у Відокремленому структурному підрозділі «Криворізький фаховий коледж Національного авіаційного університету» стає виведення її на рівень державних і міжнародних стандартів, досягнення якісно нового рівня підготовки авіаційних фахівців, забезпечення високого науково-методичного і науково-технічного рівня навчально-виховного процесу; подальше формування змісту освіти на основі наскрізної комп’ютеризації, фундаменталізації і прогресивних технологій навчання; гуманізація освіти та всебічний розвиток особистості; підвищення наукового потенціалу педагогічних кадрів. Підготовка фахівців здійснюється на денній та заочній формі навчання:

Денна форма навчання[ред. | ред. код]

Фаховий молодший бакалавр:

  • 121 Інженерія програмного забезпечення
  • 123 Комп’ютерна інженерія
  • 141 Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка
  • 151 Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології
  • 172 Телекомунікації та радіотехніка
  • 173 Авіоніка
  • 275 Транспортні технології (повітряний транспорт)
  • 272 Авіаційний транспорт

Бакалавр:

  • 123 Комп’ютерна інженерія
  • 141 Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка
  • 172 Телекомунікації та радіотехніка
  • 272 Авіаційний транспорт
  • 073 Менеджмент

Навчальна практика проводиться на навальній авіаційно-технічній базі та наземному радіополігоні. Виробничу практику курсанти проходять в авіаційних компаніях, на авіаційних заводах України, ДП «Антонова» та інших підприємствах. Курсанти навчаються на кафедрі військової підготовки. По закінченні навчання їм присвоюється військове звання «Молодший лейтенант запасу». Спортивна база налічує дві спортивних зали, стадіон на 2 тис. місць, борцівську та тренажерну зали. Функціонують щоденні спортивні секції з ігрових видів спорту, легкої атлетики тощо. Художньо-естетичне виховання є одним із складників виховного процесу. Центром цієї роботи є клуб на 650 місць. На базі клубу працюють духовий оркестр, танцювальний колектив, дискоклуб та інші.

Відокремлений структурний підрозділ «Криворізький фаховий коледж Національного авіаційного університету» - це єдиний фаховий коледж технічного спрямування в Дніпропетровській області і один з небагатьох в Україні, який готує фахових молодших бакалаврів і бакалаврів по наскрізним програмам та уклав договори з Національним авіаційним університетом та Харківським національним університетом радіоелектроніки про продовження навчання випускників коледжу для здобуття освітнього ступеня «Магістр».

Заочна форма навчання[ред. | ред. код]

Фаховий молодший бакалавр:

  • 123 Комп’ютерна інженерія
  • 141 Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка
  • 151 Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології
  • 172 Телекомунікації та радіотехніка
  • 173 Авіоніка
  • 275 Транспортні технології (повітряний транспорт)
  • 272 Авіаційний транспорт

Бакалавр:

  • 123 Комп’ютерна інженерія
  • 141 Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка
  • 172 Телекомунікації та радіотехніка
  • 272 Авіаційний транспорт

Приймальня начальника коледжу

Телефон: 0678421414

E-Mail: poshta@kk.nau.edu.ua

Приймальна комісія

Телефон: 0975129808

E-Mail: pk@kk.nau.edu.ua

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Центрально-Міський_район_(Кривий_Ріг)&oldid=42628007