Яковець Олександр Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Яковець
Яковець Олександр Васильович
 Бригадний генерал
Загальна інформація
Національність українець
Alma Mater КПВВІКУ
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Інженерні війська
Війни / битви
Командування
з 2020  Інженерні війська, Начальник
2018—2020 Оперативне командування «Схід» ОК «Схід», Начальник управління логістики — заступник начальника штабу
2009—2018
 91 ОПОЗ, Командир
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден Данила Галицького
Орден Данила Галицького

Олекса́ндр Васи́льович Якове́ць — український воєначальник, бригадний генерал. Начальник інженерних військ — начальник управління інженерних військ Командування Сил підтримки Збройних сил України. Учасник російсько-української війни, що відзначився під час АТО та російського вторгнення в Україну в 2022 році. Командувач Сил підтримки Збройних Сил України (04.03.2024 — 26.04.2024)[1][2]. Голова Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту (з 26.04.2024 — по т.ч.).

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1993 році закінчив Кам'янець-Подільське вище військово-інженерну командне училище[3].

З 1993 по 2009 рік Олександр Яковець займав наступні посади: командира інженерно-саперного взводу, командира роти механізованої дивізії Північного оперативно-територіального командування, командира окремого інженерно-саперного батальйону та начальника інженерної служби дивізії[3][4].

З 2009 по 2018 — командир 91-го окремого полку оперативного забезпечення (до 2014 — 91-го інженернго полку)[3][5][6][7].

Під час війни на сході України виконував чимало бойових завдань щодо влаштування мінно-вибухових загороджень першого рубежу оборони. Також під його керівництвом проводилися операції з розмінування місцевості та фортифікаційні обладнання другого рубежу оборони в Донецькій області. Керував створенням керованих вузлів загороджень, ці завдання проводилися під постійним обстрілом російських сил.

У 2018—2020 роках — начальник управління логістики — заступник начальника штабу оперативного командування «Схід»[8].

З 19 лютого 2020 року Яковець був начальником інженерних військ — начальником управління інженерних військ Командування Сил підтримки ЗСУ[3][9][10][11][12].

З 4 березня 2024 року — командувач Сил підтримки Збройних Сил України, замінив на цій посаді Дмитра Герегу[13].

26 квітня 2024 року призначений Головою Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту[14][15].

Військові звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден Богдана Хмельницького II ст. (2 листопада 2023) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку[16];
  • Орден Богдана Хмельницького III ст. (15 вересня 2015) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[17];
  • Орден «За мужність» III ст. (4 грудня 1996) — за особисту мужність, високий професіоналізм, виявлені у виконанні військового обов'язку[4];
  • Орден Данила Галицького (5 грудня 2011) — за значний особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, зразкове виконання військового обов'язку, високий професіоналізм та з нагоди 20-ї річниці Збройних Сил України[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Зеленський змінив командувача Сил підтримки ЗСУ, Укрінформ, 04.03.2024
  2. Зеленський звільнив командувача Сил підтримки ЗСУ, Укрінформ, 26.04.2024
  3. а б в г Красота, Ігор Васильович (2020). Інженерні Війська Збройних Сил України: Розбудова та Застосування (1992–2018 рр.) (PDF) (Дипломна робота). Науково-Дослідний Центр Гуманітарних Проблем Збройних Сил України Національного Університету Оборони України імені Івана Черняховського. Процитовано 18 листопада 2023.
  4. а б в Указ Президента України від 4 грудня 1996 року № 1157/96 «Про нагородження відзнакою Президента України - орденом "За мужність"»
  5. а б в Указ Президента України від 5 грудня 2011 року № 1101/2011 «Про відзначення державними нагородами України»
  6. ПАНТОНЕРИ ШЛІФУЮТЬ ВИУЧКУ В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ УМОВАХ. oht.sm.gov.ua. Охтирська районна державна адміністрація. 12 березня 2013. Процитовано 29 листопада 2023.
  7. ВЕРТІЛЬ, Олександр (27 листопада 2015). Перемогу наближають чорнороби війни. Урядовий кур'єр. Процитовано 29 листопада 2023.
  8. Вдячність за службу. ВТО «Орден». 02 квітня 2020. Процитовано 29 листопада 2023.
  9. Інженерну бригаду ЗСУ посилять загоном штурму та розгородження. Мілітарний (укр.). Процитовано 18 березня 2023.
  10. а б Указ Президента України від 6 грудня 2022 року № 843/2022 «Про присвоєння військового звання»
  11. Служба зв’язків з громадськістю Командування Сил підтримки ЗС України. (31 березня 2021). Вчили обладнувати підривні поля та екіпірувати саперів (укр.). Голос України. Процитовано 29 листопада 2023.
  12. Президент України відвідав один із центрів підготовки підрозділів ракетних військ і артилерії та ознайомився з новітніми зразками артилерійського й інженерного озброєння. Офіційне інтернет-представництво Президента України. 3 листопада 2023. Процитовано 20 листопада 2023.
  13. Зеленський змінив командувача Сил підтримки ЗСУ. РБК-Украина (укр.). Процитовано 17 березня 2024.
  14. Указ Президента України від 26 березня 2024 року № 246/2024 «Про призначення О.Яковця Головою Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту»
  15. Зеленський призначив нового голову Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту. 26.04.2024
  16. Указ Президента України від 2 листопада 2023 року № 723/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
  17. Указ Президента України від 10 жовтня 2015 року № 574/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

Посилання[ред. | ред. код]

Інтерв'ю[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]