Бунґа-бунґа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Бунґа-бунґа (англ. і італ. bunga bunga) — вираз непевного значення, що датується 1910 роком, якщо не раніше. Може вживатися на позначення незвичайних, іноді навіть мимовільних сексуальних практик.[1][2] Первісне значення виразу нез'ясоване.[3] Термін спочатку використовувався в англомовному світі доби колоніалізму як удаване запозичення з якоїсь первісної мови, тобто це наочний приклад псевдозапозичення (нім. Pseudoentlehnung). До 2010 року вислів набув популярності в Італії та в міжнародній пресі з легкої руки тодішнього прем'єр-міністра Італії Сільвіо Берлусконі, який його вживав на позначення своїх можливих секс-вечірок, що зчинили великий політичний скандал в Італії.

Історія

[ред. | ред. код]

У 1910 році група англійських друзів, у тому числі Вірджинія Вулф і її брат Адріан Стівен, видаючи себе за принца Абісинії і його почет, отримали дозвіл відвідати в порту Веймут (графство Дорсет) лінкор HMS «Дредноут», тоді один із найпотужніших військових кораблів у світі. Кожного разу, коли командувач показував їм яке-небудь диво корабля, відвідувачі бурмотіли: «бунґа, бунґа!»[4][5] На деякий час це стало популярною примовкою.[6]

Ця влаштована в 1910 році британським аристократом і жартуном Горацієм де Вір Коулом містифікація привернула увагу влади Британії до легкості, з якою німецькі шпигуни могли б отримати таємні відомості про кораблі Флоту метрополії.

Оживлення виразу в Італії

[ред. | ред. код]
У новітній історії термін «бунґа-бунґа» тісно пов'язують з колишнім італійським прем'єр-міністром Сільвіо Берлусконі

Століття потому вираз «бунґа-бунґа» став знову популярним як анекдот в Інтернеті.[3] Цей анекдот згодом розповів прем'єр-міністр Італії Сільвіо Берлусконі на своїх званих обідах (у варіанті, де в ролі бранців були колишні міністри від лівоцентристської опозиційної партії на чолі з Романо Проді)[7]

Потім цей вислів часто цитувала італійська і міжнародна преса протягом розслідування в 2011 р. з приводу звинувачень у причетності Сільвіо Берлусконі до проституції неповнолітніх, надаючи йому зовсім іншого змісту: «оргія за участю могутнього можновладця»; в такому значенні його нібито підказав Сільвіо Берлусконі Муаммар Каддафі.[8]

Подейкують, що в Італії вираз «бунґа-бунґа» став миттєво веселим, побутовим висловом.[9]

Характеристики «бунґа-бунґа» не узгоджуються з його значенням або, можливо, унаочнюють широкий діапазон його вживання. Кажуть, що це «різновид підпільної оргії, де оголені молоді жінки нібито оточили оголеного господаря (розпорядника заходу) та/або його друзів в його басейні»,[10] «ритуал в африканському стилі», виконаний для глядачів-чоловіків «20-ма голими молодими жінками»,[11] або еротична забава, влаштована багатим господарем, яка включає танці на пілоні і змагання зі стриптизу за участю мінімально одягнутих «жінок у вбранні медсестри і формі полісмена» [12] — але з відкритими грудьми, де нагородою була б проституція для господаря.[13]

Альтернативне пояснення походження цієї назви запропонувала подружка Берлусконі, актриса Сабіна Беґан, яка стверджує, що це було прізвисько на основі її прізвища, і що це вона організовувала такі вечірки.[14]

Іншими мовами

[ред. | ред. код]

Вираз "bonggang-bongga" на жаргоні тагальської мови означає щось модне, а індонезійською мовою це значить «поле квітів».[14]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. So hemmungslos war Bunga Bunga im alten Rom [Архівовано 2 грудня 2011 у Wayback Machine.], Die Welt. 3 квітня 2011 (нім.)
  2. Bunga Bunga [Архівовано 9 грудня 2011 у Wayback Machine.] im Urban Dictionary (англ.)
  3. а б Palmer, Brian (10 листопада 2010). What the Heck Is Bunga Bunga?. Slate.com. Архів оригіналу за 24 вересня 2011. Процитовано 16 лютого 2011. (про первісне значення виразу)(англ.)
  4. "The Dreadnought Hoax [Архівовано 2012-10-06 у Wayback Machine.]", Museum of Hoaxes. Процитовано 24 січня 2011. This anonymous article cites Adrian Stephen, The Dreadnought Hoax (Hogarth Press, 1983). (англ.)
  5. Stansky, Peter (1997). On or about December 1910: early Bloomsbury and its intimate world. Studies in cultural history. Т. 8. Harvard University Press. с. 33. ISBN 0674636066. (англ.)
  6. Rosenbaum, Stanford Patrick (1995). The Bloomsbury group: a collection of memoirs and commentary. University of Toronto Press. с. 13. ISBN 0802076408. (англ.)
  7. Angelo Agrippa, "Ecco la bella Noemi, diciottenne che chiama Berlusconi «papi» [Архівовано 28 березня 2014 у Wayback Machine.]", Corriere del Mezzogiorno, 28 квітня 2009 (змінено 7 травня 2009). (італ.)
  8. Chase Madar, "Catholic, communist, gay [Архівовано 29 травня 2011 у Wayback Machine.]", Times, 9 січня 2011. Процитовано 18 січня 2011. (англ.)
  9. Maria Laura Rodotà, "Silvio Berlusconi's sex antics disgust me and other Italian women [Архівовано 4 травня 2012 у Wayback Machine.]", The Observer, 7 листопада 2010. Процитовано 18 січня 2011. (англ.)
  10. Barbie Latza Nadeau, "Will Berlusconi get the boot? [Архівовано 10 березня 2011 у Wayback Machine.]", Daily Beast, 7 листопада 2010. Процитовано 18 січня 2011. (англ.)
  11. Emma Alberici, "Exile an option for besieged Berlusconi [Архівовано 23 травня 2011 у Wayback Machine.]", ABC News, 9 листопада 2010. Процитовано 18 січня 2011. (англ.)
  12. John Hooper, "Berlusconi criticised for 'use of policewomen's outfits in villa striptease shows' [Архівовано 14 листопада 2011 у Wayback Machine.]", The Guardian, 19 січня 2011. Процитовано 19 січня 2011. (англ.)
  13. Tom Kington, "Silvio Berlusconi reels as 'Ilda the Red' lands the first blow in sex offences case [Архівовано 22 червня 2012 у Wayback Machine.]", The Observer, 16 січня 2011. Процитовано 18 січня 2011. (англ.)
  14. а б Westcott, Kathryn (5 лютого 2011). At last - an explanation for 'bunga bunga'. BBC News. Архів оригіналу за 26 березня 2016. (англ.)