Людвік Гінтель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Людвік Гінтель
Людвік Гінтель
Людвік Гінтель
Особисті дані
Повне ім'я Людвік Гінтель
Народження 26 серпня 1899(1899-08-26)
  Краків, Австро-Угорщина
Смерть 11 липня 1973(1973-07-11) (73 роки)
  Тель-Авів, Ізраїль
Зріст 178 см
Вага 76 кг
Громадянство Польща Польща
Ізраїль Ізраїль
Позиція правий захисник,
нападник
Юнацькі клуби
1911—1916 «Ютженка» (Кр)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1916—1930 /Польща «Краковія» 82 (53)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1921—1925 Польща Польща 12 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Людвік Гінтель (пол. Ludwik Gintel; нар. 26 серпня 1899, Краків, Австро-Угорщинапом. 11 липня 1973, Тель-Авів, Ізраїль) — польський футболіст єврейського походження, виступав на позиції захисника та нападника. Гравець збірної Польщі, футбольний діяч.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Людвік Гінтель народився 1899 року в Кракові в єврейській родині[1][2], на території тодішньої Австро-Угорщини. Футболом розочав займатися 1911 року в єврейькому клубі «Ютженка» (Краків). 1916 року 17-річний Людвік переїхав до «Краковії». У цій команді Гінтель виступав протягом усієї своєї кар'єри. У «Краковії» Людвік, який використовувався на позиції нападника, швидко став ключовим гравцем команди. У футболці «Краковії» 1921 року став чемпіоном Польщі. Увійшов в історію національної команди як автор першого автоголу (у травні 1922 року проти Угорщини на стадіоні «Краковія»). Це був перший матч польської збірної на міжнародному рівні. Поляки постуилися з рахунком 0:3[3].

У 1924 році разом з національною збірною відправився на Олімпійські ігри в Парижі. Та команда, переважно, була укомплектована з гравців краківських клубів, які, в тому числі, представляли Генрік Рейман, Леон Сперлінг та Юзеф Адамек. У сезоні 1928 року став найкращим бомбардиром (28 голів) польського чемпіонату. Саме завдяки йому, термін «Священна війна» перейшло з дербі краківських єврейських клубів «Ютженки» та «Маккабі» на дербі між «Віслою» і «Краковією». Наприкінці кар'єри гравця виступав на позиції захисника. У 1930 році разом з «Краковією» вдруге став чемпіоном Польщі, після чого завершив кар'єру футболіста. У футболці клубу зіграв 328 матчів, також 12 разів представляв збірну Польщі на міжнародному рівні[4].

Після завершення кар'єри гравця працював архітектором, певний час був банківським клерком. Згодом емігрував до Палестини, помер у 1973 році в місті Тель-Авів.

Досягнення

[ред. | ред. код]

Клубні

[ред. | ред. код]

Індивідуальні

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Mieczysław Szymkowiak: Młodość jest najpiękniejsza. „Historia polskiej piłki nożnej“. 2, s. 5. Warszawa: TM-SEMIC sp. z o.o. ISBN 978-8-378-45036-8.
  2. Ludwik Gintel - historia występów w reprezentancji Polski. hppn.pl. Historia Polskiej Piłki Nożnej. Архів оригіналу за 11 березня 2019. Процитовано 28 червня 2017.
  3. Robert Murawski (14 листопада 2011). Polsko-węgierskie potyczki bratanków (пол.). sport.onet.pl. Архів оригіналу за 23 червня 2018. Процитовано 23 червня 2018.
  4. Ludwik Gintel - historia występów w reprezentancji Polski - lista meczów w kadrze narodowej, bilanse, statystyki - Historia Polskiej Piłki Nożnej - hppn.pl (пол.). www.hppn.pl. Архів оригіналу за 11 березня 2019. Процитовано 23 червня 2018.

Література

[ред. | ред. код]
  • Andrzej Gowarzewski: MISTRZOSTWA POLSKI. LUDZIE (1918-1939). 100 lat prawdziwej historii (1), Wydawnictwo GiA, Katowice 2017

Посилання

[ред. | ред. код]