Оріхівська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станція Оріхівська

Запоріжжя II — Пологи
Придніпровська залізниця
Запорізька дирекція
м. Оріхів

Вокзал станції Оріхівська
Вокзал станції Оріхівська
Вокзал станції Оріхівська
47°33′34″ пн. ш. 35°47′18″ сх. д. / 47.55944° пн. ш. 35.78833° сх. д. / 47.55944; 35.78833Координати: 47°33′34″ пн. ш. 35°47′18″ сх. д. / 47.55944° пн. ш. 35.78833° сх. д. / 47.55944; 35.78833
Рік відкриття 1904 (120 років)
Тип проміжна
Колій 9
Платформ 2
Тип платформ(и) бічна та острівна
Форма платформи прямі
Вулиця Привокзальна
Відстань до Києва, км 725
Відстань до Запоріжжя II, км 70
Відстань до Пологів, км 38
Код станції 464107 ?
Код «Експрес-3» 2210832 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса Оформлення багажу
Супутні послуги Автобус Автостоянка Кафе Таксофон
Мапа
Оріхівська. Карта розташування: Запорізька область
Оріхівська
Оріхівська

Орíхівська — проміжна залізнична станція Запорізької дирекції Придніпровської залізниці на неелектрифікованій лінії Запоріжжя II — Пологи між станціями Обща (15 км) та Мала Токмачка (10 км). Розташована в місті Оріхів Пологівського району Запорізької області.

Історія

[ред. | ред. код]

Станція відкрита 1904 року, під час будівництва лінії Запоріжжя — Пологи.

В ході повномасштабного російського вторгнення в Україну станція зазнала руйнувань в результаті регулярних обстрілів з боку російських окупантів, рух поїздів припинений.

Пасажирське сполучення

[ред. | ред. код]

До російського вторгнення в Україну (з 2022) на станції Оріхівська зупинялися поїзди приміського сполучення Запоріжжя II — Пологи та нічний швидкий поїзд сполученням Київ — Бердянськ — Київ26 березня 2018 року прямував через станції Дніпро-Головний, Запоріжжя I).

У квітні 2018 року Оріхівська міська громада Запорізької області запропонувала залізничникам власний варіант компенсації витрат за проїзд місцевих мешканців-пільговиків у приміських поїздах, який реалізувався за допомогою принтера для друку соціальних карток зі штрих-кодом та міні-сканерів, що були надані білетним касам станцій Запоріжжя ІІ й Оріхівська. Крім звичної фіксації даних з посвідчень касири сканували штрих-коди соціальних карток. По закінченню декади представник мерії вилучав зі сканерів інформацію. Проте, якщо у пільговика така картка відсутня, квиток він все одно отримував за стандартним посвідченням[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Оріхівська громада запровадила соціальні картки для компенсації проїзду пільговиків. Залізничний інформаційний портал. 10 травня 2018. [Архівовано 10 травня 2018 у Wayback Machine.]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Література

[ред. | ред. код]
  • М. Богомаз. Станція називається…: (за станом на 21.01.1991) / М. С. Богомаз. — Дніпропетровськ: Пороги, 1993. — 375 с.: іл. — Із змісту: Оріхівська. — С. 233
  • Т. Курочкіна. Як будувалась залізниця в Оріхові // Трудова слава. — 2002. — 22 травня. — С. 4
  • Г. Кисляк. А вагони простоюють: [на станції «Оріхівська»] // Трудова слава. — 1989. — 30 листопада
  • Н. Онищенко. Всім вагонам бути в дорозі // Сільські вісті. — 1987. — 18 березня

Посилання

[ред. | ред. код]