Дозвіл на друк часопису було отримано 8 грудня 1911 року, майже через рік після звернення до харківської інспекції у справах друку. Перший номер вийшов 1 січня 1912 року Наприкінці 1912 року було оголошено про закриття часопису через фінансові труднощі, останній номер вийшов 30 грудня 1912 року (12 січня 1913 року).
Тижневик об'єднав навколо себе українську опозицію в Харкові перед Першою світовою війною. Всього вийшло 52 видання.
Народився в сім'ї Мартина Пилиповича Хоткевича (походив з міщан, за національністю поляк) та українки Ольги Василівни (в дівоцтві Кривоногової), селянки з Сумщини.
Літературну діяльність Хоткевич почав у 1897 році (оповідання «Грузинка» у львівському журналі «Зоря»). Подальші твори його великої літературної спадщини: оповідання «Блудний син» (1898), «Різдвяний вечір» (1899), цикл «Життєві аналогії» (1897—1901), збірка «Гірські акварелі» (1914); протягом 1914—1915 років була написана низка оповідань під назвою «Гуцульські образки» (уперше надруковані у 1923 році у журналі «Червоний шлях»); повість «Авірон» (1917), роман «Берестечко» та інші. Найвизначнішим досягненням прозової творчості Хоткевича стала романтична повість з гуцульського життя «Камінна душа» (1911), кілька разів перевидана (у різних редакціях) пізніше.
За участь у керівництві політичним страйком 1905 року зазнав переслідувань і в січні 1906 року був вимушений переїхати в Галичину, яка була тоді в складі Австро-Угорщини. У Галичині Хоткевич оселився спочатку в Львові, а потім у Криворівні; об'їхав усю Галичину й Буковину з скрипковими концертами та концертами українських народних пісень у супроводі бандури.
Економічний факультет Харківського національного університету (пам'ятка містобудування та архітектури) після російського ракетного удару, 2 березня 2022 року
Ринок Барабашово — найбільший промислово-речовий ринок України, займає площу понад 75 га, що робить його найбільшим у Східній Європі і 14-им у рейтингу найбільших ринків світу.
Майже половина (45,82 %) населення міста має вищу або незакінчену вищу освіту.
.jpg)
