Барвінків

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Барвінків
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Верховинський район
Громада Білоберізька сільська громада
Основні дані
Засноване 1720
Колишня назва Барвінкова
Населення 291
Площа км²
Густота населення 97 осіб/км²
Поштовий індекс 78713
Телефонний код +380 03432
Географічні дані
Географічні координати 48°07′04″ пн. ш. 25°01′58″ сх. д.H G O
Водойми Черемош
Місцева влада
Адреса ради 78714 Івано-Франківська область, Верховинський район, с. Хороцеве
Карта
Барвінків. Карта розташування: Україна
Барвінків
Барвінків
Барвінків. Карта розташування: Івано-Франківська область
Барвінків
Барвінків
Мапа
Мапа

Барві́нків (в минулому — Барвінкова) — село в Україні, у Білоберізькій сільській територіальній громаді Верховинського району Івано-Франківської області.

Історія[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради УРСР 23 жовтня 1940 р. Барвінківська сільська рада передана з Жаб'євського району до Кутського району.

Старожили села Барвінків розповідають, що у 1950 році всіх мешканців села було примусово переселено у село Забужжя Сокальського району Львівської області. Натомість жителів Сокальщини силоміць переселили до тогочасної Польщі в зв'язку з повоєнним переділом земель. Переселенці з Прикарпаття розповідають, що у хатах, куди їх переселили, були сліди крові та насильства, а в криницях знаходили тіла людей.

Івано-Франківська обласна Рада народних депутатів рішенням від 14 червня 1994 року передала село Барвінків з Білоберізької сільради до Хороцівської.[1]

24 серпня 1991 року село в складі незалежної України.

2 жовтня 2015 року шляхом об'єднання Білоберізької, Устеріківської та Хороцівської сільських рад село увійшло до Білоберізької сільської громади[2].

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», увійшло до складу Білоберізької сільської громади.[3]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Верховинського району, село увійшло до складу новоутвореного Верховинського району.[4]

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 267 осіб, з яких 128 чоловіків та 139 жінок.[5]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 291 особа.[6]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]

Мова Відсоток
українська 99,66 %
молдовська 0,34 %

Церква[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 5937 Нормативно-правові акти з питань адміністративно-територіального устрою України. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 29 жовтня 2019.
  2. ВВРУ, 2016, № 10, стор. 55
  3. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
  6. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
  7. Розподіл населення за рідною мовою, Івано-Франківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.