Красноїлля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Красноїлля
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Верховинський район
Громада Верховинська селищна громада
Основні дані
Засноване 1649
Колишня назва Красноїлів
(до 1993)
Населення Близько 1200
Площа 18 км²
Густота населення 71,22 осіб/км²
Поштовий індекс 78716
Телефонний код +380 03432
Географічні дані
Географічні координати 48°06′29″ пн. ш. 24°54′18″ сх. д. / 48.10806° пн. ш. 24.90500° сх. д. / 48.10806; 24.90500Координати: 48°06′29″ пн. ш. 24°54′18″ сх. д. / 48.10806° пн. ш. 24.90500° сх. д. / 48.10806; 24.90500
Водойми р. Річка, Дідушкова
Відстань до
районного центру
від обласного центру. км
Місцева влада
Адреса ради 78700, Івано-Франківська обл., Верховинський р-н, с-ще Верховина, вул. Івана Франка, 3
Карта
Красноїлля. Карта розташування: Україна
Красноїлля
Красноїлля
Красноїлля. Карта розташування: Івано-Франківська область
Красноїлля
Красноїлля
Мапа
Мапа

CMNS: Красноїлля у Вікісховищі

Красноїлля — село в Україні, у Верховинській селищній громаді Верховинського району Івано-Франківської області. У селі розташований Красноїльський ліцей.

Назва[ред. | ред. код]

За народними переказами назва села походить від найменування старої великої і красивої ялиці, що росла колись на присілку Вигода. Її в народі називали «красна їль». Вона була такою величезною, що з наколених із неї дощок—ґонтів вистачило вкрити новозбудовану церкву.

Про цей факт згадує у своїй книзі «На високій полонині» й Станіслав Вінценз. Він пише: «Росла там колись над Черемошем дуже велика й гарна ялиця. Саме з неї збудували в 1757році церковцю, а з грубого пня зробили вівтар. Від тієї-то ялиці назвали парафію та село – Красноїлля, тобто «гарна ялиця». [1]

За радянської влади село Красноїлля було перейменовано на Красноїлів. Івано-Франківська обласна Рада народних депутатів рішенням від 15 липня 1993 року перейменувала село з Красноїлів на Красноїлля[2].

Географія[ред. | ред. код]

Центр села знаходиться в долині Дідушкової річки. Він оточений горами: зі сходу – Лєльковим і Широким, з півдня – Перехресним, з заходу – Плаєм і Магурою, з півночі – Синицями з вершиною Довбушанка (1186 м над р.м), на північному сході – горою Буків’ян.

Дідушкова річка, яка протікає через село, має дві основні притоки: Білу річку, яка бере початок з гори Скупова – урочище Кривий; і Чорної річки, яка витікає з під Кринти. Дідушкову річку живлять праві потоки: Коломийський, Дубівський, Стусівський, Лупєн’єк, Жбирь, і ліві: Підмагора, Жолобівський, Рибарівський, Панькєвичівський, Буків’янський. Вона є правою притокою річки Чорний Черемош.

Історія[ред. | ред. код]

Село Красноїлля було засноване в часи національно-визвольної боротьби українського народу 1648-1657рр. під проводом Богдана Хмельницького. Перша письмова згадка датується 1649 роком.

1 травня 1696 власник села Думитрашко Урсакі продав другу половину села Красноїлля капітану Александру Єльському, "полякові з Ґродна (Литва), перебуваючому там з малим військом на околиці землі городенківського староства".

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», увійшло до складу Верховинської селищної громади.[3]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Верховинського району, село увійшло до складу новоутвореного Верховинського району.[4]

Культура[ред. | ред. код]

У 1903 році в Красноїллі засновано читальню «Просвіта», в 1906-1907рр. в їхній бібліотеці налічувалось близько 75 книжок. Головою читальні був Федір Крамарук.[5]

1910 року групою ентузіастів на чолі з Гнатом Хоткевичем в селі Красноїлля було засновано Гуцульський театр[6].

У школі є танцювальний колектив «Чарівний каблучок», який виграє перші місця у різних конкурсах.

Пам'ятки архітектури[ред. | ред. код]

Пам'ятки архітектури національного значення:

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1151 особа, з яких 525 чоловіків та 626 жінок.[7]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1278 осіб.[8]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[9]

Мова Відсоток
українська 99,92 %
російська 0,08 %

Світлини[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Долішній М. (1997). Долішній М. Постав із скарбу храм: [ З історії спорудження каплиці у присілку Вигода с. Красноїлів Верховинського р-ну] //Тижневик Галичини – 1997 – 6 лют.
  2. Нормативно-правові акти з питань адміністративно-територіального устрою України. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 28 жовтня 2019.
  3. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. Сінітович В. Театральна перлина Гната Хоткевича / В. Сінітович, Р. Сінітович. – Верховина : Гуцульщина, 2010. – 64 с.
  6. Гуцульський театр Гната Хоткевича: історія і сучасність. Архів оригіналу за 2 листопада 2014. Процитовано 28 грудня 2012.
  7. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
  8. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
  9. Розподіл населення за рідною мовою, Івано-Франківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.

Посилання[ред. | ред. код]