Пробійнівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Пробійнівка
В'їзний знак села
В'їзний знак села
В'їзний знак села
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Верховинський район
Громада Білоберізька сільська громада
Код КАТОТТГ UA26020010100094132
Облікова картка село Пробійнівка 
Основні дані
Засноване 1846
Колишня назва Шикмани
(1846—1946)
Населення 373
Площа 10 км²
Густота населення 37,3 осіб/км²
Поштовий індекс 78736
Телефонний код +380 03432
Географічні дані
Географічні координати 47°58′24″ пн. ш. 24°49′32″ сх. д. / 47.97333° пн. ш. 24.82556° сх. д. / 47.97333; 24.82556Координати: 47°58′24″ пн. ш. 24°49′32″ сх. д. / 47.97333° пн. ш. 24.82556° сх. д. / 47.97333; 24.82556
Водойми р. Пробійна
Найближча залізнична станція Ворохта
Місцева влада
Адреса ради 78736 Івано-Франківська область, Верховинський район, с. Пробійнівка
Карта
Пробійнівка. Карта розташування: Україна
Пробійнівка
Пробійнівка
Пробійнівка. Карта розташування: Івано-Франківська область
Пробійнівка
Пробійнівка
Мапа
Мапа

CMNS: Пробійнівка у Вікісховищі

Пробі́йнівка (до 1946 року — Шикмани) — село Верховинського району Івано-Франківської області. Входить до складу Білоберізької сільської громади.

Назва[ред. | ред. код]

До 1946 року село називалося Шикмани. 7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР село Шикмани Жаб'євського району перейменовано на село Пробійнівка і Шикманську сільську раду — на Пробійнівська.

Географія[ред. | ред. код]

На заході від села струмки Луковець, Михайлів та Озірни впадають у річку Пробійну.

Історія[ред. | ред. код]

12 серпня 1952 року Жаб'євський райвиконком ліквідував Пробійнівську сільраду з приєднанням її до Гринявської сільради.

24 серпня 1991 року село в складі незалежної України.

2 жовтня 2015 року шляхом об'єднання Білоберізької, Устеріківської та Хороцівської сільських рад село увійшло до Білоберізької сільської громади[1].

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», увійшло до складу Білоберізької сільської громади.[2]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Верховинського району, село увійшло до складу новоутвореного Верховинського району.[3]

Інфраструктура[ред. | ред. код]

У селі працює магазин «Крамниця Карпати», а також хостел, у якому зупиняються туристи.

Церква[ред. | ред. код]

Свято-Троїцький Дуконський чоловічий монастир Московського патріархату; намісник — ієромонах Тит (Драчук).

Свято-Дмитрієвський храм, який до того належав до Московського патріархату, 25 березня 2019 року перейшов одноголосно рішенням церковної громади до Православної Церкви України, настоятель — протоієрей Ігор Фенчук [4].

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 386 осіб, з яких 184 чоловіки та 202 жінки.[5]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 373 особи.[6] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську.[7]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ВВРУ, 2016, № 10, стор. 55
  2. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. На Верховинщині церква УПЦ МП перейшла в ПЦУ - Галичина. galychyna.if.ua. Процитовано 29 березня 2019.
  5. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
  6. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
  7. Розподіл населення за рідною мовою, Івано-Франківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.

Джерела[ред. | ред. код]