Число Стентона
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Число Стентона | |
Названо на честь | Thomas Stantond |
---|---|
Досліджується в | термодинаміка |
Розмірність | |
Формула | [1][2] |
Позначення у формулі | , , , і |
Символ величини (LaTeX) | [1][2], [2] і |
Підтримується Вікіпроєктом | Вікіпедія:Проєкт:Математика |
Рекомендована одиниця вимірювання | 1[1] |
Число́ Сте́нтона ()[3] — характеристичне число та критерій подібності теплових процесів, що характеризує інтенсивність дисипації енергії у потоці рідини або газу:
де
- — коефіцієнт теплоперенесення;
- — масова теплоємність середовища за сталого тиску;
- — густина;
- — характеристична швидкість.
Названо на честь англійського вченого Томаса Стентона (англ. Th. Stanton; 1865—1931).
Число Стентона є безрозмірнісною формою коефіцієнта теплоперенесення і пов'язане з числом Нуссельта та числом Пекле співвідношенням:
Число Стентона також може бути виражене через безрозмірні коефіцієнти поверхневого тертя чи гідродинамічного опору .
У випадку, якщо число Прандтля , то .
Крім того:
- ,
де Nu, Re, Pr – числа відповідно Нуссельта, Рейнольдса і Прандтля.
- ↑ а б в 11-5.7 // Quantities and units — Part 11: Characteristic numbers — 2 — ISO, 2019. — 50 p.
- ↑ а б в Міжнародний електротехнічний словник — Міжнародна електротехнічна комісія, 1938.
- ↑ ДСТУ 3651.2-97 Метрологія. Одиниці фізичних величин. Фізичні сталі та характеристичні числа. Основні положення, позначення, назви та значення.
- Веников В. А. Теория подобия и моделирование применительно к задачам электроэнергетики. — М., 1966;
- Патанкар С. Численные методы решения задач теплообмена и динамики жидкости. — М., Энергоатомиздат, 1984.
- Лыков А. В., Михайлов Ю. А. Теория тепло- и массопереноса, M.- Л.: Госэнергоиздат, 1963.— 535 с.
- Incropera Frank P., DeWitt David P. Fundamentals of Heat and Mass Transfer//3rd Ed. — 1990. — ISBN 0-471-51729-1.