Зушиці
| село Зушиці | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Львівський район |
| Громада | Городоцька міська ОТГ |
| Облікова картка | с. Зушиці |
| Основні дані | |
| Населення | 181 |
| Площа | 4,99 км² |
| Густота населення | 36,27 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81511[1] |
| Телефонний код | +380 3231 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°50′43″ пн. ш. 23°42′20″ сх. д. / 49.84528° пн. ш. 23.70556° сх. д.Координати: 49°50′43″ пн. ш. 23°42′20″ сх. д. / 49.84528° пн. ш. 23.70556° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 81512, Львівська обл., Львівський р-н, с. Повітно |
| Карта | |
  Зушиці | |
 Зушиці | |
| Мапа | |
| |
Зушиці — село в Україні, у Городоцькій міській об'єднаній територіальній громаді Львівському районі Львівської області. Населення становить 181 особу. Орган місцевого самоврядування - Городоцька міська рада.
Історія[ред. | ред. код]
31 серпня 1375 року титулярний «Король Русі» Владислав Опольчик в Городку[2] видав грамоту, згідно з якою Лимбірд зі Здушиць (Дзушиць) (лат. Lymbirdus de Dzuschicze)[3] отримував село у постійне володіння (також село Освицю(і))[4].
23 серпня 1448 року король Казимир IV Ягеллончик, перебуваючи в селі Козлів, видав грамоту стосовно надання магдебурзького права селу Зушиці (або Дзушиці; записана Яном з Конєцполя — королівським канцеляристом). Згідно з наданою грамотою, війтом села був призначений Петро Дзік (пол. Piotr Dzik, лат. Nobili Petro Dzyk)[5].
На 1 січня 1939 року в селі мешкало 460 осіб, з них 360 українців-греко-католиків, 95 українців-латинників, 5 поляків[6]. У роки визвольної боротьби в селі діяла боївка «Крука»[7].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 27 серпня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej. — t. 2… — S. 8.
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej. — t. 2… — S. 7.
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej. — t. 2… — S. 7—9.
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej. — t. 2… — S. 133—135.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 28.
- ↑ Микола Грабовецький (14 жовтня 2021). Скорий: спогади 92-річного зв'язкового УПА, засланого під сибірську тайгу. versii.if.ua. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 грудня 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie w skutek fundacyi śp. Alexandra hr. Stadnickiego. — Wyd. staraniem Galicyjskiego Wydziału Krajowego. — t. 2. — Lwów: Księgarnia Seyfartha i Czajkowskiego, 1870. — 295 s. (пол.)(лат.)
- Облікова картка с. Зушиці на сайті ВРУ
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |