Минь (оповідання)
| Минь | ||||
|---|---|---|---|---|
| Налим | ||||
 | ||||
| Жанр | оповідання | |||
| Форма | оповідання | |||
| Автор | Антон Чехов | |||
| Мова | російська | |||
| Написано | 1885 | |||
| Опубліковано | 1885 | |||
| Країна |
 Російська імперія | |||
|
| ||||
«Минь» (рос. Налим) — оповідання Антона Чехова, вперше опубліковане 1885 року.
У 1937 і 1953 роках в СРСР за мотивами оповідання знято художні фільми[1].
Публікації[ред. | ред. код]
Оповідання «Минь» Антон Чехов написав 1885 року. Вперше воно вийшло друком у 177-му номері «Петербурзької газети» від 1 липня з підписом А. Чехонте. 1886 року оповідання увійшло до збірки «Строкаті оповідання», також воно ввійшло до зібрання творів письменника, виданого Марксом.
За життя Чехова оповідання переклали польською та сербохорватською мовами.
Історія написання[ред. | ред. код]
Брат письменника, Михайло Чехов, згадував, що обставини написання оповідання пов'язані з реальною історією: «Я добре пам'ятаю, як теслі в Бабкіні ставили купальню і як під час роботи натрапили у воді на миня»[2].
Критика[ред. | ред. код]
Критик Н. Ладожський оцінив оповідання і 1886 року писав: «Оповідання «Дітвора» та інше оповідання - «Минь», де описано сцену лову миня — дуже гарні».
Сучасні дослідники творчості Чехова відзначають, що в оповіданні «Минь» є чимало смішного, іронічного. Свого часу літературознавець А. Дерман зараховував твір до серії «віртуозних гуморесок». Зовнішність кожного його героя, на думку дослідників, по-чеховськи традиційно іронічна, а в кожного персонажа «виявляється характеристична іронічна деталь, їхні портрети змальовано в глузливо-іронічній манері»[3].
Сюжет[ред. | ред. код]
Дія оповідання розгортається літнього ранку біля недомайстрованої купальні. У воді понад годину стоять теслі Герасим і Любим. Вони намагаються спіймати голіруч рибу миня, що ховається під корінням верби. Проходить час, але всі спроби зачепитися за рибу виявляються марними. Тоді до них приєднується пастух Єфим, який заради миня кинув стадо. Усі троє штовхаються, але впіймати рибину не можуть. З'являється пан Андрей Андреєвич, який дізнається, у чому справа, і кличе на підмогу машталіра Василя. Василь теж лізе у воду. Тепер миня шукають вчотирьох. Андрей Андреєвич не витримує і собі лізе у воду. Але і його втручання не допомагає. Тоді Герасим приносить сокиру і Любим рубає корінь верби. Андрей Андреєвич сам намацує і витягує миня. Всі задоволені і оцінюють вагу риби. Але тут минь "стріпує хвостом догори, і рибалки чують гучний оплеск..."
Переклади українською[ред. | ред. код]
Оповідання «Минь», під назвою «Мень», увійшло до першого тому тритомного зібрання перекладів Чехова українською мовою, що вийшло 1930 року у видавництві Книгоспілка. Перекладач — Максим Рильський[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Герои Чехова на экране. Архів оригіналу за 27 жовтня 2017. Процитовано 7 листопада 2017.
- ↑ М. П. Чехов. Антон Чехов и его сюжеты, М., 1923, стр. 33
- ↑ Дерман А. О мастерстве Чехова. М., 1959. −207 с.
- ↑ А. Чехов (1930). Вибрані твори. Т. 1. Харків: Книгоспілка. с. 23-27. Архів оригіналу за 16 листопада 2019. Процитовано 16 листопада 2019.
{{cite book}}: Недійсний|nopp=n(довідка)
Джерела[ред. | ред. код]
- Чехов А. П. Налим// Чехов А. П. Полное собрание сочинений и писем: В 30 т. Сочинения: В 18 т. / АН СССР. Ин-т мировой лит. им. А. М. Горького. — М.: Наука, 1974—1982.
- Дерман А. О мастерстве Чехова. М., 1959. −207 с.
- Нигматуллина Л. М. Роль иронической детали в рассказах А. П. Чехова («За яблочки», «Хамелион», «Налим») // Научно-методический электронный журнал «Концепт». — 2014. — Т. 20. — С. 2736—2740.
- Voir Dictionnaire Tchekhov, page 164, Françoise Darnal-Lesné, Édition L'Harmattan, 2010, ISBN 978 2 296 11343 5.
- La Lotte, traduit par Édouard Parayre, éditions Gallimard, Bibliothèque de la Pléiade, 1967, ISBN 978 2 07 0105 49 6.
- М. П. Чехов. Антон Чехов і його сюжети, М., 1923, стор. 33.
Посилання[ред. | ред. код]
- Чехов А. П. Минь [Архівовано 11 травня 2017 у Wayback Machine.]. Оригінальний російський текст.
