Портал:Ємен
Ємен
Є́мен, Респу́бліка Є́мен, країна в південно-західній Азії, межує на півночі з Саудівською Аравією і Оманом на сході. Омивається Аравійським морем на півдні та Червоним на заході. Ємену належать острови Камаран, Перім, Сокотра та інші.
Єменська Республіка була утворена 22 травня 1990 року внаслідок об'єднання Єменської Арабської Республіки (ЄАР, або Північний Ємен) і Народної Демократичної Республіки Ємен (НДРЄ, або Південний Ємен).
Назва країни «аль-яман» може бути перекладена з арабської мови як «права сторона» або «щастя», «благоденство». Ємен займає більшу частина території, яку древні римляни називали «Арабіа Фелікс» («Щаслива Аравія»).
Чи ви знаєте, що…
- Баб-ель-Мандебська протока (араб. باب المندب (Баб-ель-Мандеб — «ворота сліз (скорботи)»), фр. Bab-el-Mandeb) — протока південно-західним краєм Аравійського півострова і Африкою, яка з'єднує Червоне море з Аденською затокою. Кажуть, що назва пов'язана з небезпекою плавання через протоку. Існує арабська легенда, яка стверджує, що походження назви пов'язане з руйнівним землетрусом, який був в цьому районі в давнину.
- 330 р. до н. е.. За порадою Аристотеля його учень Олександр Великий (Македонський) посилає загін греків, земляків Арістотеля, для захоплення Сокотри і для забезпечення доступу до кращого в світі алое. Греки витісняють з острова індусів, які називали острів «Двіпа сукхадхара» («острів Блаженства») і називають його Діоскоріда по асоціації з колишньою назвою і як посвячення Диоскурам — братам Кастору і Поллуксу, які, згідно з грецькою міфологією, протегували мореплавцям.
- З 1869 року острів Перім в Баб-ель-Мандебській протоці служив вугільної станцією, на якій заправлялися судна, що йшли через відкритий у цьому ж році Суецький канал.
Регіони Ємену
Тіхама (араб. تهامة) — в основному піщана пустеля, яка займає ділянку берегової слабонахиленої рівнини на заході та південному заході Аравійського півострову, між Червоним морем і передгір'ями хребтів Ель-Хіджаса та Ель-Асира в межах Саудівської Аравії та Ємена. Ширина цієї прибережної пустелі коливається від 5 до 70 км. Поверхня місцями перерізується окремими скельними останцями та численними сухими руслами – ваді, що перетинають її із заходу на схід. Деякі з них живляться опадами, що випадають в горах Ель-Асир, і мають постійний стік.
Клімат тропічний, пустельний. Опадів випадає незначна кількість – менше 100 мм. Середньорічна температура – плюс 22-24°С, а температура найспекотнішого місяця, липня, перевищує 30°С. Зимові температури ненабагато відрізняються від літніх. Часті вітри викликають піщані бурі та запорошені тумани, але майже не приносять дощів. Близькість моря, затиснутого між пустелями, визначає виключно високу вологість повітря в Тіхамі, роблячи клімат важким.
Історія
В XVII столітті голландці та англійці створили в Мокхе кавові факторії; французи і португальці намагалися зміцнитися в Тіхамі силою. Під час єгипетської експедиції 1798-1801 англ. місія генерала Вілсона (1799) намагалася домогтися від імама згоди на розміщення в Ємені англійських військ. Європейська експансія сприяла зростанню сепаратістістской тенденцій єменських феодалів.
На початку XIX століття райони Ємену вздовж узбережжя зазнали нашестя ваххабітів, а в 1818 році імамат втратив Тіхаму, зайняту єгипетськими військами. В 1840 році, після евакуації єгиптян, Тіхама відійшла під владу шерифів міста Абха (обл. Асир), в 1849 році в ній була відновлена влада турецької Адміністрації.
У роки війни англійські війська окупували єменський острів Камаран (1915 рік) і Тіхаму (в т.ч. місто-порт Ходейда, яке в 1921 году Англія передала Ассиру); виник англо-єменський конфлікт 1918-28 років. Гірський Ємен був блокований, його зовнішньоторговельні зв'язки перервані. Південні райони стали театром постійних зіткнень англійських військ і племен Ємену.
У 1919 році проголосивший себе королем Ємену Яхая бен Мухаммед Хамід-ад-Дін остаточно розірвав васальні відносини з Туреччиною. Государствово Яхаї, що займало в той час гірський Ємен, стало центром об'єднавчого руху єменських племен. В 1925 році була звільнена Ходейда і решта території Тіхама.
Обране зображення
Обране зображення
Адміністративний поділ Ємену
Чи ви знаєте, що…
- Баб-ель-Манде́бська протока (араб. باب المندب; фр. Bab-el-Mandeb)) (Баб-ель-Мандеб — «ворота сліз (скорботи)») — протока між південно-західним краєм Аравійського півострова і Африкою. Поєднує Червоне море з Аденским затокою. Кажуть, що назва протоки пов'язано з небезпекою плавання через нього. Існує арабська легенда, яка стверджує, що походження назви пов'язане з руйнівним землетрусом, що стався в цьому районі в давнину.
- 330 р. до н. е.. За порадою Аристотеля його учень Олександр Великий (Македонський) посилає загін греків, земляків Аристотеля, для захоплення Сокотри і забезпечення доступу до кращого в світі алое. Греки витісняють з острова індусів, які називали острів «Двипа сукхадхара» («острів Блаженства»), і називають його Діоскорид по асоціації з колишньою назвою і як посвячення Діоскурам - братам Кастор і Поллукс, які, відповідно до грецької міфології, протегували мореплавцям.
- З 1869 року острів Перім в Баб-ель-Мандебській протоці служив вугільною станцією, на якій заправлялися судна, що йшли через відкритий у цьому ж році Суецький канал.
Народи, племена, династії, клани Ємену
Народи, племена, династії, клани Ємену
Обране зображення
Історія Ємену
Персоналії Ємену.
Персоналії Ємену
Генерал Джеймс Блер (англ. James Blair) (27 січня 1828 - 18 січня 1905) - військовий шотландського походження, який дослужився до звання генерала в Британських колоніальних військах і був нагороджений Хрестом Вікторії, - найвища і найпрестижніша нагорода за хоробрість перед лицем ворога, яка може бути присуджена в Британських військах і військах Співдружності націй. Також нагороджений Орденом Лазні. Двоюрідний брат капітана Роберта Блера, який також нагороджений Хрестом Вікторії.
Подвиги
Йому було 29 років, коли він, будучи капітаном 2-ї Бомбейської Легкої кавалерії в Бомбейської армії під час індійського заколоту в 1857 році, за наведені нижче два подвигу був нагороджений Хрестом Вікторії за те, що в двох випадках відзначився своєю галантною і зухвалою поведінкою:
1. У ніч на 12 серпня 1857 року в Neemuch, він добровільно хотів затримати 7 або 8 озброєних заколотників, які замкнулися для оборони в будинку, двері якого він відчинив. Потім він кинувся на них і змусив їх тікати через дах; в цій зустрічі він був важко поранений. Незважаючи на свої рани він переслідував втікачів, але не зміг підійнятися вгору за ними через темноту в ніч.
2. На 23 жовтня 1857 року в Jeerum, він галантно боровся за шлях через купи повстанців, які буквально оточили його. Після поломки кінця свого меча на голові одного з повстанців і отримання серйозної травми (поріз) мечем на своїй воюючій руці, він приєднався до свого загону. У такому пораненому стані і без іншої зброї, маючи рукоять свого поламаного меча, він очолив своїх людей, атакував повстанців найбільш дієво і розсіяв їх.
Генерал і резидент в Адені
Пізніше він отримав звання генерал і був резидентом Великобританії в Адені в 1882-1885 роках.
Обране зображення
Збройні сили Ємену
Обране зображення
Архітектурні споруди Ємену
.jpg)
Мечеть аль-Махді (араб. مسحد ةبة الهد; англ. Qubbat al-Mahdi або Al-Mahdi Mosque) або мечеть аль-Махді Аббаса (від імені імама наказавшего побудувати мечеть) — це діюча мечеть XVII століття розташована у західній частині столиці Ємену — Сана, в районі аль-Кадіми. Мечеть стоїть за межами Старого Міста — на «березі Сейли», дороги, що пролягає вздовж межі Старого міста, а в період дощів наповнюється водою і становиться невеликою тимчасовою річкою (ваді). Біля цієї мечеті знаходиться магазин з найкращим чаєм в столиці Санаа.
Історія
Мечеть аль-Махді побудована у 1750—1751 роках за наказом імама аль-Махді Аббас, який правив з 1748 року по 1775 рік. Стилістично вона повторює мечеті аль-Бакірійа та Талха. Але на відміну від них, аль-Махді побудована за указом єменця і у часи, коли перша османська окупація вже давно закінчилася (1635), а друга (1872) ще не почалася.
Обране зображення
.jpg)
Обране зображення
.jpg)
Архітектурні елементи та декор
Словник термінів
- Каббат (араб. قبة; англ. Qabbat) — купол будівлі мечеті. Наприклад: кажуть Каббат Аль-Махді, а не Мечеть Аль-Махді.
- Мафраж — низький диван.
- Мінбар (араб. منبر — трибуна, кафедра) або мімбар — кафедра або трибуна в соборній мечеті, з якї імам читає п'ятничну проповідь (хутбу). Розташована праворуч від міхраба.
Чи ви знаєте, що…
- Так як в мусульманстві чоловікові не можна носити золото, то в Ємені чоловіки носять срібні кільця, а жінки золоті.
- У Ємені за деякими оцінками кат вживає до 90% всього чоловічого населення і 25% жінок. Для самих єменців жування ката не є тільки лише згубною звичкою або проведенням часу. Це стиль життя.
- Після захоплення Адена 19 січня 1839 англійці ввели реєстрацію народжень і смертей, але до 1969 р. це ніяк не торкнулося інших районів країни. У Ємені не було прийнято знати дату свого народження і дату смерті. І тільки в 1969 р. був видан закон, що передбачав обов'язкову реєстрацію народжень і смертей по всій країні.
Звичаї, уклад життя Ємену
Обране зображення.
Побут людей Ємену
Релігії Ємену.
Базари і вулична торгівля.
Вибране зображення.
Обране зображення.
Словник термінів.
Базари і вулична торгівля.
Вибране зображення.
.jpg)
Чи ви знаєте, що…
Флора Ємену
Гранат сокотрійський (Punica protopunica Balf.f.) — вид тропічних квіткових рослин родини Плакунові (Lythraceae), вид роду Гранатове дерево.
Вічнозелене, часто колюче, дерево, що досягає висоти від 2,5 до 4,5 метрів. У молодому віці воно має червонувато-коричневу кору, яка у старіших рослин, що стають менш плідними, набуває сірого забарвлення. Листки округлі або еліптичні, темно-зелені, блискучі, супротивно розміщені, виростають до 3 см завдовжки.
Punica protopunica вважається попередником граната звичайного (Punica granatum) і є єдиним іншим видом у роді Гранатове дерево. Він відрізняється від гранату рожевими (не червоними), лійкоподібними квітами, будовою зав'язі і меншими, менш солодкими плодами. Плоди при дозріванні жовто-зеленого кольору.
Поширення
Виростає тільки на території Ємену - ендемік острова Сокотра. Досить рідко зустрічається в природі. Рослина виростає на вапнякових і кам'янистих плато на висоті 250-310 метрів над рівнем моря, нерідко серед заростей кротону.
Обрані зображення
.jpg)
Обрані зображення
.jpg)
Флора Ємену за алфавітом
- Акація сенегальська
- Акація нільська
- Акокантера абіссінська
- [[]]
- [[]]
- [[]]
Чи ви знаєте, що…
Фауна Ємену
.JPG)
Золотисто-голчаста миша (лат. Acomys russatus) Wagner, 1840) — вид гризунів родини Мишеві.
Етимологія. Acomys — назва походить від лат. aco, від грецького префікса грец. άκρο, загострений, схоже на грец. άκανθα — «шип», лат. russatus — «одягнений у червоний колір». Свою назву вид отримав від червонувато-оранжевого колючого хутра, яке вкриває все тіло від голови до хвоста.
Історія вивчення. Вперше вид був описаний Йоганом Вагнером в 1840 році на Синайському півострові. Пізніше вид описувався різними науковцями і отримав багато інших назв, які на сьогодні є його синонімами:
- A. affinis Gray, 1843
- A. aegyptiacus Bonhote, 1912
- A. lewisi Atallah, 1967
- A. harrisoni Atallah, 1970
Поширення. Населяє Єгипет на схід від річки Ніл, південну та східну частини Синайського півострова, Йорданію та Ізраїль, Саудівську Аравію та північний Ємен, Оман.
Опис. Статевого диморфізму нема. В середньому довжина голови й тіла: 110 мм, довжина хвоста: 75 мм, довжина задньої ступні: 20 мм, довжина вух: 20 мм, вага: 37—75 грам.
Її хутро захищає тварину від хижаків і дає замаскуватись серед піщаних гір. Боки та нижня сторона тіла білуватого кольору, лапи сірі з чорною підошвою. Під очима містяться вкраплення білого кольору. Мешкає в норах в пустелі. Тварина всеїдна, живиться насінням, пустельними рослинами, слимаками та комахами. Потрібну їй воду вона отримує з рослин. Сеча у тварини дуже концентрована і містить мало води, що дає їй змогу зберігати воду в тілі. Веде в основному нічний спосіб життя, вдень виходить дуже рідко.
Розмноження. Вагітність триває, як правило, 4-5 тижні. Зрілі матері зазвичай народжують більше малюків, народжується від 1 до 5 малюків. При народженні дитинчата добре розвинені, вагою до 7 г, можуть бачити при народженні або протягом кількох днів після народження, після 2-3 місяців молодь досягає статевої зрілості. Представники роду Acomys живуть в середньому 3 роки, але деякі екземпляри живуть до 5 років. Відтворення відбувається цілорічно при сприятливих умовах.
Обране зображення
Фауна Ємену за алфавітом
Нові статті
- Жінка в арабському суспільстві — започаткував 6 квітня 2020 користувач Lxlalexlxl
- Послання (фільм, 1976) — започаткував 10 березня 2020 користувач Karlkory
- Тинівка аравійська — започаткував 18 лютого 2020 користувач Стефанко1982
- Юсуф і Зулейха — започаткував 2 лютого 2020 користувач Shynkar
- Музика Оману — започаткував 6 січня 2020 користувач Andrew J.Kurbiko
- Метью Туллер — започаткував 3 січня 2020 користувач Kholodovsky
- Вмираюче світло — започаткувала 30 грудня 2019 користувачка Анна Мороз
- Арабська музика — започаткував 26 грудня 2019 користувач Петро Михайлович 2
- Аль-Мунзір IV — започаткував 18 листопада 2019 користувач Venzz
- Кабус ібн аль-Мунзір — започаткував 18 листопада 2019 користувач Venzz
- Імру-ль-Кайс III — започаткував 13 листопада 2019 користувач Venzz
- Освіта в Ємені — започаткував 11 листопада 2019 користувач Ira Bihanska
- Ан-Нуман II — започаткував 9 листопада 2019 користувач Venzz
- Шаір Аутар — започаткував 5 листопада 2019 користувач Venzz
- Алхан Нахфан — започаткував 5 листопада 2019 користувач Venzz
- Хайя бінт аль-Хусейн — започаткував 19 жовтня 2019 користувач Стефанко1982
- Південно-Аравійський фронт Першої світової війни — започаткував 22 вересня 2019 користувач Olegvdv68
- Талал Аклан — започаткував 7 вересня 2019 користувач Columbia16
Усього знайдено статей: 789 (17 квітня 2020)
Основні статті
Інші портали
|