Де́ржпро́м або Буди́нок Держа́вної промисло́вості — перший радянський 13-поверховий хмарочос, пам'ятка архітектури, один з трьох харківських висоток, збудована впродовж 1925—1928 років. Споруда розташовується на центральній площі міста Харків — площі Свободи.
Будівлю планували виразити як досягнення УРСР і дали назву «Будинок державної промисловості»; цим словосполученням було підкреслено девізіндустріальної країни.
Через деякий час назва скоротилась до «ДДП», хоча зустрічалися й такі скорочення як: «Дімдержпром» і «Будинок Держпромисловості».
У 1930-ті було прийнято сучасну назву — «Держпром».
Архітектура Держпрому має інтернаціональний конструктивізм, його форми індустріальні, широко прийнята раціоналізація. Будинок має високий естетичний потенціал і функціональність, його будівництво порівнюють з «комунікаційним стрибком». В 1920-ті роки така архітектура була в новинку не тільки в Європі, а й у всьому світі. Держпром є символом Харкова — індустріальне, сучасне і масштабне місто.
Народився в містечку ГородищіКиївської губернії (нині Черкаська область) в сім'ї священика. Освіту здобув у семінарії, потім у Київській духовній академії. Не закінчивши академію, у 1813 році почав викладати в приватних пансіонах Бердичева, вчителював у будинках багатих польських поміщиків. У 1817 році переїхав до Харкова і вступив до університету вільним слухачем словесного факультету, і тоді ж, завдяки заступництву попечителя Харківського навчального округу графа Потоцького, затверджений Радою університету лектором польської мови. З 1820 року йому було доручено викладання також російської історії, географії та статистики. У 1821 році П. П. Гулак-Артемовський здав кандидатський і магістерський іспит, захистив дисертацію на тему «О пользе истории вообще и преимущественно отечественной и о способе преподавания последней» і отримав ступінь магістра. Через два роки був обраний ад'юнктом російської історії та статистики, у 1825 — екстраординарним; 1828 — ординарним професором. У 1831 і 1833 роках — секретар етико-політичного відділення, член училищного комітету при Харківському університеті. З 1841 року до виходу у відставку в 1849 році — ректор Харківського університету
У 1855 році Гулак-Артемовський обраний почесним членом Харківського університету. Крім того, П. П. Гулак-Артемовський з 1818 року викладав французьку мову в Харківському інституті благородних дівчат, а з 1827 року також керував навчальною частиною Полтавського інституту шляхетних дівчат. Він належав до числа засновників «Українського журналу». Був член Московського товариства аматорів російської словесності, Королівського товариства друзів науки у Варшаві.
Ринок Барабашово — найбільший промислово-речовий ринок України, займає площу понад 75 га, що робить його найбільшим у Східній Європі і 14-им у рейтингу найбільших ринків світу.
Майже половина (45,82 %) населення міста має вищу або незакінчену вищу освіту.
